У своїй передвиборчій програмі Володимир Зеленський пообіцяв домагатися зняття недоторканності з Президента України, народних депутатів і суддів. «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка, наскільки можливо виконати таку обіцянку і скільки для цього знадобиться часу та зусиль.
В ідеалі імунітет має забезпечити незалежність депутата, його захист від необґрунтованих переслідувань за політичну діяльність, та унеможливити тиск на нього через порушення кримінальної справи, затримання чи арешт.
Але в Україні так вже історично склалось, що за депутатською недоторканістю часто намагаються сховатися не зовсім чисті на руку політики чи бізнесмени. Нагадаємо, що за роки незалежності України лише 19 народних депутатів були позбавлені депутатської недоторканості і тільки один отримав реальний термін ув’язнення.
Майже всі політичні сили, які балотувалися у нинішній парламент, обіцяли добиватися зняття недоторканості з нардепів. Для цього необхідно внести зміни до Конституції і набрати 300 голосів під час ухвалення.
Наприкінці 2017 року процес нарешті зрушив з мертвої точки і в Раді з’явилося одразу два законопроекти – нардепа Левченка та президента Порошенка. Перший мав би набути чинності одразу після ухвалення, другий – 1 січня 2020 року. Зрештою, для голосування було «обрано» варіант президента, але й він довго був не на часі, поки непомітно не наблизились вибори.
Навряд чи всі ці перипетії із президентським законопроектом пам’ятають виборці. Вони лише хочуть, щоб депутатів теж можна було саджати за грати. Тому обіцянка кандидата в президенти Зеленського була як ніколи на часі.
«Впроваджувати рівність та справедливість почну із себе. Мої законопроекти у цьому напрямі: «Про зняття недоторканності з Президента України, народних депутатів і суддів»; «Про імпічмент Президента України»; «Про відкликання народного депутата України», – записано у передвиборчій програмі Володимира Зеленського.
Коли стало зрозуміло, що Зеленський перемагає на виборах, в парламенті заговорили, зокрема, й про можливе ухвалення законопроекту про зняття недоторканості з нардепів.
«Якщо зараз Верховна рада ухвалить в першому читанні президентський законопроект про зняття недоторканості з народних депутатів, а восени проголосує друге читання, то з 1 січня 2020 року він вже набуде чинності. В такому разі Зеленський тут ні до чого, адже ініціатива була Порошенка. Але ще не факт, що вона буде реалізована», – зазначив Олександр Москалюк.
Скількох нардепів позбавили недоторканності за роки незалежності УкраїниЗ першого депутата зняли недоторканність ще в 1990 році за побиття полковника КДБ. Відтоді Рада дозволила притягнути до кримінальної відповідальності 19 нардепів. Реальне покарання отримав лише один із них.
За його словами, в такому разі Зеленський міг би впливати лише з точки зору політичного тиску. З іншого боку у цьому парламенті він не має своєї фракції задля такого тиску.
«Звичайно Зеленський може подати свій законопроект, але тоді він має відрізнятися від вже запропонованого чинним президентом. Справа в тому, що варіант Порошенка всі критикували, але в ньому була певна логіка.
Адже де знайти голоси для ухвалення законопроекту про зняття недоторканості з нардепів, якщо це безпосередньо стосувалося би самих голосуючих. А пропозиція про відтермінування дії закону вже по відношенню до наступного парламенту мала шанс на ухвалення. Навіть хоча б тому, що депутати можуть проголосували заради плюсу собі перед парламентськими виборами, що наближаються», – сказав Москалюк.
На думку експерта, запропонований законопроект треба було б краще пропрацювати та привести до відповідності з європейськими нормами.
«Я не прибічник існуючого варіанту законопроекту, де пропонується повністю скасувати недоторканність. Можна було б запропонувати таку ж редакцію, як в аналогічному законі про недоторканість суддів. Коли б, наприклад, депутати не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані без згоди Верховної ради окрім випадків, коли вони затримані на місці вчинення злочину або через вчинення тяжкого злочину», – зазначив Олександр Москалюк.
Якщо Рада ухвалить обіцяний Зеленським законопроект про імпічмент, сама процедура дієвою не станеДля дієвої процедури імпічменту президента України необхідно не новий закон, а зміни до Конституції. Все, що необхідно від законодавства, вже є в регламенті Верховної ради.
Він пояснив, що депутатський імунітет повинен існувати, тому що не можна виключати переслідування через політичні мотиви.
«Але якщо брати з двох крайнощів, коли існує абсолютний імунітет (що є тільки в країнах СНД) і коли він повністю відсутній, то в нашому випадку краще схилятися до другого випадку. Це ненормально, коли зовсім немає недоторканості але краще вже так. Зрештою, потім можна внести зміни до ухваленого закону», – підкреслив він.
За словами Москалюка, якби депутати восени ухвалили законопроект Порошенка, то вже на вибори в парламент наступного скликання йшли б кандидати, які б розуміли, що з 1 січня 2020 року вони залишаться без імунітету, а отже, до парламенту пішли б політики, для яких це не пріоритет.
Щодо обіцянки Зеленського ініціювати законопроект про позбавлення недоторканності суддів, Москалюк зазначив, що за каденції Порошенка вже були внесені зміни до законодавства, які передбачають обмежений імунітет.
«Раніше у суддів була така ж сама недоторканість, як і в депутатів. Для притягнення судді до відповідальності потрібна була згода Верховної ради. А зараз цей порядок змінився. Суддя не може бути притягнутий до відповідальності без згоди Вищої ради правосуддя. Суддю не можна затримати або утримувати під вартою чи арештом до винесення вироку судом, за винятком затримання судді під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Це так званий обмежений імунітет», – пояснив він.
До речі, спочатку пропонувалося позбавити суддів будь якого імунітету, як зараз – нардепів. Але зрештою вибрали середній варіант. «З однієї сторони зберігаються певні гарантії недоторканості, а з іншої сторони суддю, який, скажімо, стріляє в людей, були й такі випадки, можна одразу ж затримати, без отримання згоди Вищої ради правосуддя», – зазначив Олександр Москалюк.
Раніше «Слово і Діло» розбиралось з експертом, чи дасть змогу обіцяний Зеленським новий закон дійсно оголошувати імпічмент главі держави.
Також ми поцікавились, чи готова Україна до народовладдя: що може дати країні можливість вирішувати всі проблемні питання шляхом референдуму, чи варто запроваджувати механізм відкликання депутатів та що таке народне вето і народна ініціатива.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»