Восьмі роковини катастрофи літака «Ту-154М», в якій перебувала польська урядова делегація на чолі з президентом Лехом Качинським, запам’ятаються сенсаційною новиною. Трагедія, яка забрала життя 96 пасажирів літака та яку самі поляки вважають найбільш резонансною подією в політичному житті в пострадянському періоді Польщі, могла статися в результаті вибуху на борту президентського лайнера.
Літак зазнав катастрофи неподалік Смоленська, куди польська офіційна делегація прямувала задля подальшого вшанування поляків, яких загони НКВС розстріляли поблизу Катині. Більшість із них – польські полонені офіцери. За підрахунками істориків, були страчені близько 22 тисяч людей.
Нові подробиці розслідування презентував голова підкомісії Міністерства оборони Польщі з розслідування Смоленської катастрофи Антоні Мацеревич. Колишній міністр оборони відомий своїм підозрілим ставленням до росіян. Він був одним із тих, хто не повірив у попередні висновки комісії з розслідування причин катастрофи під Смоленськом. У грудні 2017 року він заявив про те, що саме Росія несе відповідальність за авіакатастрофу польського «борту №1».
У 2011 році попередники Мацаревича визнали, що катастрофа сталася через помилку пілотів президентського літака, на яких начебто чинив тиск один із високопоставлених офіцерів із офіційної делегації, що перебував на борту. Коли пілоти, попри важкі погодні умови, таки вирішили зайти на повторну посадку, літак начебто зачепив березу, через зіткнення з якою втратив керування й зазнав катастрофи.
Втім, значна частина польського естеблішменту, як і пересічні громадяни, не змирилися з такими абсурдними висновками комісії. До того ж виникало багато запитань і до позиції Росії, представники якої спочатку не допускали слідчих комісії на територію падіння лайнера, а в подальшому всіляко затягували процес передачі уламків літака.
Польща повідомила про два вибухи в літаку КачинськогоПольська підкомісія, що повторно розслідує причини аварії під Смоленськом Ту-154М, ухвалила рішення анулювати перший офіційний звіт про причини трагедії.
Тож у березні 2015-го Головна військова прокуратура Польщі висунула обвинувачення двом диспетчерам аеропорту Смоленська, які начебто могли також припуститися помилки в своїй роботі й неправильно скерувати літак на повторну посадку. Навмисне чи ні – це також питання, яке потребує розслідування.
У 2016-му Польща таки поновила розслідування катастрофи. Зрештою, нова комісія дійшла сенсаційного висновку: літак розвалився ще до зіткнення із землею. І вже цього року комісія оприлюднила докази – Ту-154 зазнав падіння в результаті вибуху.
Загадкова авіакатастрофа
«Пасажири були вбиті вибухом в літаку перед зіткненням із землею. Це стало причиною їхньої смерті», – зазначив у своїй доповіді очільник комісії з розслідування Антоні Мацаревич.
Так, після детального аналізу обставин падіння та вивчення додаткових подробиць, члени комісії дійшли висновків, що і пошкодження літака, і знайдені фрагменти тіл загиблих високопосадовців свідчать про те, що подібні речі не могли статися лише у результаті зіткнення із землею.
Зокрема, Мацаревич зазначив, що вибух в літаку був такої сили, що тіла польських генералів, які перебували в епіцентрі, розірвало на дрібні фрагменти. Очільник комісії анонсував, що технічний рапорт щодо причин катастрофи буде оприлюднений протягом наступних кількох тижнів.
На допит у справі Смоленської катастрофи вже був викликаний екс-президент Польщі Броніслав Коморовський. У 2010 році він був маршалком польського Сейму – після загибелі Леха Качинського, Комаровський виконував обов’язки глави держави, а згодом був обраний новим президентом Польщі.
У Польщі відкрили пам'ятник жертвам Смоленської катастрофи – фотоУ заході взяли участь перші особи держави та родичі загиблих. Монумент виконаний з чорного граніту у вигляді сходинок трапа літака, на якому нанесені прізвища всіх жертв катастрофи.
Звісно, резонансні обставини катастрофи «Ту-154» наштовхують на логічні припущення, що вибух на його борту стався невипадково. Якщо це так – то ми маємо справу із дуже ретельно підготовленою та замаскованою спецоперацією, в результаті якої була знищена польська владна верхівка. Наслідки та масштаби подібного звинувачення, якщо винних таки буде виявлено, важко оцінити. Тим паче, якщо слідство таки доведе, що катастрофа насправді є терактом, а її ціллю були саме дестабілізація ситуації в Польщі.
Виникає ще одне запитання: чому саме Качинський? З його президентством пов’язують найбільший стрімкий період розвитку нової Польщі. І саме він був найбільшим ідейним натхненником концепції «Міжмор’я», або «Балто-Чорноморського альянсу». Ця геополітична концепція має на меті більш широке співробітництво країн Східної Європи та фактично закріплювало лідерство Польщі та України у даному регіоні, створюючи потужну, в тому числі і в оборонному сенсі, вісь держав. Ця ідея суперечить планам на геополітичну гегемонію серед країн колишнього пострадянського простору передусім для однієї держави – Росії.
8 років, щоб пересвідчитися?
У Кремлі вважають усі розслідування Мацаревича параноєю. Втім, уже не перший рік росіяни всіляко затримують передачу уламків літака.
Ба більше, в польському МЗС нещодавно заявили про те, що російська сторона приховує ключових свідків катастрофи. «Дії російської сторони, а саме відсутність реакції на прохання про надання правової допомоги, приховування важливих свідків, учасників подій 10 квітня 2010 року та утримування нашої власності – уламків Ту-154М, не сприяють розкриттю повної правди й змушують нас замислитися з приводу намірів Росії щодо нас, ролі російських учасників цих подій», – вважає заступник глави МЗС Польщі Бартош Ціхоцький.
Російська владна верхівка в притаманній їй манері заперечує будь-яку провину російської сторони в трагедії під Смоленськом. Президент РФ Володимир Путін узагалі закликав поляків «подорослішати», «перегорнути цю сторінку» й не шукати «вигаданих» обставин у авіакатастрофі. Мовляв, це шкодить двостороннім відносинам між Польщею та Росією. «Ми втомилися від подібного блефу. Просто втомилися. Нісенітниця якась. Не було там ніяких вибухів. Це вивчено експертами з польської сторони і з російської ... Ми переживали разом із вами. Ні, потрібно накручувати на голому місці», – сказав Путін на підсумковій конференції наприкінці 2017 року, коментуючи питання щодо можливості вибуху на борту польського літака.
Туск про підтримку Польщею України: «з'явилися питання»Президент Європейської ради Дональд Туск розраховує на подальшу політичну підтримку України Польщею.
Такої позиції дотримуються й у російському МЗС. В Кремлі вважають, що всі розслідування польської сторони після 2011 року – ніщо інше, як «пошук конспірологічних теорій». «Ми з жалем констатуємо стійке прагнення польської адміністрації нав'язувати всілякі конспірологічні версії катастрофи літака президента Польщі під Смоленськом ... Вся можлива інформація була передана польській стороні, вона доступна журналістам», – заявила речниця російського МЗС Марія Захарова.
Як би там не було, уламки літака досі не надані Росією польській стороні для проведення детального аналізу. Цікаво, що на відміну від випадку зі збитим малазійським Боїнгом МН-17 над територією України в липні 2014 року, Кремль діє за зовсім іншим сценарієм. Якщо провину за катастрофу Боїнга намагалися перекласти на дії України, задля чого працювала вся пропагандистська машина РФ, то в питанні з катастрофою під Смоленськом діє зовсім інша установка – мовляв, у поляків стався приступ параної, пошукайте винних у себе. При цьому, якщо уламки МН-17 майже відразу були передані для міжнародної експертизи (адже в Кремлі відмежувалася від будь-якої провини за збитий літак ракетною установкою «Бук»), то уламки польського літака, який зазнав катастрофи над територією саме Росії, передавати на експертизу не поспішають.
Що б там не говорили можновладці в Росії, однак оприлюднення даних розслідування комісії Мацаревича матиме потужний ефект як для всього польського суспільства, так і для країн ЄС. Звісно, це зовсім не означатиме якихось конкретних наслідків для наступного виявлення винних у катастрофі. Адже прогрес подальшого розслідування комісії залежатиме від наявності уламків літака.
Однозначно, в Польщі, як і в усій Європі, залишиться дедалі менше сумнівів щодо необхідності посилювати заходи з національної безпеки. Відтепер більше держав у Європі переконуються у веденні проти них гібридної війни, яка почалася задовго до агресії РФ проти України в березні 2014 року.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»