Росія майже через п'ять років після початку повномасштабного вторгнення в Україну залишається залежною від західних фармацевтичних компаній. Попри спроби Кремля налагодити власне виробництво медикаментів, понад половину державних витрат на закупівлю ліків становить імпортна продукція.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані аналітичних компаній та експертів фармацевтичного ринку.
За підрахунками агентства на основі даних дослідницької групи DSM, за перші вісім місяців 2026 року росія витратила на закупівлю медикаментів майже 700 млрд рублів (8,6 млрд доларів). При цьому близько 56% цих коштів припало на імпортні препарати, насамперед складні ліки, які російські виробники не здатні самостійно відтворити.
Для порівняння, у 2022 році частка імпортних медикаментів становила 57%. Таким чином, за майже п'ять років повномасштабної війни росії проти України залежність країни від іноземних фармацевтичних компаній практично не змінилася.
У Кремлі визнають цю проблему. У затвердженій володимиром путіним наприкінці минулого року стратегії розвитку охорони здоров'я залежність від імпорту критично важливих ліків із країн, які Москва вважає недружніми, названа одним із найсерйозніших викликів національній безпеці.
Російська влада поставила за мету до 2030 року забезпечити внутрішнє виробництво 80% життєво необхідних лікарських препаратів, на які припадає основна частина державних закупівель. Однак експерти сумніваються, що цього вдасться досягти найближчим часом.
За даними російської аналітичної платформи Cursor, протягом перших трьох кварталів 2026 року найбільшими постачальниками ліків у росії залишалися західні фармацевтичні компанії.
Зокрема, лідирували швейцарські Roche та Novartis, а також британська AstraZeneca. До десятки найбільших постачальників також увійшли французька Sanofi, аргентинська Tuteur Group та американські AbbVie і Johnson & Johnson. Водночас у цьому рейтингу були присутні лише три російські компанії.
Фармацевтична продукція та основні медичні вироби переважно не підпадають під санкції США, Європейського Союзу та Великої Британії з гуманітарних міркувань.
Попри значну залежність від імпорту, російська фармацевтична промисловість демонструє зростання. За підрахунками Bloomberg, за перші вісім місяців 2026 року обсяги виробництва ліків були приблизно на 71% вищими, ніж за аналогічний період 2021 року.
Фармацевтика стала однією з небагатьох галузей російської економіки, окрім оборонної промисловості, які продовжують активно розвиватися.
Російські компанії насамперед зосереджуються на виробництві дешевших аналогів популярних іноземних препаратів, патентний захист яких завершився. Зокрема, німецька Bayer втратила багаторічне лідерство на російському роздрібному ринку після завершення патентного захисту препарату Xarelto, який застосовують для запобігання утворенню тромбів. Російські виробники почали масово випускати його аналоги.
Нагадаємо, росія наприкінці липня імпортувала майже 30 тисяч тонн нафтопродуктів із Південної Кореї. Поставки відбулися на тлі зростання потреби рф в імпортному пальному через удари України по російській енергетичній інфраструктурі.
Також з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, з яких країн взяті компоненти для аеробалістичної ракети Х-47М2 «Кинджал» та у якій кількості.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»