У дусі Кернеса. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

За часів повсюдного торжества матеріалізму в одній окремо взятій країні існувало таке дивовижне формулювання в партійно-пропагандистських документах: «в дусі рішень такого-то з'їзду або пленуму». Ці самі з'їзди і пленуми ніби еманували якийсь дух, який потім неприкаяно поневірявся по радянських просторах, доки не надходила черга нового духу, випущеного в світ наступними партійними посиденьками.

За ті десять років, які Геннадій Кернес обіймає посаду міського голови Харкова, і ще приблизно стільки ж, коли він серйозно впливав на місцеву владу в іншій якості, господар Харкова еманував стільки свого духу, що, загалом, може запросто обходитися без матеріальної присутності в місті, щоб все в ньому продовжувало розвиватися виключно в його дусі.

В єдиному пориві злилися в Харківській міськраді «Блок Кернеса», ОПЗЖ, «Слуги народу», Партія Шарія і флагман найбільш патріотичних патріотів «Європейська солідарність», і майже одностайно, 73-ма голосами з 83-х, вибрали секретарем Ігоря Терехова, праву руку мера, як Геннадій Адольфович і просив з прекрасного далека.

Вдалині мер перебуває вже без малого три місяці, з 16 вересня, коли його відвезли до Берліна на лікування. А на публіці бачили Кернеса аж на День міста, 23 серпня, коли він був присутній на відкритті фонтану, який побудували на площі Свободи на місці пам'ятника Леніну, але вже в День Незалежності в запланованих заходах взяти участь не зміг, здоров'я не дозволило. Таким чином, йде четвертий місяць управління Харковом «в дусі Кернеса», причому значна частина цього часу припала на виборчу кампанію, яку дух виграв з розгромним рахунком, як в особистому заліку – 60,34%, так і в командному – 37 мандатів у міськраді .

Про швидке повернення оголошувалося неодноразово, ще до виборів, і вже після. Той же Терехов обіцяв, що мер повернеться до присяги. Але от не повернувся, і, виявилося, в дусі Кернеса, що без присяги можна запросто обійтися, як постановила голова Харківської міської територіальної виборчої комісії Ольга Мозгова, адже він її вже одного разу приносив. До чого ці зайві формальності.

У той же час очевидно, що зі здоров'ям у Геннадія Кернеса все йде дуже недобре. Олексій Навальний, який перетнувся з харківським мером в берлінській клініці «Шаріте», був виписаний звідти 22 вересня по закінченні 32 днів, 24 з яких провів у реанімації після важкого отруєння бойовою отруйною речовиною. Російський опозиціонер продовжує відновлення, але він дуже активний в інформаційному просторі, його багато. Кернеса вкрай мало. Мабуть, поєднання наслідків замаху в квітні 2014 року з коронавірусною атакою викликало важке ураження організму. Ще 2 жовтня друг Кернеса Павло Фукс повідомляв, що COVID-19 тим переможений, але двох місяців відтоді не вистачило, щоб привести мера в більш-менш робочий стан.

Здавалося б, все це вказує на те, що місту непогано би готуватися до існування без Геннадія Адольфовича на чолі. В ідеалі, звичайно, краще б Харків всерйоз, по-справжньому готувався до цього і при активному Кернесі, не розводячи безсило руки при відчайдушно сміливій думці створити йому конкуренцію. Але зараз-то, здавалося б, можна? А ні. Тому що якщо прожити двадцять років в дусі Кернеса, то враз з цього стану вийти не можна. Немає тих м'язів, які потрібні для самостійного руху, вони давно атрофовані, як атрофовані інші важливі якості і почуття, в тому числі почуття власної гідності. Коли і як з Харкова вивітриться дух Кернеса, не знає ніхто. Місто поставило над собою жорстокий і повчальний експеримент. Зате парки, еге ж?

А поки всі продовжують чекати, коли він повернеться, немічний і всемогутній.

Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал
Загрузка...