«Північний потік-2»: хто за будівництво газопроводу та які ризики для України

Читать на русском

Президент України Петро Порошенко запевняє, що будівництво газопроводу «Північний потік-2» буде зупинене. Західні партнери, які підтримують проект, своєю чергою, запевняють, що на Україні він жодним чином не позначиться. Тим часом США готують санкції проти компаній-учасниць будівництва. Хоча всі причетні до створення «Північного потоку-2» наполягають на його виключно економічному значенні, ще не збудований газопровід вже став інструментом політичного впливу. «Слово і Діло» розбиралося, хто підтримує, а хто виступає проти «Північного потоку-2», та які ризики він несе для України.

Проект будівництва замислювався ще наприкінці 2012 року як розширення до газопроводу «Північний потік». Але впритул до реалізації підійшли лише в квітні минулого року, коли компанія-розробник газопроводу уклала угоду про фінансування з європейськими компаніями ENGIE, OMV, Uniper, Royal Dutch Shell і Wintershall. Згідно з угодою, компанії нададуть фінансування проекту обсягом 50% від його вартості. Запланована протяжність «Північного потоку-2» становить 1 тисячу 224 кілометри. Його можуть ввести в експлуатацію вже наступного року: станом на травень цього року в Німеччині розпочалося будівництво газової приймальні станції.

Для України «Північний потік-2» несе чималі ризики. По-перше, зменшиться обсяг транзиту газу з Росії до Європейського Союзу (минулого року він склав 93 мільярди кубометрів). Крім того, проект може забрати в України 2/3 транзиту газу й прибутку від транзиту територією країни. По-друге, в разі кризових ситуацій або загострення конфлікту між Україною та Росією Москва зможе просто повністю перекрити нам поставки блакитного палива.

Порошенко нещодавно вже назвав російський газопровід «троянським конем» Кремля проти європейської енергетичної та геополітичної безпеки». Думку українського президента поділяє й низка інших країн. Ще в 2015 році уряди Болгарії, Чехії, Угорщини, Румунії, Словаччини та Греції звернулися до Європейської комісії з листом, в якому йдеться про те, що «Північний потік-2» не відповідає інтересам ЄС. «Збереження транзиту газу через територію України – це стратегічний інтерес ЄС не лише з точки зору енергетичної безпеки, а й з точки зору зміцнення стабільності в східноєвропейському регіоні», – йшлося в листі.

У березні цього року ще три країни – Молдова, Литва та Латвія – підписали документ, в якому висловили свою стурбованість щодо енергетичної безпеки Європи через будівництво «Північного потоку-2». «Газопровід «Північний потік-2» спрямований на енергетичну залежність держав Європейського Союзу від Росії», – йшлося в заяві.

Чи зможуть санкції США зупинити «Північний потік-2»?Адміністрація президента США готується до запровадження санкцій проти енергетичних компаній Німеччини та низки інших європейських країн. Чи стане це важелем впливу, міркували експерти.

Важлива позиція США в питанні «Північного потоку-2», а там проект не схвалюють. У середині липня в Конгресі з'явився законопроект про санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві. Виступають проти газопроводу також у Державному департаменті й сам президент США Дональд Трамп.

Серйозні перешкоди на шляху появи газопроводу чинить Данія. Проект передбачає, що «Північний потік-2» має пройти через територіальні води Данії, але для цього необхідний дозвіл парламенту країни. Надавати його Данія не поспішає, крім того, в парламенті вже лежить законопроект, що дозволяє заборонити будівництво як загрозу для безпеки держави. Поки Данія думає, компанія Nord Stream 2 AG, що є оператором проекту, вже розробила альтернативний маршрут в обхід спірної ділянки.

А ось Фінляндія та Швеція свій дозвіл на будівництво газопроводу вже надали. У будівництві «Північного потоку-2» беруть участь компанії з Британії, Нідерландів, Австрії, Франції, Норвегії та Швейцарії. За реалізацію проекту активно виступає Німеччина (чим дуже розчарований Дональд Трамп). У німецькому уряді «Північний потік-2» вважають виключно комерційним проектом, але говорять, що слід прояснити роль України як країни-транзитера газу. «З боку Німеччини й після будівництва «Північного потоку-2» роль України як транзитера має зберегтися. Це має стратегічне значення. І Німеччина також готова активно зіграти свою роль», – заявила в травні канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Детальніше – на інфографіці.

Нагадаємо, Петро Порошенко вважає, що мета російського газопроводу «Північний потік-2» – завдати удару по Україні й багатьом членам ЄС і НАТО.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: