Фестиваль заборон: чи працюють обмеження на час карантину

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Цього тижня кількість хворих на коронавірус COVID-19 в Україні почала зростати більш швидкими темпами. Медики кажуть про те, що піку пандемія в нашому регіоні ще не досягла, тож посилення карантинних заходів – цілком логічний та доречний крок, ініційований новим урядом.

Незважаючи на низку обмежувальних заходів та їх посилення з 6 квітня, в Україні хворих на коронавірус не меншає. Тож у громадян виникають запитання, наскільки ефективним є подальше продовження карантину. Таким самим питання переймається й уряд. Адже попри пандемію та її можливі наслідки, питання запуску економіки й неминучої кризи також стоять на порядку денному.

На поточному тижні прем’єр-міністр попередив, що карантинні заходи в квітні послаблені не будуть. І водночас Кабмін ухвалив рішення про розширення переліку підприємств із певних сфер та галузей, які зможуть працювати навіть під час посилених карантинних заходів. Серед них – хімчистки, будівельні компанії, поштові та кур’єрські служби. До того ж, стало відчутно бракувати робочих рук на стратегічних підприємствах – далося взнаки попереднє рішення уряду про обов’язкову самоізоляцію для громадян віком від 60 років і більше. Тож для осіб цієї вікової групи, які працюють на державній службі та в лавах ЗСУ, у сфері охорони здоров’я, працівників сфер життєзабезпечення населення та деяких промислових підприємств, пом’якшили карантинні норми. Тепер вони зможуть виходити на вулицю, купувати продукти та ходити на роботу.

Вочевидь, не мала чіткого алгоритму дій й регіональна влада. Деякі мери міст та голови ОДА починали діяти заздалегідь і подекуди ухвалювали вкрай невідповідні рівню загроз рішення. Інші, навпаки, зволікали із необхідними заходами і демонстрували відверту безвідповідальність.

Які карантинні заходи та заборони виявилися найдієвішими, а які – відверто дивують своєю безглуздістю?

Ідентифікація хворих

Локалізувати та боротися із пандемією можна в декілька ефективні способи. Багато країн поєднують ці тактики. Окрім суворих карантинних заходів, також йдеться про посилену ідентифікацію осіб, які можуть бути потенційно хворими, а також про низку інших обмежень.

Карантин в Україні: кількість штрафів за порушення по областяхСуди вже винесли кілька десятків рішень про штрафи за порушення карантину. На інфографіці – рішення по областях.

Зокрема, багаті країни із невеликою кількістю населення пішли шляхом масової ідентифікації хвороби, тобто тестували громадян із підозрою на зараження вірусом. Наприклад, Ісландія протестувала 29 тис. осіб, тобто це близько 9% від усієї кількості населення країни. Для порівняння: в Україні перевірили близько 13 тисяч осіб, тобто близько 320 тестів на мільйон населення, – крапля в морі.

У китайському Ухані, звідки почалася епідемія, окрім суворих карантинних заходів та фактичної ізоляції міста, також була запроваджена практика присвоєння QR-кодів для осіб, які могли бути потенційно хворими або підлягали ізоляції. У такий спосіб місцева влада могла за допомогою особливої бази даних перевірити ту чи іншу категорію осіб на дотримання умов карантинних заходів.

Так чи інакше в Україні ідентифікація хворих відбувається вже постфактум, коли громадяни звертаються із очевидними симптомами хвороби до лікарень. Єдиною категорією осіб, яких спробували проконтролювати заздалегідь є громадяни, які повернулися з-за кордону в період пандемії. При цьому українці або потерпали від непродуманих комунікацій та дій влади, як у Нових Санжарах, або самі виявляли безвідповідальне ставлення до обмежувальних заходів, як пасажири-втікачі з аеропорту «Бориспіль».

Заборони на межі абсурду

У соцмережах користувачі активно обговорюють найбільш абсурдні випадки заборон як на рівні центральної, так і місцевої влади. Спортсмен, який переплив Дніпро і якого затримувало близько 30 поліцейських, а потім в одному спідньому відвезли до районного відділку поліції для встановлення особи, – для багатьох приклад абсурдності деяких заборон та дій правоохоронців, аніж адекватності дотримання правил самого режиму карантину.

Пенсіонери й самоізоляція: покрокова інструкція для людей 60+ під час карантинуХто отримає надбавки, чи принесе пенсію листоноша, за якими номерами телефонувати, якщо потрібна соціальна допомога або ліки, як оплатити комуналку телефоном або навчитися робити це онлайн.

Окремо слід виділити мера Дніпра Бориса Філатова, який у відеоролику повідомив про 600 викопаних могил та закупівлю спеціальних пакетів для померлих від коронавірусу, мовляв, так місто вживає превентивних заходів для боротьби з наслідками хвороби. Крім того, мер Дніпра в грубій формі висловлювався щодо можливості відстрілу «незаконних» собак, з якими містяни виходять на прогулянки, порушуючи правила карантину.

У багатьох мешканців міст викликає справжній шок щодо неспівмірності їхніх доходів до сум адміністративних покарань. Йдеться про суму від 17 до 34 тисяч гривень. У більшості регіонів розмір середньої зарплати коливається в межах 7-10 тисяч гривень, тож навіть для порушників режиму карантину сплатити штраф буде неабияким викликом. Крім того, на складення одного протоколу про порушення поліція, за свідченням громадян, які потрапили у неприємну ситуацію, може витратити до однієї години.

Нарешті, окремо слід акцентувати на відсутності логіки в рішенні дозволити ломбардам працювати під час карантину. Також викликає запитання припис про порушення правил санітарних норм, за які передбачена кримінальна відповідальність. До слова, в Україні зараз навіть відсутня профільна служба, яка б могла слідкувати за дотриманням санітарних норм.

Вистачає й цілком курйозних випадків. Наприклад, у Тернополі дружина не впустила додому свого чоловіка через побоювання захворіти, адже той повернувся із заробітків з Польщі. Вочевидь, вдається взнаки відсутність вдалої комунікації влади із громадянами та необізнаність населення, що викликає перебільшені страхи.

Нестандартний Великдень

Та найбільше побоювань та викликів як для регіональної влади, так і для центральної є святкування одного з найбільших релігійних свят в Україні Великодня. Традиційно українці не лише відвідують церкви для участі в богослужіннях та освяченні пасок, але й збираються великою родиною за святковим столом.

Порушники та самоізоляція: чи може поліція вдаватися до примусової обсерваціїУкраїна закрила кордони, але до країни продовжують повертатися наші громадяни, які після приїзду зобов'язані перебувати на самоізоляції. Проте українці неохоче дотримуються рекомендацій.

Саме ризики великого скупчення громадян, що може призвести до поширення коронавірусу і нового сплеску захворюваності, непокоїть владу на всіх рівнях.

Як поєднати традиції святкування із заходами безпеки – в цьому контексті лунали найбільш неординарні рішення. Наприклад, місцева влада в Житомирі пропонувала запросити священників на хлібзаводи й освятити паски ще до того, як вони потраплять до магазинів.

З подібною ж ініціативою виступили й у керівництві МВС. Йдеться про те, що в містах священники можуть освятити паски в пекарнях, на заводах, в магазинах, а в селах віряни можуть виставити великодні кошики за ворота, де їх зможе освятити священик, проходячи по вулиці.

Більшість церков вже закликали українців залишатися вдома та брати участь у онлайн-богослужіннях. Звісно, для багатьох українців подібні експерименти несумісні із їхніми уявленнями про віру та обряди.

Так чи інакше, є кілька основних висновків, які чітко простежуються у питанні запровадження карантинних заходів в Україні.

По-перше, стандартні заборони без роз’яснення та масштабної інформаційної роботи не працюють. По-друге, ані уряд, ані місцева влада не змогли донести чіткий план дій щодо того, як країна та окремі регіони виходитимуть з карантину та відновлюватиметься економіка.

По-третє, українці в цілому погано обізнані із карантинними заходами і не бажають їх дотримуватися не через відсутність правової свідомості, а банальне незнання правил поводження під час епідемії. Раніше саме на заходах із цивільної безпеки громадянам могли пояснити всю ступінь загрози тієї чи іншої загрози. Наразі в Україні подібної освітньої системи на загальнодержавному рівні немає. І який план дій має бути не лише під час епідемії, а й, наприклад, під час бомбардування чи техногенної катастрофи, більшість українців просто не знають.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.