Українська безкоштовна медицина дуже дорого коштує для пацієнтів. У той час, коли в МОЗ активно розповідають про різні державні програми, за якими можна отримати безкоштовні вакцини, ліки від онкологічних та серцево-судинних захворювань та цукрового діабету, українці платять за все – від аналізів та шприців до операційних пакетів та специфічних дороговартісних ліків. У відповідь на звинувачення в провалі закупівлі ліків державним коштом в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла в Facebook, що ліки є, й роз’яснила, де їх можна отримати. Наскільки інформаційні програми МОЗу відповідають дійсності розповів експерт, засновник Української медичної експертної спільноти Дмитро Підтуркін, а ми створили інфографіку на основі відкритих офіційних джерел.
Для того, щоб розповісти українцям, де можна взяти безкоштовні ліки, команда Супрун запустила інформаційну компанію «Ліки є», до якої долучилася й вона сама.
«Якісні, безпечні та ефективні ліки є. Держава їх закуповує за кошти платників податків. Отже, ви вже за них заплатили й ніхто не має права вимагати з вас кошти за ці ліки! Крім того, діють державні програми, які допомагають отримувати громадянам ліки доступніше», – повідомила Уляна Супурун на своїй сторінці в Facebook, розповідаючи про переваги програм, за якими можна отримати безкоштовні ліки.
На переконання Супрун, в медзакладах України безоплатно можна отримати близько 500 різних препаратів та 700 медичних виробів, закуплених за бюджетні кошти через міжнародні організації, – стенти, онкопрепарати, ліки проти гепатиту, ліки для трансплантації та медпрепарати за багатьма іншими програмами.
«У реальності безоплатно отримати вказані ліки та медичні вироби зможуть у кращому разі не більш ніж 30% пацієнтів, яким це потрібно. Але, враховуючи те, що середній термін постачання ліків через міжнародні організації становить понад 20 місяців і зараз завершилося постачання ліків, які були закуплені за бюджет 2015 року, насправді безоплатні ліки не в змозі отримати навіть кожен п’ятий пацієнт. Крім того, проблеми з якістю закуплених медпрепаратів призводять до того, що є непоодинокі випадки відмови пацієнтів їх використовувати», – розповів Підтуркін.
За його словами, на закупівлю цих ліків за централізованими програмами у бюджеті 2018 року держава виділила лише 29,7 відсотка від загальної потреби. А це 5,95 мільярда гривень проти необхідних 20. Якщо на вакцинацію, лікування СНІДу та туберкульозу держава виділяє достатньо коштів (потреба задовольняється на 97-100%), то на забезпечення вартісного лікування виділяється значно менше коштів. Так, закупівля препаратів для лікування онкологічних захворювань у 2018 році профінансована на 28,5%, трансплантації – 45%, донорства та безпеки крові – 20,8%, серцево-судинних захворювань – 30%, закупівлі ендопротезів – 17%.
Але навіть цих ліків у лікарнях для пацієнтів фактично немає. Згідно зі звітом Рахункової палати, пацієнти не мають своєчасного доступу до необхідних препаратів через значне збільшення терміну проведення закупівель і постачання медикаментів.
«Лише нещодавно завершилося постачання медичних виробів та ліків, які були закуплені коштом державного бюджету 2015 року. Два з половиною роки знадобилося на те, щоб отримати медпрепарати, кошти за які були перераховані ще в листопаді 2015 року! Так, у травні 2018 року за рахунок бюджету-2015 був поставлений міжнародними організаціями протитуберкульозний препарат «Рифабутин», у лютому 2018 року – тести та реагенти з виявлення СНІДу. На середину липня 2018 року за рахунок коштів бюджету-2016 було поставлено ліків і медвиробів на 84,7% від сум перерахованих авансів. Причому вакцин – на 34%, витратних матеріалів для дитячого діалізу – 55%, ендопротезів – 57%», – зазначив експерт.
Ліки, за які держава заплатила ще в 2017 році, зараз надійшли до лікарень та інших медзакладів лише на 37% від сплачених авансом бюджетних коштів. При цьому вакцин отримано лише на 2,7%, ліків для хворих на онкологію дорослих – на 30% і лише на 18% – препаратів для дитячої онкології. А за багатьма напрямками ще не постачалося нічого.
Щодо наявності безкоштовних ліків у лікарнях та інших медзакладах за різними держпрограмами, їх практично неможливо отримати, адже немає коштів на їх закупівлю.
«В 2018 році лише 10% пацієнтів зможуть отримати безоплатні препарати в лікарнях. Медичні заклади повинні закуповувати в першу чергу ліки з Нацпереліку, а лише потім всі інші. У структурі державного фінансування закладів охорони здоров’я 80-90% складає заробітна плата, 7-9% комунальні платежі й лише 3-7% – витрати на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів. З 51 мільярда гривень медичної субвенції лише 1,5-3,5 мільярди гривень можна направити на закупівлю ліків з Нацпереліку. Це близько 10% від потреби. А реальна потреба складає 18,4 мільярда гривень. На інші ліки, звісно ж, грошей уже не буде», – пояснив Підтуркін.
«Доступні ліки»: названі причини дефіциту або відсутності препаратів в аптекахСитуація з дефіцитом склалася через те, що ніхто не спрогнозував, скільки ліків необхідно населенню.
Якщо розглядати програму «Доступні ліки», то за результатами її реалізації в 2017 році, тільки 10% пацієнтів змогли нею скористатися.
«За 10 місяців реалізації програми було виписано 14 мільйонів рецептів, тобто на місяць у середньому виписувалося 1,4 мільйона рецептів. При тому, що в Україні майже 14 мільйонів пацієнтів, якім потрібно лікування за цією програмою. Якщо говорити про компенсацію коштів, то за 14 мільйонів рецептів держава компенсувала лише 627,2 мільйона гривень. А це в середньому 44,7 гривні на місяць – мізерна сума, враховуючи ціни на ліки», – сказав експерт із питань охорони здоров’я.
При цьому «невеличка доплата» пацієнтом часом преревищувала 70% від вартості ліків. Наприклад, «Еналаприл-ТЕВА» коштував 60,1 грн, держава компенсувала лише 14,3 грн, а пацієнт вимушено доплачував 45,8 грн, «Бісопролол» – 243,4 грн, з яких пацієнт доплачував 164,2.
«На превеликий жаль, твердження Уляни Супрун про те, що в медустановах є безкоштовні ліки, поширювані в рамках інформаційної кампанії «Ліки є», насправді є відвертою маніпуляцією. У реальності, може, вони й є, але максимум для кожного п'ятого чи сьомого пацієнта», – підсумовує Підтуркін.
Детальніше – на інфографіці.
Раніше ми писали, що в «Охматдиті» поскаржилися на відсутність ліків, які обіцяла надати держава.
Між тим Уляна Супрун в соцмережі періодично розвінчує міфи щодо лікування різних хвороб або дає поради не боятися їсти морозиво під час болю в горлі. Нещодавно вона розповіла, як українцям вберегтися від сказу.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»