Продовжуємо слідкувати за виконанням обіцянок мерами великих міст. Нещодавно ми досліджували, як очільники обласних центрів займаються будівництвом та реконструкцією дитячих садків. Сьогодні «Слово і Діло» пропонує подивитись, як мери вирішують проблему переробки сміття в містах.
Після Грибовицької трагедії Львів вважається найбільш проблемним містом щодо вивезення та переробки сміття. Але насправді схожі проблеми є в усіх обласних центрів України.
Наразі жодне українське місто не може похвалитися тим, що проблема сортування, вивозу та переробки міських відходів вирішена повністю. Переважна більшість сміттєзвалищ переповнена, але чиновникам складно знайти місце, де можна обладнати нові полігони. До того ж у країні неможливо повноцінно запустити процес сортування та переробки сміття, тому що немає відповідних підприємств, які цим займаються. А ті, які вже збудовані, не працюють на повну силу через недосконалість законодавства.
Щодо Львова, то мер міста Андрій Садовий свого часу дав багато обіцянок і з приводу того, що будуть знайдені винні в підпалі Грибовицького полігону, і що це сміттєзвалище буде рекультивоване, а місто збудує новий сміттєпереробний завод.
Усі ці обіцянки досі перебувають у процесі виконання. За словами Садового, рекультивація полігону триватиме не менш ніж 5 років (з травня 2018 року). Протягом 2019−2020 років планується проведення технічної рекультивації (на частині ділянки) – це терасування та вирівнювання полігону, облаштування очистки фільтрату, облаштування ділянки для збору біогазу, облаштування захисного екрану поверхні полігону.
Протягом 2020−2021 буде проведена біологічна рекультивація: закінчення технічної рекультивації на всій території полігону, створення рекультиваційного покриття на всій поверхні полігону, створення рослинного шару на всій площині. У березні 2019 року рівень фільтратів на Грибовицькому сміттєзвалищі знизився на півтора метри.
Минулого року була підписана угода про надання Львову 35 млн євро на реалізацію проекту поводження з твердими побутовими відходами.
При цьому Садовий запевнив, що на території міста не буде шкідливих сміттєпереробних об’єктів. «На превеликий жаль, я бачу ситуацію, коли певні люди подають неправдиву інформацію, що ми будемо робити спалювання та ще якісь інші речі. Я ніколи не допущу, щоб у Львові були збудовані об’єкти, які будуть шкідливими для громади. Тут будуть виключно екологічно чисті й потрібні об’єкти для громади міста Львова й нашого життя», – пообіцяв міський голова.
Влітку 2017 року міський голова Львова пообіцяв прибрати сміттєпресувальний комплекс із Рясного, й використати його як елемент циклу будівництва заводу. На початку 2018 року міський голова наголосив на тому, що пресувальна лінія буде використана під час будівництва нового заводу з глибинної переробки ТПВ.
Сміттєпереробний завод міський голова та його підлеглі обіцяли почати будувати до кінця 2017 року, а згодом – у 2018 році. Станом на грудень 2018 року оприлюднений шорт-лист компаній, які хочуть будувати завод. Коли розпочнеться та чи взагалі розпочнеться його будівництво на вул. Пластовій на території очисних споруд «Львівводоканалу», наразі не відомо. Адже мешканців прилеглих мікрорайонів (Кривчиці та інших) досі ніхто не переконав у безпечності такого сусідства – вони категорично проти.
Міська влада обіцяє, що завод запрацює в 2020 році. Він буде першим в Україні, збудованим за європейським зразком, і працюватиме за технологією механіко-біологічної переробки. Новий завод розрахований на потужність, яка забезпечить потреби міста. Це 240 тисяч тонн відходів на рік за умови двозмінної роботи. Проект передбачає можливість модернізації в разі збільшення навантаження.
Поки львівське сміття «мандрувало» всіма сміттєвими полігонами країни, Садовий запевнив, що підвищення тарифу на вивезення сміття для населення в місті не буде. Але за два місяці виконком Львівської міськради ухвалив рішення, що за вивезення сміття з міста львів'яни зобов'язані платити вдвічі більше.
У Києві ситуація зі сміттям не набагато краща, але принаймні в столиці функціонує переробний завод «Енергія», потужностей якого навіть після реконструкції замало для великого мегаполісу.
Ще п’ять років тому Кличко пообіцяв залучити інвесторів до будівництва заводів із переробки сміття. Планувалося збудувати від чотирьох до восьми сміттєпереробних заводів для Київського регіону потужністю по 200 тис. тонн кожен. Підготовка інвестиційних проектів тривала до середини 2017 року.
Зрештою, заступник міського голови Києва Петро Пантелеєв повідомив, що Київ завершив роботу над концепцією поводження з відходами в місті. Влада відмовилася від будівництва сміттєспалювальних заводів, віддавши перевагу механіко-біологічній переробці. Розпочалося проектування одного з таких заводів у столиці. Також планується будівництво подібних сміттєпереробних комплексів під Києвом – у північному та південному напрямках. Планується збудувати 4-5 таких комплексів. Ідеться про перспективу 2-3 років.
Ще декілька мерів обіцяли збудувати сміттєпереробний завод чи комплекс. Зокрема, мер Харкова Геннадій Кернес влітку 2016 року запевнив, що протягом трьох років у місті буде запущений сміттєпереробний комплекс. За словами мера, передбачається створення сортувальних ліній, ліній переробки сміття, когенерації, видобутку газу та вироблення теплоносія. На будівництво цього заводу Світовий банк надасть місту 44 млн доларів. Рік тому будівництво комплексу розпочалося на околиці Дергачів.
Сучасний сміттєпереробний завод навесні 2019 року пообіцяв збудувати й мер Житомира Сергій Сухомлин. «У нас у Житомирі є велика проблема зі сміттям. Але до кінця цього року ми плануємо збудувати й відкрити новий сучасний сміттєпереробний завод. Маю надію, він буде першим в Україні», – заявив Сухомлин.
Не сподівається за рік впоратися з таким масштабним будівництвом міський голова Чернігова Владислав Атрошенко, який ще в 2015 році, балотуючись у мери, дав програмну обіцянку побудувати сміттєпереробний завод у Чернігові. Але минуло три роки й під час звіту Атрошенко повідомив, що питання будівництва заводу зависло. «Низка законодавчих змін і підвищення платоспроможності громадян є передумовою до будівництва сміттєпереробного заводу», – заявив він.
Аналогічну обіцянку давав під час виборів мера Кропивницького Андрій Райкович у своїй передвиборчій програмі «Десять пріоритетів для міста».
У 2017 році Мінрегіон підтримав проект створення в Кропивницькому сміттєпереробного заводу. Та міська влада Кропивницького не поспішає його реалізовувати. Представники Кіровоградської ОДА говорять, що вже давно запропонували місцевій владі свою допомогу та алгоритм дій. У той час як заступник міського голови Олександр Мосін стверджує, що проект ще в роботі й потребує відповідних вихідних даних та опрацювання на рівні різних щаблів влади. Таким чином, роботи з реалізації проекту створення сміттєпереробного заводу в Кропивницькому свідомо затягуються місцевою владою.
Минулого літа будівництво заводу не розпочали, влада просила подовжити термін початку будівництва на 12 місяців.
Нагадаємо, раніше ми писали, яке завдання на літо мають виконати мери обласних центрів.
Також ми розбиралися, що мери обіцяють зробити в 2019 році.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»