Якщо ми скорочуємо чисельність міністерств, це означає скорочення чисельності Кабміну. Тобто в Україні, відповідно до законодавства, до складу Кабміну входять лише міністри.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Андрій Дуда.
«Скорочення кількості міністерств призведе насамперед до зменшення кількості людей, які ухвалюють рішення в Кабміні. З точки зору сучасних тенденцій, це якщо не сприяє узурпації влади, то йде в тенденції скорочення осіб, які ухвалюють важливі державні рішення», – зазначив Дуда.
Кількість міністерств можна скорочувати, але не можна ставити віз попереду коня, образно кажучи. Спочатку слід проводити функціональні обстеження посад у тому чи іншому міністерстві, центральному органі виконавчої влади, додав він.
На його думку, потрібно робити обстеження всіх центральних органів виконавчої влади. Лише після того, як будуть виявлені функції, що дублюються, можна робити якісь кроки. Доцільно додати посад у підрозділах, які займаються функціонуванням комп’ютерних мереж в органах влади.
Другий місяць роботи президента: як Зеленський виконує обіцянкиЩодня в режимі онлайн ми стежимо за обіцянками політиків, зокрема, за обіцянками президента Зеленського. Через два місяці його президентства можемо знову говорити про загальну кількість його виконаних і провалених обіцянок.
«Із впровадженням цифрових технологій можна повністю скоротити бухгалтерію, кадрові служби, загальні відділи», – уточнив експерт.
«Якщо мотивація скорочення кадровий голод і таким чином буде економія на адміністративних посадах, то виникає питання, чому йдеться лише про міністерства. Чому не всі центральні органи виконавчої влади? Така проблема є всюди», – підкреслив він.
Він звернув увагу, що в нас дійсно є міністерства, які не тягнуть на міністерства. Зокрема, Міністерство інформаційної політики. Раніше вже говорили про те, щоб на базі Мінінформполітики, Держтелерадіо та Нацради зробити один орган. Однак це хибний крок. Нацрада якраз окремо й створена, щоб не бути частиною виконавчої влади. Об’єднання Мінфіну та МЕРТ також неправильний крок. Це функціонально різні міністерства. Вони мають абсолютно різне функціональне навантаження.
«Така реорганізація означатиме, що в складі одного міністерства будуть два різнофункціональних підрозділи. МЕРТ – це закупівлі, Мінфін – насамперед бюджет», – констатував політолог.
Щодо МОЗ та Мінсоцполітики, то схожа ідея була в Януковича. Він хотів створити щось на кшталт єдиного соціально-гуманітарного міністерства.
«Чомусь багато ідей команда Зеленського бере з нереалізованих проектів команди Януковича. Майже все це було за Януковича. Він скоротив на 30% центральні органи виконавчої влади», – наголосив він.
За його словами, це дороге задоволення, будуть додаткові витрати з бюджету.
«Скоротити державного службовця – затратна річ. Потрібно ще 2 місяці платити, потім Центр зайнятості платитиме, а потім, якщо функція потрібна, адже функція породжує посаду, то знову повернуть людей на відповідну службу. Це дорого коштуватиме», – пояснив фахівець.
Скорочення може мати місце, але за певних умов, обстеження посад, функцій, і має йтися не лише про міністерства, а й про центральні органи виконавчої влади, саме державні служби, підкреслив він.
«Тут є багато нюансів, які слід вдосконалювати. Мабуть, усе закінчиться тим, що переведуть людей до укрупнених міністерств, а частину – до центральних органів виконавчої влади, державних служб. Особливо це нічого не змінить», – резюмував Андрій Дуда.
Нагадаємо, Олександр Данилюк пропонує зменшити кількість міністерств, об'єднавши їх за блоками. Зокрема, Мінсоцполітики та МОЗ, МЕРТ та Мінфін, а також Мінкульт, Мінінформполітики та Міністерство молоді й спорту.
Як Зеленський виконує обіцянки протягом другого місяця президентства – на інфографіці. Також ми писали, як працює Офіс президента.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»