Повернути недоторканність: порушення процедури під час голосування та до чого це може призвести

Читать на русском
Народ хотів позбавити депутатів імунітету, і влада це зробила, допустивши дрібні порушення процедури. Чи достатньо їх буде для КСУ, щоб повернути недоторканність парламентарям?
Слово і Діло

Порушення процедури під час ухвалення законопроекту Порошенка про скасування депутатської недоторканості були не критичними, але й вони можуть стати підставою для звернення незадоволених нардепів до Конституційного суду. Не факт, що КСУ візьме до уваги ці порушення, хіба що політична ситуація зміниться не на користь монобільшості. По це у коментарі «Слову і Ділу» сказав експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.

Запит суспільства щодо зняття недоторканості та обіцянки політиків нарешті здісняться, коли законопроект набуде чинності. Але це дає можливість встановлення контролю виконавчої влади, зокрема, органів прокуратури і досудового розслідування, над законодавчою владою.

«Пам’ятаєте, на початку тижня СБУ і ДБР заходили до парламенту, щоб розібратися із питанням запровадження електронної кнопки? Із скасуванням депутатської недоторканності такі візити можуть стати регулярним явищем. Просто прийшли, вивели депутата із зали засідань і пішли», — зазначив Богдан Бондаренко.

Рада зняла депутатську недоторканність: як голосували нардепиВерховна рада скасувала депутатську недоторканність. Тільки одна фракція не голосувала за зміни до Конституції.

Такі ситуації можуть відбуватися за згоди керівництва ВР стосовно опозиційних нардепів або в разі, якщо у силовиків будуть відповідні санкції до будь-якого парламентаря.

До речі, індемнітет парламентарям обіцяють залишити. Принаймні Зеленский запевнив, що нардепи не нестимуть відповідальності за політичні рішення.

«У нас індемнітет і зараз не абсолютний, а обмежений. Депутата можна притягнути до відповідальності за образу або наклеп. На мою думку, скасування недоторканності — чисто хайпова історія. Нічого доброго з цього не вийде. У світі лише декілька країн, де скасовано депутатську недоторканність», — сказав Бондаренко, відзначивши, що, до того ж, під час ухвалення законопроекту були допущені деякі процедурні неточності.

У цьому сенсі член «Опозиційної платформи – За життя» Михайло Папієв пояснив, чому його політсила не підтримала скасування недоторканності, тим самим проваливши програмну обіцянку. Він заявив, що законопроект ухвалюється з порушенням регламенту Верховної ради, а скасування недоторканності нардепів, суддів та президента України треба «зробити філігранно точно, чітко за Конституцією та законами України».

Скасування недоторканності: що зміниться для депутатів та навіщо це СНЗеленський підкреслює, що у депутатів збережеться індемнитет, і вони не нестимуть відповідальності за політичні рішення

За словами Бондаренка, можна відзначити декілька моментів порушення процедури. По-перше, всі законопроекти, які не були проголосовані у першому читанні під час роботи попередньої Ради, автоматично «згорають» до початку нової.

«Нардепи не мали б голосувати за законопроект Порошенка, тому що він був у минулій Раді. Цей законопроект був проголосований в частині звернення до Конституційного суду України. Потім його повернули з КСУ із позитивним висновком, але за нього не проголосували у першому читанні. Попередньої підтримки не було», — нагадав Бондаренко.

По-друге, дискусійним є момент, що голосування законопроектів про зміни до Конституції мають відбуватися на чергових сесіях парламенту, а 29 серпня, коли нардепи ухвалили скасування недоторканності у першому читанні, якраз припадало на позачергову сесію.

«Перша частина ст. 83 Конституції передбачає, що таке чергова і позачергова сесія. Вона регламентує, що чергова сесія розпочинається першого вівторка лютого та першого вівторка вересня. При цьому є рішення Конституційного суду, яке говорить про те, що зміни до Конституції мають вноситися лише на чергових сесіях і в першому читанні, і в другому. Грубо кажучи, попереднє схвалення має відбуватися на попередній сесії», — пояснив експерт.

При цьому в ст. 10 Регламенту визначено, що чергові сесії — це ті, що розпочинаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня, крім першої сесії. Тобто перша сесія для Регламенту вважається черговою. А КСУ ухвалює безальтернативний висновок. Тому, на думку юриста, в цій частині законопроекта можна говорити і про конституційність, і про неконституційність.

По-третє, профільний комітет Верховної ради 2 вересня дійшов позитивного висновку щодо законопроекту в цілому, але, як зазначає Бондаренко, засідання комітетів не може відбуватися у міжсесійний період при тому, що сесія відкрилась 3 вересня зранку.

Зважаючи на це юрист запенив, якщо за півтора-два роки ситуація в політичному плані зміниться, ці моменти можна використовувати як підставу для звернення до КСУ, щоб спробувати відіграти скасування депутатської недоторканності.

«Якщо ті, хто захоче звернутися до КСУ, наполягатимуть на чистоті процедури, то можуть спробувати. Питання полягатиме у складі КСУ та рейтингах влади», — сказав він.

При цьому юрист зазначив, що ці підстави досить туманні, тому немає гарантії, що КСУ візьме їх до уваги.

Нагадаємо, у Верховній раді зареєстрований проект постанови про звернення до Конституційного суду України для отримання висновку, в який спосіб парламент має виконувати висновок КСУ щодо законопроекту про зняття недоторканності.

Також ми писали, як голосували нардепи за скасування депутатської недоторканності.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.