Загадка меморандуму в Давосі: які перетворення чекають на «Укрзалізницю»

Читать на русском

«Укрзалізниця» опинилася в центрі уваги після того, як прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив у Давосі, що залізницю «відадуть на 10 років німцям». Що підписали в Давосі? Чи є «перемогою» кредит на 10 років під маленький відсоток для України? Які стратегії розвитку «Укрзалізниці» були за останні 5 років? Як формувалася стратегія залізниці в Польші та Німечинні? Що чекає на «Укрзалізницю»? Про це та інше говорили політичні експерти Андрій Вігірінський та Богдан Бондаренко в рубриці «Гра на підвищення» відеопроекту «Слово і Діло».

Загадка меморандуму в Давосі: Укрзалізниця і німціСлово і Діло

У Давосі українська делегація підписала з представниками німецької залізничної компанії якийсь документ про наміри. Наша сторона заявила, що підписали меморандум, а німці сказали, що вони приїдуть в лютому в Україну і підпишуть... меморандум. Що відбулось насправді?

«Насправді меморандумів було два – один із Deutsche Bahn, а другий – ще до цього було підписано з китайською залізницею. Щодо того, що ніхто не бачив тексту меморандуму – документу про наміри – ніколи й не оприлюднюється. Про що він? Якщо вірити Гончаруку, то про управління», – сказав Андрій Вігірінський.

Богдан Бондаренко констатував, що ситуація полягала в тому, що українська делегація поїхала до Давоса, начебто підписала там якийсь документ із німецькою залізницею, але не факт. Криклій потім вийшов із заявою, що УЗ нікому не продається і не передається в управління, і цей меморандум «про німецьку педантичність».

«Оскільки ніхто нічого не зрозумів, що відбулося, ми вирішили поговорити про «Укрзалізницю», – сказав Бондаренко.

За словами Вігірінського, за останні 5 років було щонайменше три стратегії розвитку «Укрзалізниці». У написанні кожної з них брали участь німецькі фахівці. Якщо не німецькі, то польські, яких вчили ті самі німці.

«Ключове – розподіл компаній на декілька структурних підрозділів. Перший – по пасажирським перевезенням, другий – перевезення вантажів, третій – обслуговування (підтримання мереж у належному стані) і четвертий – ремонт та будівництво. І окремий регулятор. Так само було в Німеччині», – пояснив Вігірінський.

Він зазначив, що німці не впроваджували би щось інше, ніж те, що вони вже написали в стратегії розвитку УЗ, яка затверджувалась наприкінці минулого року.

Власне, тоді ж голова правління УЗ Кравцов заявив, що не висуватиме свою кандидатуру на черговий строк. Частина реформування української залізниці передбачала створення корпоративної структури. У нас відбувався цей процес у 2015-2016 роках: провели оцінку активів, створили Наглядову раду, правління.

«Усе, як за кордоном, кращі європейські практики. Якщо все вже створено, що можуть ще змінити німці, французи, будь хто?», – каже Вігірінський, додаючи, що останні 5 років і без цього перетворення в УЗ йшли за німецьким сценарієм. Тоді виникає питання, навіщо щось комусь кудись передавати?

Раніше «Слово і Діло» розбиралось з юристами, що мав на увазі Гончарук, коли сказав у Давосі, що залізницю віддадуть на 10 років.

Також ми писали, що Кабмін створив групу зі співпраці з Deutsche Bahn.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.