В Україні розпочинає роботу ДБР. Як створювали та довкола чого були конфлікти?

Читать на русском
Євген Крапивінфахівець ЕЦПЛ

На початку, поки не будуть ухвалені законодавчі зміни, не будуть сформовані інші 70% штату, орган працюватиме в напіврежимі.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів фахівець Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін, оцінюючи початок роботи Держбюро розслідувань.

«По-перше, питання є щодо конкуренції, чи налагодиться робота між ДБР та підрозділами в ГПУ, які здійснюватимуть процесуальне керівництво. Кадри набрані, але чи вони спрацюються, чи не буде історії НАБУ-САП №2», – зазначив Крапивін.

«Інше питання, що буде з військовою прокуратурою. Матіос не підтримував ніколи ідею передачі слідчих військової прокуратури до цивільного органу – до ДБР. Зараз у ДБР є управління №3, яке займатиметься злочинами проти порядку несення військової служби», – уточнив він.

Експерт не виключив, що процес передачі може бути доволі болісним, навіть із тим, що цивільних слідчих ДБР не пускатимуть на територію військових частин для проведення якихось слідчих дій і виникне конфлікт.

За його словами, з цим є об’єктивні проблеми. У військовій прокуратурі слідчих залишається близько 270, а в ДБР на всі ці злочини в управлінні працюватимуть 70 слідчих. Наразі складно сказати, чи впораються вони, зважаючи, що в нас велика армія.

Роман ТрубаГолова Державного бюро розслідувань
Труба запевняє, що 1 вересня 2018 року запрацює Державне бюро розслідуваньСказано 17 травня 2018 р.Статус обіцянки: Не виконано

«27 листопада ДБР розпочинає роботу. Для того, щоб запустити, потрібна третина штату та сповіщення про початок роботи в офіційних виданнях. В «Урядовому кур’єрі» повідомлення вже було. Щодо кадрів, то мінімальна необхідна кількість набрана. В регіонах із конкурсами не було проблем. Єдине, що вони йшли через комісію №2, до якої були питання щодо об’єктивності, були історії щодо корумпованості», – пояснив він.

Хоча є аналіз кандидатів громадських організацій, згідно з яким одіозних персон, місцевих корупціонерів дуже мало, додав фахівець.

За його словами, основні скандали з конкурсами були пов’язані були із зовнішньою конкурсною комісією, яку сформували за політичними квотами: 3 – від президента, 3 – від Кабміну, 3 – від ВР.

Там була складна історія щодо 27 кандидатів на керівні посади, констатував він.

«Тоді Труба заявив, що йому не надали достатньої кількості документів, результатів поліграфу, потім виявилося, що вони були знищені. Далі була довга перепалка. Труба вичитував закон в одному ключі разом із порядком проведення поліграфу, який сам же затвердив, а зовнішня комісія вичитувала по-своєму. Юридично там неякісний закон, який справді можна трактувати по-різному», – підкреслив експерт.

Однак можна було сісти за стіл переговорів, а не конфліктувати 2 місяці, адже 2 місяці питання щодо цих кандидатів не ухвалювали. Лише нещодавно Труба вирішив повернути подання на цих 27 кандидатів, але все зависло в повітрі, ніхто не знає, якими будуть правові наслідки, акцентував він.

«Якщо повторно оголошувати конкурс, тоді ці 27 кандидатів можуть звернутися до суду, оскільки вони були обрані за законною процедурою, а замість них будуть інші», – пояснив Крапивін.

Попри певні проблеми та конфлікти, зараз є начальники територіальних управлінь, слідчі, керівництво, хоча й в. о., тому орган запрацює, уточнив він.

«Хоча всі проблеми, які були раніше, залишаються. Законодавчі зміни досі не ухвалені. Не можна набрати оперативних працівників, немає повноважень для здійснення оперативно-розшукової діяльності. Є проблеми всередині органу щодо притягнення дисциплінарної відповідальності», – наголосив фахівець.

На його думку, доти, доки не будуть ухвалені законодавчі зміни, не будуть сформовані інші 70% штату, не вирішиться конфлікт із комісіями, орган працюватиме в напіврежимі.

«Зараз передусім слід владнати питання з ГПУ, військовою прокуратурою, проводити далі конкурси, закрити питання матеріально-технічного забезпечення. Всі ці речі не зроблені за рік. Хоча є об’єктивні причини. Якщо донори були зацікавлені в антикорупційній реформі, то НАБУ проблем матеріального характеру не мало. У ДБР, скільки б не зверталися, в основному розрахунок на бюджетні кошти, що непросто. Тому запуск дуже повільний», – резюмував Євген Крапивін.

Як відомо, раніше директор ДБР Роман Труба обіцяв, що робота Державного бюро розслідувань стартує 1 вересня, однак провалив обіцянку.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...