Президент Володимир Зеленський у відеозверненні закликав українців прийти на місцеві вибори 25 жовтня і анонсував на цей же день всенародне опитування. За його словами, опитування включатиме 5 питань, а судячи з інформації, яка надійшла з його ж Офісу, одне з них буде присвячене скороченню кількості нардепів до 300. І оскільки це запитання породжує ще більше зустрічних запитань, «Слово і діло» вирішило допомогти відповісти на найбільш очевидні з них.
Навіщо скорочувати кількість народних депутатів?
Прагнення скоротити кількість нардепів сягає корінням у популістське прагнення скоротити видатки на законотворців.
Серед експертів немає єдиної думки з цього питання. У коментарі «Слово і діло» політичний аналітик Дмитро Купира підкреслив, що на таке рішення парламент здатний тільки зараз, а політолог Олексій Якубін висловив побоювання з приводу того, що скорочення депутатів призведе до недопредставництва.
Якубін нагадав, що у Франції працює понад 800 депутатів, в Британії, Німеччині та низці країн ЄС кількість парламентаріїв перевищує 450.
«Логіка така: 10 депутатів на 1 млн населення. Це дуже багато. У нас на 100 тисяч осіб – один депутат», – уточнив він.
Скільки населення припадає на одного парламентаря в країнах світу детально можна роздивитися на інфографіці.
Чи є країни, в яких так мало депутатів?
Так. Є країни, де депутатів ще менше.
Компактний однопалатний парламент зі 100 депутатів працює в Латвії, трохи більше – 120 депутатів – в Ізраїлі. У Білорусі, хоча законодавчий орган складається з двох палат, лише 174 парламентарі. Більш детально – тут.
Коли в Україні вперше заговорили про те, щоб залишити тільки 300 нардепів?
Обіцянку політиків зменшити кількість нардепів можна сміливо поставити в один ряд зі скасуванням недоторканності, законодавчою ініціативою народу і відкликанням чиновників – її включають до передвиборних програм, але виконувати не поспішають.
Віктор Бондар і Віктор Балога у своїх передвиборних програмах обіцяли скоротити чисельність нардепів до 250 чоловік. Однак, коли справа дійшла до голосування Бондар утримався, а Балога натиснув кнопку «проти».
Юлія Тимошенко, Святослав Вакарчук, Андрій Садовий теж обіцяли урізати склад Ради. Хто ще з політиків давав обіцянку скоротити чисельність парламенту – почитайте тут.
Між тим, у Зеленського в програмі не було обіцянки про скорочення кількості депутатів. Проте така обіцянка є в програмах кількох мажоритарників зі «Слуги народу».
Чи зроблено щось станом на сьогодні?
Так. У перший день роботи парламенту IX скликання – 29 серпня 2019 року – президент Володимир Зеленський вніс відповідний законопроект на розгляд Верховної ради. Ініціатива, зокрема, передбачає, що кількість парламентаріїв має скоротитися з 450 до 300.
Рада, що працювала тоді в «турборежимі», направила цей документ до Конституційного Суду 3 вересня і вже за три місяці Велика палата КСУ ухвалила рішення про конституційність проекту закону. Які зауваження КСУ повинна була врахувати Рада – читайте тут.
До середини січня 2020 року профільний парламентський комітет схвалив законопроект Зеленського і 4 лютого 2020 року Верховна рада попередньо його схвалила 236-ма голосами. Детально подивитися результати голосування можна на нашій інфографіці.
Навіщо ж тоді в нас запитують про те, що вже на шляху до реалізації?
Мабуть для того ж, для чого нам ставлять і інші питання. Так, очевидно, що суворість покарання для корупціонерів зовсім не означає, що вони не зможуть, як і раніше, його уникати.
У коментарі «Слово і діло» політолог Олег Саакян зазначив, що президент Зеленський, оголосивши опитування в день місцевих виборів, фактично почав відкриту підтримку партії влади на місцевих виборах.
«У мене погана новина для скептиків Володимира Зеленського: скільки б не вважали обрану владу нерозумною або непрофесійною, тим не менш, ця ситуація показала, що в команді президента є люди, які мислять стратегічно. Виявилося, що підготовка до цієї ініціативи почалася ще півроку тому, коли подавалися зміни до закону про ЦВК. Коли вперше виринула пропозиція про проведення опитувань. Тоді всі дивувалися – навіщо це їм, такого ж ніколи не було. Ось ми і побачили навіщо», – сказав Саакян.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»