Чи є в Україні безкоштовні ліки?

Читать на русском

Українська безкоштовна медицина дуже дорого коштує для пацієнтів. У той час, коли в МОЗ активно розповідають про різні державні програми, за якими можна отримати безкоштовні вакцини, ліки від онкологічних та серцево-судинних захворювань та цукрового діабету, українці платять за все – від аналізів та шприців до операційних пакетів та специфічних дороговартісних ліків. У відповідь на звинувачення в провалі закупівлі ліків державним коштом в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла в Facebook, що ліки є, й роз’яснила, де їх можна отримати. Наскільки інформаційні програми МОЗу відповідають дійсності розповів експерт, засновник Української медичної експертної спільноти Дмитро Підтуркін, а ми створили інфографіку на основі відкритих офіційних джерел.

Для того, щоб розповісти українцям, де можна взяти безкоштовні ліки, команда Супрун запустила інформаційну компанію «Ліки є», до якої долучилася й вона сама.

«Якісні, безпечні та ефективні ліки є. Держава їх закуповує за кошти платників податків. Отже, ви вже за них заплатили й ніхто не має права вимагати з вас кошти за ці ліки! Крім того, діють державні програми, які допомагають отримувати громадянам ліки доступніше», – повідомила Уляна Супурун на своїй сторінці в Facebook, розповідаючи про переваги програм, за якими можна отримати безкоштовні ліки.

Міфи медреформи. Чи зможе кожен українець обрати собі сімейного лікаряПерші результати медреформи українці невдовзі відчують на собі, обравши собі сімейного лікаря. В МОЗ запевняють, що лікарів вистачить на всіх. Чи справді це так, аналізує народний депутат Валерій Дубіль.

На переконання Супрун, в медзакладах України безоплатно можна отримати близько 500 різних препаратів та 700 медичних виробів, закуплених за бюджетні кошти через міжнародні організації, – стенти, онкопрепарати, ліки проти гепатиту, ліки для трансплантації та медпрепарати за багатьма іншими програмами.

«У реальності безоплатно отримати вказані ліки та медичні вироби зможуть у кращому разі не більш ніж 30% пацієнтів, яким це потрібно. Але, враховуючи те, що середній термін постачання ліків через міжнародні організації становить понад 20 місяців і зараз завершилося постачання ліків, які були закуплені за бюджет 2015 року, насправді безоплатні ліки не в змозі отримати навіть кожен п’ятий пацієнт. Крім того, проблеми з якістю закуплених медпрепаратів призводять до того, що є непоодинокі випадки відмови пацієнтів їх використовувати», – розповів Підтуркін.

За його словами, на закупівлю цих ліків за централізованими програмами у бюджеті 2018 року держава виділила лише 29,7 відсотка від загальної потреби. А це 5,95 мільярда гривень проти необхідних 20. Якщо на вакцинацію, лікування СНІДу та туберкульозу держава виділяє достатньо коштів (потреба задовольняється на 97-100%), то на забезпечення вартісного лікування виділяється значно менше коштів. Так, закупівля препаратів для лікування онкологічних захворювань у 2018 році профінансована на 28,5%, трансплантації – 45%, донорства та безпеки крові – 20,8%, серцево-судинних захворювань – 30%, закупівлі ендопротезів – 17%.

Уляна СупрунВиконувач обов'язків міністра охорони здоров'я України
Супрун заявила, що в кінці січня будуть сплановані замовлення ліків на 2017 рікСказано 30 листопада 2016 р.Статус обіцянки: Не виконано

Але навіть цих ліків у лікарнях для пацієнтів фактично немає. Згідно зі звітом Рахункової палати, пацієнти не мають своєчасного доступу до необхідних препаратів через значне збільшення терміну проведення закупівель і постачання медикаментів.

«Лише нещодавно завершилося постачання медичних виробів та ліків, які були закуплені коштом державного бюджету 2015 року. Два з половиною роки знадобилося на те, щоб отримати медпрепарати, кошти за які були перераховані ще в листопаді 2015 року! Так, у травні 2018 року за рахунок бюджету-2015 був поставлений міжнародними організаціями протитуберкульозний препарат «Рифабутин», у лютому 2018 року – тести та реагенти з виявлення СНІДу. На середину липня 2018 року за рахунок коштів бюджету-2016 було поставлено ліків і медвиробів на 84,7% від сум перерахованих авансів. Причому вакцин – на 34%, витратних матеріалів для дитячого діалізу – 55%, ендопротезів – 57%», – зазначив експерт.

Ліки, за які держава заплатила ще в 2017 році, зараз надійшли до лікарень та інших медзакладів лише на 37% від сплачених авансом бюджетних коштів. При цьому вакцин отримано лише на 2,7%, ліків для хворих на онкологію дорослих – на 30% і лише на 18% – препаратів для дитячої онкології. А за багатьма напрямками ще не постачалося нічого.

Щодо наявності безкоштовних ліків у лікарнях та інших медзакладах за різними держпрограмами, їх практично неможливо отримати, адже немає коштів на їх закупівлю.

«В 2018 році лише 10% пацієнтів зможуть отримати безоплатні препарати в лікарнях. Медичні заклади повинні закуповувати в першу чергу ліки з Нацпереліку, а лише потім всі інші. У структурі державного фінансування закладів охорони здоров’я 80-90% складає заробітна плата, 7-9% комунальні платежі й лише 3-7% – витрати на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів. З 51 мільярда гривень медичної субвенції лише 1,5-3,5 мільярди гривень можна направити на закупівлю ліків з Нацпереліку. Це близько 10% від потреби. А реальна потреба складає 18,4 мільярда гривень. На інші ліки, звісно ж, грошей уже не буде», – пояснив Підтуркін.

«Доступні ліки»: названі причини дефіциту або відсутності препаратів в аптекахСитуація з дефіцитом склалася через те, що ніхто не спрогнозував, скільки ліків необхідно населенню.

Якщо розглядати програму «Доступні ліки», то за результатами її реалізації в 2017 році, тільки 10% пацієнтів змогли нею скористатися.

«За 10 місяців реалізації програми було виписано 14 мільйонів рецептів, тобто на місяць у середньому виписувалося 1,4 мільйона рецептів. При тому, що в Україні майже 14 мільйонів пацієнтів, якім потрібно лікування за цією програмою. Якщо говорити про компенсацію коштів, то за 14 мільйонів рецептів держава компенсувала лише 627,2 мільйона гривень. А це в середньому 44,7 гривні на місяць – мізерна сума, враховуючи ціни на ліки», – сказав експерт із питань охорони здоров’я.

При цьому «невеличка доплата» пацієнтом часом преревищувала 70% від вартості ліків. Наприклад, «Еналаприл-ТЕВА» коштував 60,1 грн, держава компенсувала лише 14,3 грн, а пацієнт вимушено доплачував 45,8 грн, «Бісопролол» – 243,4 грн, з яких пацієнт доплачував 164,2.

«На превеликий жаль, твердження Уляни Супрун про те, що в медустановах є безкоштовні ліки, поширювані в рамках інформаційної кампанії «Ліки є», насправді є відвертою маніпуляцією. У реальності, може, вони й є, але максимум для кожного п'ятого чи сьомого пацієнта», – підсумовує Підтуркін.

Детальніше – на інфографіці.

Раніше ми писали, що в «Охматдиті» поскаржилися на відсутність ліків, які обіцяла надати держава.

Між тим Уляна Супрун в соцмережі періодично розвінчує міфи щодо лікування різних хвороб або дає поради не боятися їсти морозиво під час болю в горлі. Нещодавно вона розповіла, як українцям вберегтися від сказу.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...