Реформа ЖКП в дії: з чим проблеми та що вимагають управителі?

Читать на русском
Тетяна Бойкоексперт групи РПР з питань енергоефективності

Зараз близько 29 тисяч ОСББ є в Україні, а з моменту ухвалення закону, два роки тому – близько 17 тисяч.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла експерт «Реанімаційного пакета реформ» із питань енергоефективності Тетяна Бойко, оцінюючи реформу ЖКП та перехід до моделі ОСББ.

«Фактично більше ніж 2/3 ОСББ були створені після закону з 2016 року. Умови, які додатково дав закон, зокрема скасування членства ОСББ, що участь беруть всі співвласники. За цей час також спростились умови реєстрації ОСББ. Визначено неприбутковий статус ОСББ, це все сприяло громадській активності, тому що люди почали об’єднуватись», - говорить Бойко.

ОСББ: як українці вчаться по-новому розпоряджатися житломСлово і Діло дослідило процес передачі багатоквартирних будинків на баланс об’єднань співвласників багатоквартирних будинків чи в кооперативну власність.

Друга частина питань стосувалась управителів, які мали прийти на зміну ЖЕКів, відзначила вона.

«Тобто, люди самі визначають, чи управляють вони будинком самі через ОСББ чи наймають сторонню організацію, професійних управителів. Саме тут і є проблеми», - констатувала експерт.

Вона аргументувала, що навіть за цей час не з’явилося достатньої кількості професійних управителів.

Мабуть близько 200 компаній є альтернативою ЖЕКам, повною мірою ця норма не запрацювала, уточнила вона.

«По-перше, надто пізно був ухвалений закон про житлово-комунальні послуги, де ця послуга була врегульована. По-друге, до сьогоднішнього дня не ухвалений типовий договір з управителем. Відповідно не всі міста провели конкурс на управителя для тих будинків, які не створили ОСББ», - пояснює спеціаліст.

Все не так запрацювало, як було задумано, уточнила вона, бо було заплановано, що дається 1 рік на обрання управителя.

«За цей рік співвласники мали визначитись, чи буде у них ОСББ чи управитель. Якщо ні – тоді управителя призначає орган місцевого самоврядування. Так як для врегулювання діяльності управителя не було прийнято законодавчого поля – співвласники не могли укладати договору», - наголосила Тетяна Бойко.

Вона зауважила, що врешті-решт лише зараз є шанси прийняти цей типовий договір, який вже на погодженні.

За її словами, ситуація складна, тому що управителі висувають вимоги. Мова про те, що співвласники раз на рік мають право міняти управителя, але управителі хочуть збільшити власний строк роботи.

«Окрім цього, управителі хотіли автоматично продовжити свою роботу. Тобто, якщо ця компанія зараз – вона залишається потім. Однак, цього не буде, має бути голосування», - підкреслила Бойко.

На її погляд, з точки зору управління, кращі будинки ті, які управляються ОСББ.

«Все таки люди більше дбають, більш ефективно використовуються кошти. Хоча це загальна тенденція. Є багато винятків. Багато залежить від стану будинку, розмірів внесків. Не завжди ОСББ – це зменшення платежів, бо будинки в різному стані. Просто проблема в тому, що завдання реформи було, що ЖЕК – замінить ефективний управитель. А управителів дуже мало», - проаналізувала Тетяна Бойко.

Нагадаємо, закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» було ухвалено влітку 2016 року.

За даними порталу, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв карати штрафними санкціями надавачів житлово-комунальних послуг за завищені рахунки у платіжках споживачів.

Прем'єр також зазначив, що також може бути й питання кримінальної відповідальності за виставлення рахунків за ЖКП «за неадекватними цінами».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...