Бюджет і недоторканність: за що Рада голосувала 16-19 жовтня

Читать на русском
Рада цього тижня ухвалила в першому читанні проект бюджету на 2019 рік і не змогла позбавити недоторканності двох нардепів від Опозиційного блоку.

Верховна Рада цього тижня зробила перші кроки в бюджетному процесі, ухваливши низку змін до Бюджетного кодексу й сам проект кошторису (в першому читанні). Попереду ще тривалий процес обговорення та фінальне голосування. Не виправдали народні обранці очікувань українців, голосуючи за зняття недоторканності з нардепів: вже вкотре під час голосування більшість депутатів зникають із сесійної зали. Детальніше про те, чим Рада займалася 16-19 жовтня, в матеріалі «Слова і Діла».

У вівторок відразу після Погоджувальної ради парламент зібрався на ранкове засідання. Його почали з того, що новообрані народні депутати Олександр Гулак (Радикальна партія) та Іван Савка («Народний фронт») склали присягу.

Вілкула та Колєснікова не позбавили недоторканності: хто з нардепів провалив свої обіцянкиНардепи лише й говорять, що потрібно скасувати депутатську недоторканність. Але в Раді не змогли проголосувати вже за три подання генпрокурора.

На порядку денному також був розгляд подань на зняття депутатської недоторканності з Олександра Вілкула та Дмитра Колєснікова. Нагадаємо, Вілкула підозрюють у земельних махінаціях на посаді голови Дніпропетровської обладміністрації, а Колєснікова – в незаконному відчуженні майна науково-дослідного комплексу.

Після провалу голосування за притягнення до кримінальної відповідальності Сергія Дунаєва минулого тижня в нардепів був шанс виправитися й довести, що вони на ділі, а не на словах підтримують зняття недоторканності. Однак голосів не вистачило й цього разу: постанова щодо Вілкула набрала лише 137, а щодо Колєснікова – 163. Цікаво, що буквально того ж дня день Ірина Луценко заявляла, що фракція «Блоку Петра Порошенка» послідовна в питанні зняття депутатської недоторканності й підтримує запропонований президентом законопроект, але за окремі постанови змогла дати лише 46 і 61 голос.

«Я скажу свою особисту думку: це ганьба українського парламенту. Йдучи на вибори, ми обіцяли зняття депутатської недоторканності», – заявив спікер Андрій Парубій, і з ним важко не погодитися.

Після обіду Рада встигла ухвалити лише два законопроекти, зокрема стратегію державної екологічної політики України до 2030 року. Вона визначає принципи та інструменти екологічної політики, її стратегічні цілі та завдання, етапи реалізації та очікувані результати. «Екологічні стандарти мають бути інтегровані в усі сфери економіки та повсякденне життя українців. Така система успішно діє в європейських країнах і має бути апробована в наших реаліях», – зазначив міністр екології Остап Семерак. За його словами, стратегію можуть переглядати кожні 5-6 років залежно від ефективності впровадження.

Андріївську церкву передали в користування Константинополю: що пишуть у соцмережахАндріївську церкву передадуть в користування Вселенському патріарху. Що про це думають у соцмережах – в огляді Слова і Діла.

Вся середа в парламентарів пішла на розгляд правок до проекту Кодексу України з процедури банкрутства. Під час підготовки документа до другого читання надійшло понад 1,3 тисячі поправок. Їх розгляд продовжили на ранковому засіданні в четвер, і тоді ж новий Кодекс був ухвалений. Ним встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури для повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

18 жовтня Рада ухвалила ще один резонансний законопроект – передала Андріївську церкву Вселенському патріархату. При цьому таке рішення не в компетенції парламенту. Оскільки церква перебуває в державній власності, нею розпоряджається Кабінет міністрів. «Чорти нехай бісяться, а українські сили голосують «за», – сказав перед голосуванням Парубій.

Крім того, в четвер парламент розглянув низку бюджетних питань. Були ухвалені зміни до Бюджетного кодексу щодо середньострокового бюджетного планування. Зокрема, пропонується визначити правові основи складання та розгляду Бюджетної декларації. Її мають намір запровадити замість Основних напрямів бюджетної політики на рік і прогнозу на наступні два бюджетні періоди, які скасовуються. Уточнюються стадії та процедура бюджетного процесу. Документ передбачає запровадження аналізу витрат як нового інструменту підвищення ефективності та результативності використання бюджетних коштів.

Проект бюджету-2019: чим відрізняється від пропозицій на 2018 рікУ проекті бюджету на 2019 рік закладено зростання доходів, витрат і інфляції. Курс гривні може зміцнитися, а мінімалка вирости.

І в першому читанні був схвалений, власне, сам проект державного бюджету на 2019 рік. Заступник голови бюджетного комітету Сергій Мельник повідомив, що до проекту головного кошторису було подано 2 тисячі 171 поправка, комітет запропонував врахувати 922 пропозиції. Були враховані пропозиції щодо збільшення видатків на медичні заходи, збільшення медичної субвенції, збільшення витрат на лікування українців за кордоном, субвенція на здійснення соціально-економічного розвитку.

Під час обговорення законопроекту фракції мали можливість висловити свою позицію. Так, «Опозиційний блок» голосувати відмовився, назвавши бюджет «антисоціальним». «Нічого спільного з розвитком він не має. Це бюджет прокурорсько-поліцейської держави», – заявив Олександр Долженков. Радикальна партія вимагала передбачити в бюджеті підвищення мінімальної зарплати до 6 тисяч гривень, відновлення безкоштовного харчування дітей у школах і збільшення фінансування програми «Доступні ліки». У «Самопомочі» заявили, що бюджет «ганебний і нереалістичний, в якому виграють лише силовики та чиновники».

Про бюджет у Раді говорили й сьогодні. Під час години запитань до уряду прем'єр-міністр Володимир Гройсман подякував усім за ухвалення документа в першому читанні. «Ми залишаємо й додаємо на програми, які ми впроваджували в 2018 році. Збройні сили фінансуватимуться в тому числі з підвищенням заробітної плати для військових. Ми будемо будувати дороги, будемо модернізувати українське озброєння, будемо далі інвестувати наші ресурси в оновлення медицини, освіти. Ми впровадимо нову українську школу. І таких прикладів дуже багато. Тому в збалансованому бюджеті реалістичні і доходи, і витрати», – підкреслив він.

Також заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов розповів, як виконується закон про приватизацію. За його словами, все йде добре.

Нагадаємо, Верховна Рада відхилила урядовий законопроект про підвищення акцизів на алкогольні напої.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...