Скажімо Дональду дякую. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Якби історії з Дональдом Трампом не було, її, чесне слово, слід було б вигадати. Та й не кожному сценаристові вигадати таке було б до снаги.

Вражає, звичайно, відкрита спроба президента отримати компромат на свого внутрішнього політичного опонента від іноземного партнера після того, як ледь стихла справа про його приховану спробу отримати компромат на свого внутрішнього політичного опонента від іноземного партнера, будучи кандидатом в президенти. У цій щирості є щось пронизливе.

Дивовижний сценарний хід, коли в одному випадку іноземний партнер – це Росія, а в другому – Україна, при тому, що ці країни між собою воюють. Більше того, військова допомога Україні у війні з Росією фігурує як важіль тиску на українське керівництво задля дискредитації політичного опонента. Підкинь лайна на Байдена – буде чим бити супостата. Ну а ні, то ні. Хороша угода, зрозуміла. Ви ж не будете вчити Трампа укладати угоди?

Трампу можуть оголосити імпічмент через скандал із дзвінком Зеленському: реакція соцмережУ США можуть оголосити імпічмент президенту Дональду Трампу. Все через скандал з телефонною розмовою з Володимиром Зеленським.

Одне з безперечних достоїнств цієї історії: Україна надовго отримала глобальне звучання, тому що імпічмент американському президенту – це тема для заголовків світової преси, і надовго. Хочеш, щоб тебе побачили – покатайся на слоні. Зеленському підігнали слона. Гріх такою можливістю не скористатися і не постаратися максимально на весь світ заявити про себе, отримавши необхідні вигоди від загальної уваги. Тільки б це була не увага заради уваги. Іншої можливості докричатися може і не бути, не втратити б цей шанс переконати, що Україна – це дійсно важливо і цікаво.

І, звичайно, це в першу чергу виклик до змістовного боку унікального (на чому постійно наголошують в новій команді) президентства Володимира Зеленського. Чим утримати увагу, ненавмисно отриману в результаті скандалу, що стався в іншій півкулі через якісь свої внутрішньополітичні причини?

Зал засідань сесії Генеральної Асамблеї ООН, де виступав ньюсмейкер, прізвище якого звучить в усіх інформаційних стрічках усіма мовами, був напівпорожнім, дипломати не збіглися послухати його і прислухатися. Сенсацією Зеленському поки що стати не вийшло, хоча промова була цілком гідна. Але Нью-Йорк не те місце, де від нього очікують сенсацій. Дивувати потрібно вдома, щоб аплодували за кордоном.

Ще один важливий наслідок американського скандалу для України: можливо, він зайвий раз змусить політиків нової хвилі замислюватися, перш ніж робити якісь необдумані заяви або вибирати для них неточні слова. На заголовки у світовій пресі наплювати складніше, ніж на вітчизняні ЗМІ. Поки у нас усе знову не затягнулося тванню, ймовірність резонансу, що виходить за національні кордони, значно вища. Ми ж якийсь час будемо «та сама Україна».

І так, в тому числі, знаменита своєю корупцією, за яку чомусь у Штатах відповів Манафорт, яку намагаються навісити батькові й синові Байденам, але за яку у нас не відповів ніхто, тому що у нас відповідати за таке не заведено. І поки зовсім не факт, що президент Зеленський змінить цю національну традицію, у якій нас перед усією планетою докоряє вже навіть Дональд Трамп. От дякую.

Леонід Швець, спеціально для «Слово і Діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.