Чим виборчі перегони-2019 відрізнятимуться від попередніх?

Читать на русском
Вадим Карасьовполітолог, директор Інституту глобальних стратегій

Чому такі низькі рейтинги в усіх кандидатів у президенти? Найпростіша відповідь – через розчарування людей. Безперечно, розчарування та недовіра до політиків високі.

Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив політолог Вадим Карасьов, передає «Слово і Діло».

«Якщо подивитися на ситуацію технологічно, то на сьогоднішній передстартовий момент рейтинги кандидатів у президенти – це радше індикатор їхньої публічності, піарності та позиційності», – зазначив Карасьов.

На його думку, політики ще не почали активної роботи, тому рейтинги більше персональні, ніж електоральні.

Майбутні вибори цікаві тим, що вже не буде великих електоральних розколів на Схід і Захід. Політикам доведеться шукати нові електоральні ніші, формувати нові електоральні лінії розмежування.

Якщо подивитися на рейтинги топових політиків, то Тимошенко стала лідером якраз за рахунок персонального рейтингу та свого лояльного виборця. Цей доробок відкриває їй можливості виходу до другого туру, додав він.

Коли кандидат у президенти Порошенко в 2014 році переміг у першому турі, це було голосування за легітимного президента, по суті, чиновника, який відновить легітимність у державі, уточнив політолог

«Незважаючи на перемогу в першому турі, Порошенко не має свого лояльного виборця. А невисокий рейтинг президента дорівнює підтримці партії влади», – пояснив експерт.

Як змінювалась електоральна підтримка Порошенка за роки президентстваСлово і Діло аналізувало, як змінювався рейтинг президента України Петра Порошенка в 2014-2017 роках.

За його словами, президенту доведеться попрацювати як політику «в полях». Перша президентська кампанія проходила бліц, і він не встиг наростити електоральних ресурсів, зараз доведеться надолужувати.

Щодо нових сил, то, на його думку, непогані стартові рейтинги в Гриценка, Вакарчука, Зеленського та Рабіновича.

«Зрозуміло, що ці кандидати свою можливу участь у президентських виборах розглядають як внесок у майбутні парламентські перегони. Але тоді має бути робота з людьми, пошук свого виборця, будівництво партії. Поки активної роботи не видно, хіба що Рабінович хоче в медіаінкубаторі виростити кандидата», – акцентував політолог.

Є й інші приклади стратегій, наприклад, коли йдуть не від персони, а від партії. Схожі стратегії в невеликих партій, які працюють із виборцем, шукають свою електоральну нішу, пробують сили на виборах в ОТГ, підкреслив він.

«Це і Аграрна партія, і УКРОП. Ось Шевченко, учасник кандидатських президентських праймеріз від партії УКРОП, активно веде саме роботу з людьми (особисті зустрічі, прямі лінії у ФБ) плюс персональна рекламна кампанія для більшого впізнавання», – наголосив експерт.

«Важлива місія наступного виборчого циклу – переформатувати електоральне поле, піти від пострадянських розколів за регіонами, мовою. Саме цим будуть цікаві майбутні президентська та парламентська кампанії», – резюмував Вадим Карасьов.

Раніше ми з'ясували, як змінювалася електоральна підтримка Порошенка за роки президентства.

Більше про політичну ситуацію – в авторському матеріалі «Раптові чорти Петра Порошенка. Колонка Леоніда Швеця».

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...