Звичайно, електоральна активність влітку падає. Однак це не головна причина, а показники не критичні.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Андрій Дуда.
«По-перше, виборець був перенавантажений негативом на період виборчої кампанії. Звичайно, це демотивує. По-друге, літо, багато людей у відпустках. Однак літній період – не головна причина. Все ж таки саме телевізійна атака на людей, яка містила дуже багато негативу, стала ключовою причиною», – зазначив Дуда.
Певні політичні сили давали дуже мало конструктиву, програм, ідей, які б реально були цікавими. Натомість давали негатив у стилі, образно кажучи, «Порошенко поганий, а ми – хороші», уточнив він.
«Партії дуже мало говорили щодо програм, а люди хочуть бачити конструктивні ідеї. Це мотивує. Виборець обирає певний концепт. Політична сила має нести якусь нову програму. Старі політики погані, а нові політики хороші – неконструктивний підхід. Це має стати одним із висновків цих виборів для політичних сил – побільше конструктивних програм», – пояснив експерт.
Так, літо – період відпусток, але не варто перебільшувати сезонний фактор. Сумнівно, що кількість відпочивальників така велика, що можна говорити про якісь тектонічні зміни. Один виборчий округ – це близько 160-170 тис. людей. Тобто навряд чи у відпустках така кількість людей, щоб повністю спотворити волевиявлення, додав він.
Партії IX скликання наобіцяли українцям утричі більше, ніж їхні попередники – дослідженняАбсолютно всі партії, які подолали бар’єр, дали в своїх програмах більше обіцянок, ніж партії, які були обрані в 2014 році.
«Звичайно, набагато краще, коли вибори відбуваються восени чи навесні. Не випадково обрані дати для чергових виборів. Це дати, які фіксували відносно високу явку. Однак літній період не є ключовим фактором», – підкреслив політолог.
На його думку, літні вибори деяким політсилам пішли на користь, а деяким – навпаки. В основному програли проукраїнські партії – «Голос» та «Європейська солідарність».
«У більшості випадків вони об’єднують людей, яких називають умовно середнім класом. Відповідно, це люди, які мають змогу їхати у відпустки на триваліший час. Тому якоюсь мірою вони недобрали», – резюмував Андрій Дуда.
Як повідомлялось, явка на позачергових виборах до Верховної ради є найнижчою за всю історію парламентських виборів – 49,84%. Найвищою явка була на виборах до ВР у 1994 році – 75,6%.
Додамо, в ЦВК пояснили низькі показники явки на виборах до Ради.
Що пишуть у соцмережах щодо парламентських виборів – у нашому огляді. Нагадаємо, з програмами партій, які проходять до нової Верховної ради, можна ознайомитися в нашому розділі «Вибори».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»