Про ротацію голів «Нафтогазу» та думки експертів з цього приводу. Про можливі санкції щодо п'яти народних депутатів на найближчому засіданні РНБО. Про результативність закупок Міністерства оборони та ухвалення «земельного» закону після 3 тис. правок. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Коболєв - все
Юрій Вітренко замінив Андрія Коболєва на посаді голови Нафтогазу. Коболєва, який очолював держкомпанію протягом семи років – із березня 2014 року, з посади було звільнено рішенням, яке було схвалено під час засідання Кабміну. Про це повідомила народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська в Telegram-каналі.
Сам Коболєв про своє звільнення дізнався з новин, про що написав на своїй сторінці у Facebook. «Про «звільнення» дізнався з новин. Коментувати не можу. ПС Жодних заяв не писав», - зазначив чиновник.
Про призначення Юрія Вітренка новим головою «Нафтогазу» без статусу виконуючого обов'язки стало відомо з повідомлення на офіційному сайті Кабміну.
«Прийнято рішення про обрання та призначення з 29 квітня 2021 року Вітренка Юрія Юрійовича головою правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія Нафтогаз України». Юрій Вітренко має багаторічний успішний досвід у сфері енергетики та у 2018 році обіймав посаду виконавчого директора НАК «Нафтогаз України», - повідомили в Кабміні.
Перед новим керівником компанії поставлено завдання щодо системного збільшення видобутку українського газу, а також сприяння у формуванні повноцінного та справедливого ринку газу в Україні.
Зараз точаться суперечки, наскільки це рішення законно, оскільки керівника НАК «Нафтогаз» може прибрати тільки Наглядова рада. Але при цьому нібито статут Національної акціонерної компанії дає право зборам акціонерів достроково припинити повноваження хоч всього складу Наглядової ради, що, власне, Кабмін і зробив.
Що ми можемо отримати від таких кадрових перестановок і хто такі ті самі «ми» - читайте в авторській колонці Леоніда Швеця на нашому сайті та в телеграм-каналі.
Окрім того, «Слово і діло» зібрало думки фахівців щодо ротації кадрів у «Нафтогазі» в окремому спеціальному матеріалі.
Обіцяти - не означає одружитися: які обіцянки не виконав Вітренко
До речі, тепер вже колишній виконувач обов'язків міністра енергетики Юрій Вітренко пішов з посади, виконавши лише половину своїх обіцянок.
За даними аналітиків «Слово і діло», Вітренко не виконав обіцянку залишити державну службу, якщо депутати вдруге не підтримають його призначення міністром: чиновник ще два місяці пропрацював в Міненерго після провального голосування за його кандидатуру в січні.
Також колишній в.о. міністра провалив обіцянку не допустити зростання ціни на газ для населення у 2021 році. З 1 квітня в Україні більше не діє обмеження вартості газу – 6,99 грн за кубометр (з урахуванням ПДВ, плати за транспортування магістральними газогонами). З 1 травня тариф буде 7,96 грн за кубометр (з урахуванням ПДВ, і без плати за транспортування).
Крім того, у Вітренка були зобов'язання, які він був готовий виконати в разі призначення віцепрем'єром – міністром енергетики: зробити «Енергоатом» і «Центренерго» прибутковими, позбавити Україну критичної залежності від будь-яких енергоносіїв з Росії. Оскільки такого призначення не відбулося, ці обіцянки ми перенесли в «архів».
Дізнатися більше про обіцянки Юрія Вітренко і статус їх виконання - можна на нашому сайті в профілі чиновника.
Караючий меч РНБО
Рада нацбезпеки та оборони планує запровадити санкції щодо п'яти чинних народних депутатів. Про це з посиланням на свої джерела повідомляє УНН.
«Є список з 5-ти депутатів на найближче засідання, будуть санкції до них. Це перші персонажі, згодом можуть цей список розширити», - повідомив співрозмовник агентства.
За інформацією порталу, причиною санкцій може стати як наявність подвійного громадянства, так і комерційна діяльність афілійованих до депутатів структур.
Імена нардепів, яких можуть торкнутися санкції, не називаються.
Відомо, що президент України Володимир Зеленський доручив Олексію Данілову організувати засідання РНБО. Дата та час майбутнього засідання поки не називалися.
Що отримала українська армія у 2020 році
За даними Слово і Діло, у 2020 році Міністерство оборони планувало закупити 152 одиниці бронетехніки. В результаті – придбали 86.
Також не змогли повністю виконати план щодо закупівлі автомобільної техніки різного функціонального призначення. ЗСУ отримали 186 одиниць техніки, що на 108 пунктів менше, ніж планували.
При цьому Збройні Сили України отримали 46 безпілотних авіаційних комплексів та 8 одиниць техніки протиповітряної оборони. А от броньовані катери різного призначення Міноборони закупити так і не змогло.
Водночас українська армія торік отримала 394 одиниці техніки зв’язку та перевиконала план щодо закупівлі електронно-обчислювальної техніки.
Торік військові отримали 11 381 комплект телекомунікаційного обладнання, 52 боєприпаси та три бойові кораблі. Для армії закупили 1 143 одиниці озброєння та військової техніки та 120 літальних апаратів.
Як Міноборони виконало плани з оснащення ЗСУ на 2020 рік - дізнавайтеся в конкретних цифрах в нашій інфографіці на сайті.
Багатостраждальний земельний закон прийнятий
Верховна рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №2194, який дозволяє передати землі за межами населених пунктів у комунальну власність. «За» проголосували 284 народних депутати.
Відзначимо, Рада почала розглядати цей законопроєкт ще 16 березня. До документа подали 3128 пропозицій і поправок, в основному від ОПЗЖ і «Батьківщини». В результаті робота українського парламенту була заблокована для розгляду інших питань.
У прийнятому законі прописана передача земель державної власності за межами населених пунктів в комунальну. Винятком є землі, необхідні державі для виконання її функцій.
Документ надає органам місцевого самоврядування повноваження щодо зміни цільового призначення приватних земельних ділянок і затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів.
Що ще відрегулює для нас цей закон і що потрібно для завершення земельної реформи - читайте на нашому сайті.
Великдень у 2021 році та карантин в Україні
Президент України Володимир Зеленський перед Великоднем зустрівся з предстоятелями ПЦУ, УПЦ і УГКЦ. Він попросив їх розповісти вірянам про важливість вакцинації від COVID-19 - повідомляє пресслужба Офісу Президента України.
На зустрічі обговорювалося питання святкування Великодня в умовах карантину.
«Для нас важливо, щоб люди, які приходять до ваших церков по допомогу, чули про важливість вакцинації. Адже це - єдиний шлях до подолання пандемії», - сказав на зустрічі Зеленський.
Предстоятелі церков запевнили, що «питання святкування Великодня в умовах пандемії коронавірусу знаходиться в центрі уваги всіх церковних громад. Їх керівники намагаються максимально зробити все, щоб богослужіння були доступні онлайн, як і минулого року, щоб люди дотримувалися дистанції та надягали захисні маски».
Крім того, вони повідомили президенту, що «Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій дійшла спільної позиції щодо вакцинації. Вона полягає в тому, що релігійних причин не проводити щеплення немає, а вакцинація повинна бути безпечною, доступною і добровільною».
Нагадаємо, в Україні МОЗ і Кабмін запевнили, що не будуть додатково посилювати карантин на Великдень.
А мер Києва Віталій Кличко оголосив про послаблення карантину у столиці з 1 травня.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»