Верховна Рада має обрати новий склад Центральної виборчої комісії (ЦВК), оскільки восени вона мала б почати займатися виборами президента. Чому нардепи провалили голосування за нових членів ЦВК та чи можуть депутати одним рішенням обрати одразу весь склад комісії, «Слово і Діло» розпитало в експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
«Процедура обрання нового складу ЦВК врегульовується Законом України «Про ЦВК» та Регламентом Верховної Ради. Згідно з Регламентом, члени ЦВК призначаються поіменно більшістю від конституційного складу. Якщо б депутати спочатку звільнили всіх членів ЦВК, а потім, проголосували, наприклад за п’ятьох, а за інших – не набралось необхідних 226 голосів, то міг би виникнути колапс. Тому що ЦВК приймає рішення більшістю від її складу. А для більшості необхідно призначити щонайменше 8 нових членів комісії», – пояснив юрист.
У Раді сьогодні проголосують за новий склад ЦВК: як обіцяли голосувати нардепиРада сьогодні може змінити склад Центральної виборчої комісії. Слово і Діло розбиралось, як обіцяли голосувати нардепи.
На його думку, боротьба за те, хто буде контролювати ЦВК розгорнулася на тлі незначної розбіжності в рейтингах між кандидатами на посаду президента. «Не зрозуміло, чому «БПП» не поступається за своє представництво тому ж «Народному Фронту», якщо рішення приймаються більшістю від конституційного складу? Тобто, їм достатньо 8 своїх членів ЦВК, які й будуть складати більшість для прийняття рішень. Все це не має раціонального пояснення», – зазначив Москалюк.
Те, що країна ризикує йти на нові вибори зі старим складом ЦВК є також й провина президента.
«Згідно закону про ЦВК та Регламенту, президент протягом 30 днів з моменту, коли припиняються повноваження члена ЦВК, повинен запропонувати кандидатуру. Але ж президент сам тягнув», – підкреслив Москалюк.
Щодо наполягання «Опоблоку» на кандидатурі Охендовського, то юридично, наразі, для цього немає будь яких перешкод.
Представництво політичних сил в Раді та ЦВКСлово і Діло аналізувало представництво політичних сил в парламенті і Центральній виборчій комісії.
«Президент наголосив, що має відбутися повне оновлення складу ЦВК. Але для цього треба було б ці свої бажання юридично закріпити. Як відомо, член ЦВК може перебувати на посаді протягом семи років. Чому ж тоді не було внесено змін до законодавства про те, що особа не може бути членом ЦВК більше ніж один раз? Часу для цього було достатньо», – зауважив експерт.
Він вважає, що нардепи не передбачили декількох патових ситуацій, та мали б набагато раніше внести зміни до Регламенту щодо призначення членів ЦВК постановою, коли відбувається одне голосування одразу за весь список.
«Це ідеальний варіант, який би міг вирішити цю ситуацію. Однією постановою вносяться зміни до Регламенту, і однією постановою – звільняються старі члени ЦВК, та призначаються нові. Якщо свого часу під час обрання Луценка на посаду Генпрокурора могли внести такі зміни, то чому б не піти таким шляхом зараз, щоб вийти з глухого кута», – вважає Москалюк.
На його переконання, якщо чергові вибори знову пройдуть зі старим складом ЦВК, то оскаржити такі вибори навряд чи вдасться. «Є таке поняття як безперервність діяльності органів державної влади. В цій частині, поки не вступають в повноваження нові органи, то діють старі . Формально нинішній склад ЦВК матиме право примати рішення. Інше питання, що все це буде законно, але довіри в суспільства не буде» – зазначив експерт.
Нагадаємо, Рада зірвала розгляд нового складу ЦВК, оскільки більшість народних депутатів відмовились голосувати.
Президент вніс до парламенту подання на нових членів Центральної виборчої комісії 5 січня 2018 року.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»