Сила протестів: чого очікувати від президентських виборів у США?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Минуло вже майже три тижні з дати смерті Джорджа Флойда – афроамериканця, який став жертвою перевищення повноважень поліцейського Дерека Шовіна. Ця подія стала тим самим спусковим ґачком, який спричинив масштабні акції протестів, зіткнення із поліцією та Нацгвардією, що супроводжується відвертим мародерством.

Чи не вперше за багато десятків років у новітній історії Сполучених штатів у багатьох містах була запроваджена комендантська година, введені війська Нацгвардії для припинення заворушень та мародерства. Унаслідок масових протестів вже загинули 11 людей.

Масштабні протести та проблеми в комунікації між владою та суспільством вперше так гостро постали напередодні чергових президентських виборів, які мають відбутися в листопаді поточного року. Нинішні події однозначно вплинуть на перебіг передвиборчої кампанії. Проте досі залишається багато запитань: чи були ці акції спровоковані навмисне, чи триггер болісної для американського суспільства проблеми міжрасового протистояння на соціально-економічному підґрунті таки спрацював у один із найбільш важких для США періодів історії.

У будь-якому разі президентські вибори в США проходитимуть на тлі глибоких тектонічних викликів, з якими доведеться мати справу американському суспільству.

Нерівність, бідність та коронавірус

Великі міста в США стали одними із найбільших епіцентрів поширення пандемії коронавірусу (COVID-19). Влада не відреагувала вчасно на загрози пандемії, тож кількість заражень та жертв зростали в геометричній прогресії. Наразі ситуацію вдалося дещо нормалізувати. Утім, за останньою статистикою у США підтвердилося понад 2 мільйони випадків зараження та загинуло понад 113 тисяч осіб від коронавірусу.

Конгрес США оцінив терміни відновлення економікиАмериканській економіці знадобиться приблизно 10 років на відновлення після кризи, викликаної пандемією коронавірусу і запровадженими через це обмеженнями.

Проте навантаження на систему охорони здоров’я та запровадження карантинних обмежень стали геть не єдиними проблемами американців, які постраждали внаслідок пандемії коронавірусу. Понад 21 мільйон людей, починаючи з травня поточного року, втратили роботу та звернулися по соціальну допомогу. За попередніми даними економістів, це лише близько половини кількості безробітних.

Тож у США загострилася соціальна ситуація, а питання бідності, нерівності та доступу до благ актуалізувалися із новою силою. Вже тривалий час більшість американців вказують на те, що доступ до ключових послуг – освіти та медицини – занадто дорого коштує для пересічного громадянина США. Дана ситуація виникла не зараз. Американці вже тривалий час беруть кредити не лише на житло, але й на освіту, які потім доводиться виплачувати десятки років. Тим же, хто втратив роботу, важко оплачувати власну медичну страховку. Отже, отримати якісне медичне обслуговування можуть зовсім не всі американці.

Коронавірус і економічна криза лише поглибили соціальні протиріччя в країні. Тож нинішній вибух протестів – потужний привід для подальших змін у політичному житті США.

Фактор виборів

Впродовж поточного тижня вимоги протестувальників у США стали більш політично структурованими. Передусім йдеться про вимогу до президента США розпустити поліцію або принаймні взятися за її докорінне реформування.

Вибори в США: хто претендує на пост президентаТрамп є фаворитом республіканців, а серед демократів запекла боротьба триватиме до липня, коли стане відомий суперник чинного президента США.

Політична реакція Дональда Трампа та його адміністрації наразі дуже нагадує історію із перебігом акцій протестів в Україні у 2013-2014 роках. Глава держави погрожує застосувати силу, якщо протести та погроми не припиняться, проте наводити лад «сильною рукою» не поспішає.

Подейкують, що стратеги чинного президента США переконують його в тому, що наразі застосування сили може не лише розбурхати населення ще більше, але й вплинути на його підтримку в ключових штатах. З іншого боку, у Білого дому дедалі частіше з’являється спокуса втримати ситуацію під контролем військ, аби в подальшому піти на безпрецедентні кроки в історії США – наприклад, відкласти вибори на час оголошення надзвичайної ситуації. Дедалі частіше лунають думки з приводу більшої концентрації влади в руках очільника уряду, що згідно з Конституцією США очолює президент країни.

Водночас противники Трампа також використовують нинішній порядок денний з іншою метою: якомога сильніше розхитати ситуацію та продемонструвати неспроможність Білого дому контролювати ситуацію. Щоправда, дані процеси відбуваються на інституціональному рівні. Партія демократів, яка традиційно має більшу підтримку в штатах, населених афроамериканцями, напряму не підтримує протести, проте намагається будь-що продемонструвати альтернативу діям нинішньої влади.

Зокрема, лідери Демократичної партії США вшанували пам'ять про насильницьку смерть Джорджа Флойда, простоявши на колінах дев'ять хвилин. Також демократи почали активно просувати ідею щодо реформування правоохоронної системи та запропонували на розгляд у Конгресі відповідний законопроект, в якому йдеться про протидію насильству в поліції.

Втрата гегемонії?

Усі процеси, які зараз відбуваються в США, вкотре підкреслюють дуже тривожну тезу про загострення кризи демократичних інститутів. І це чітко видно на прикладі функціонування американської політичної системи.

Міноборони США збільшить військову допомогу УкраїніМіністерство оборони США в 2020 році надасть Україні $250 млн у рамках програми військової допомоги.

Справа в тім, що навіть у ситуації постійної ротації еліт, яка відбувається за усталеною двопартійною системою й передбачає змагальність, у багатьох сферах життя американці вже не відчувають свого «прямого» зв’язку із політиками. Отже, вибори на демократичних та змагальницьких засадах не дають головного: можливості впливати на зміни.

Крім того, стає очевидним, що авторитарні системи, засновані на використанні сировинних чи інших економічних ресурсів, на страху та повазі до влади, у нинішній час почуваються стабільніше. Раніше саме США в той чи інший спосіб могли вплинути на геополітичну ситуацію в будь-якому куточку світу. Проте зараз із розвитком технологій, розширенням міжрегіональних зв’язків, можливостями для розвитку своєї економіки з’явилися цілі макрорегіони, які вже не визнають геополітичну гегемонію США.

Тож зміна ролі США у світі автоматично позначається на внутрішньому стані американського суспільства. Найцікавіше те, що начебто економічно більш слабка система Євросоюзу зараз, навпаки, демонструє більшу гнучкість для того, аби нейтралізувати головний фактор протестних настроїв – нерівність доступу до ресурсів. Соціальна політика ЄС хоч і зазнає критики, але поки що є гарним запобіжником від можливих проблем з бідністю.

Ймовірно, один із сценаріїв подальшої позитивної трансформації політичної системи США – поява «третьої сили», яка буде пропонувати пересічним громадянам ті перетворення, які начебто ведуть до здійснення «американської мрії». Чи буде ця сила змагатися за владу шляхом звичайного популізму, чи навпаки – викриватиме слабкі сторони в діяльності чинних політичних гравців – залежатиме від самих американців та формування відповідного суспільного запиту.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися: