Обіцянка кандидата: як команда Зе хоче змінити владу та чи потрібне країні народовладдя

Читать на русском
Олександр Мусієнкополітичний експерт

За результатами першого туру найбільшу кількість голосів виборців отримали Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко. «Слово і Діло» вирішило проаналізувати програмні обіцянки кандидатів на посаду президента України. Сьогодні розглядаємо ініціативи Володимира Зеленського щодо державного устрою. Перший законопроект, який визначив для себе кандидат, називатиметься «Про народовладдя». Суть законопроекту така: закріплення механізму, за яким «народ України формуватиме основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії». Зокрема, одним із питань, які, на думку Зеленського, слід винести на всеукраїнський референдум, є рух України до НАТО.

Директор Центру військово-правових досліджень, політолог Олександр Мусієнко зазначив, що ідея про народовладдя виникла на підставі того, що частина суспільстві має певний настрій, що влада завжди погана. Щось на кшталт позиції «я знаю краще за будь-якого політика, запитайте мене, що робити з будь-якого питання». Для них принцип «владу – геть» живий.

Політолог звернув увагу, що зараз уся кампанія Зеленського зосереджена на тому, що він комунікує із суспільством, але в такому форматі, що просить порад, що включити до програми, які запитання поставити Порошенку на дебатах, що йому робити, закликає писати пропозиції, запитання.

«Це робиться для того, щоб у виборця з’явилась ілюзія безпосередньої участі, відчуття, що саме виборець впливає. Так, звичайно, виборці впливають під час голосування на виборах. Однак, якщо це стосується необхідності ухвалення того чи іншого закону, то на це виборець не впливає. Зараз Зеленський у такий спосіб створює ілюзію, що ви нібито будете впливати, ви будете вирішувати, що будемо проводити референдум», – підкреслив він.

Державне управління і влада: що обіцяють Порошенко та ЗеленськийПетро Порошенко дав два обіцянки з держуправління, а Володимир Зеленський обіцяє цілий ряд законопроектів і реформ.

Проте референдуми як система притаманні більше країна із федеративним державним устроєм, а не з унітарним, як в Україні, додав Мусієнко.

«На рівні якоїсь області, району виноситься низка питань, які стосуються життєдіяльності конкретного регіону, району, й тоді під час референдуму вирішують певні проблеми. Унітарним державам це менш притаманно», – уточнив він.

За його словами, потрібно розділяти, які питання виносити на референдум, а які, можливо, не варто. Якщо команда Зеленського говорить про вступ України до НАТО, то вони мали би бути чесними з народом до кінця.

«Уже є норма в Конституції про те, що Україна прямує до НАТО та ЄС. Відповідно, потрібно змінювати Конституцію. Як це робити? Через референдум? Яка реалізація цього всього?», – наголосив експерт.

На його думку, референдум для влади – це певною мірою зняття із себе відповідальності за ухвалення тих чи інших рішень. Часто такі референдуми призводять до серйозних наслідків. Наприклад, Brexit у Великій Британії. Прем’єр Британії чомусь був переконаний, що британці проголосують за те, щоб залишитися в ЄС, а вони проголосували за вихід.

Із народовладдям, референдумами потрібно бути дуже обережними. Особливо, враховуючи той стан, у якому перебуває Україна, – війну, загрозу сепаратизму, різні настрої, акцентував він.

«Тому можна й варто ставити питання про те, щоб розробити закон про референдум. Конституцією гарантоване проведення референдуму. В Україні має бути закон про референдум. Із питань, які є загальнонаціональними, можна проводити референдум», – пояснив фахівець.

Однак слід розуміти, що механізм реалізації влади народом реалізується через парламент, територіальні громади, обласні ради, будь-які виборні органи. Це і є реалізація прав громадян на здійснення керівництва державою, громадяни відправляють своїх представників, підкреслив він.

На його думку, краще подумати про запровадження британської моделі, коли є мажоритарка, коли кожен депутат-мажоритарник звітує перед виборцям. Можливо, там варто передбачити відкликання такого народного обранця, якщо він не справляється з виконанням своїх функцій.

«Народовладдя саме по собі часто використовується, щоб стврити виборцю додаткову ілюзію, що він зможе впливати на багато подій у державі, на ухвалення багатьох рішень. Так і в ситуації із Зеленським. Однак для чого тоді президент, депутати, взагалі для чого обирати владу, якщо суспільство за них вирішуватиме, як, де та що краще робити? Керівник потрібен для того, щоб визначати стратегічний вектор розвитку. А ось загальнонаціональні питання, які стосуються територіального устрою, як це й передбачено Конституцією, слід вирішувати на референдумі», – резюмував Олександр Мусієнко.

Які обіцянки зафіксовані в програмі кандидата Петра Порошенка та чи реально їх виконати – за посиланням. Більше про обіцянки президента за 5 років – тут.

Також «Слово і Діло» писало, що обіцяє кандидат у президенти України Володимир Зеленський.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: