Передчуття війни: чого чекати після висилки дипломатів РФ

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

У НАТО готуються скоротити чисельність російського представництва в Альянсі на 10 осіб. Це стало продовженням масштабної висилки російських дипломатів із багатьох країн світу в зв'язку зі справою Скрипаля. Загалом таку висилку здійснили вже 26 держав, включаючи США та Україну. В міжнародній практиці такі дії можуть передувати офіційному оголошенню війни. Але поки в світі говорять про початок нової холодної війни, яка може загрожувати для РФ найнеприємнішими наслідками.

Першою про висилку російських дипломатів у зв'язку зі спробою отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочки оголосила Велика Британія. Нагадаємо, інцидент стався на території саме цієї країни, в Солсбері. Потім до британців долучилися 17 країн ЄС, а також США, Канада, Австралія, Україна. Наразі кількість країн, які вислали російських дипломатів, досягла 26. Загалом були вислані понад 130 працівників диппредставництв РФ. Зокрема, Україна вислала 13 дипломатів, а США – 60, що стало наймасштабнішою акцією такого роду в історії.

У зв'язку зі справою Скрипаля про «скасування згоди» на розміщення сімох російських дипломатів із числа місії РФ у НАТО оголосив і генсек Альянсу Єнс Столтенберг. Загальна чисельність російського представництва в НАТО буде скорочена на 10 осіб.  

До висилки російських дипломатів долучилася ще одна країнаІрландія пухвалила рішення видворити одного російського дипломата на знак солідарності з Великою Британією через отруєння радянського екс-шпигуна Сергія Скрипаля.

Російський МЗС висловив свій протест із приводу цих подій. Крім того, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков спростував причетність Росії до справи Скрипаля й попередив про те, що Росія керуватиметься «принципом взаємності». Проте в світі всерйоз заговорили про початок другої холодної війни. «Росія вже юридично перетворюється на країну-вигнанця ... Тиск зростатиме до певного рівня, після чого буде пред'явлений не дуже жорсткий, але ультиматум ... У разі, якщо Кремль відмовиться (а він відмовиться, подітися нікуди), тиск відновиться, після чого піде новий ультиматум – жорсткіший», – пояснив ситуацію відомий російський блогер Анатолій Несміян (el-murid).

Наразі проти Росії формується коаліція, й це дійсно нагадує ситуацію холодної війни. Ба більше, початок тієї війни також був покладий у Великій Британії, після відомої Фултонської промови Вінстона Черчилля 5 липня 1946 року. Світ ледь не перейшов межу під час Карибської кризи 1962 року народження, але якщо не брати до уваги серії локальних конфліктів, у яких прямо чи опосередковано брав участь СРСР, до «гарячої стадії» холодна війна так і не перейшла. Ба більше, саме ці локальні війни багато в чому й сприяли розвалу Союзу в 1991 році.

Наразі світ також наближається до межі. Річ у тім, що в міжнародній практиці масова висилка дипломатів якоїсь країни може бути останнім кроком перед офіційним оголошенням війни. Але для останнього кроку поки час не прийшов, тому що РФ все ще має «больові точки», на які можна тиснути, пред'являючи Кремлю ультиматуми, про які згадує Несміян.

Це перш за все дві війни – на Донбасі та в Сирії. Причому найбільш важкий удар може бути завданий саме в Сирії, де позиції Кремля дуже вразливі. Нагадаємо, офіційно РФ підтримує в Сирії режим президента Башара Асада. Бойові дії в Сирії російська сторона розпочала 30 вересня 2015 року, перекинувши туди своє авіакрило. Зараз його основою є 8 винищувачів Су-35С, 4 винищувачі Су-27СМ, 12 винищувачів Су-30СМ і 12 тактичних фронтових бомбардувальників Су-24М.

Літальні апарати базуються на авіабазі Хмеймім, за 25 км від середземноморського міста Латакія. Авіабаза прикрита чотирма ешелонами зенітно-ракетних комплексів. Найбільш сучаснм і далекобійним з них вважається ЗРК С-400, здатний вражати цілі на дальностях до 400 км.

Однак цьому угрупованню протистоїть міць 5-го і 6-го флотів ВМС США. Кораблі 5-го флоту оперують у Перській затоці та в Червоному морі, а 6-го флоту – в Середземному. Їхні можливості значно більші, ніж у російського авіаційного угруповання. Один лише авіаносець «Теодор Рузвельт» зі складу 5-го флоту може нести на своєму борту до 90 літальних апаратів.

Поле для ультиматумів тут досить широке. Американцям та їхнім союзникам при цьому зовсім необов'язково погрожувати війною самій Росії або атакувати авіабазу Хмеймім, ризикуючи отримати глобальний конфлікт. Досить пригрозити ракетним ударом по Дамаску або по об'єктах, які контролюють сили Асада, вимагаючи натомість, наприклад, якихось поступок щодо Донбасу. І тут для Кремля настає небезпечна «вилка» рішень.

Якщо прийняти ультиматум і «здати Асада», це буде прояв слабкості й нездатності захистити союзника. Це небезпечно, по-перше, для політичного іміджу президента РФ Володимира Путіна, а по-друге, ніхто не може гарантувати, що слідом за першим ультиматумом не буде другого, з іще більш жорсткими умовами.

Трамп відповів ракетним ударом на газову атаку в СиріїСША завдали близько 60 ударів крилатими ракетами по військовій базі урядових сирійських військ.

Але й приймати виклик також небезпечно, тому що росіяни навряд чи зможуть захистити об'єкти Асада своєю військовою силою. Це було вже доведено 7 квітня минулого року, коли два американських есмінці USS Porter і USS Ross із акваторії Середземного моря випустили по підконтрольній Асаду авіабазі Еш-Шайрат 60 крилатих ракет Tomahawk. Ці ракети пролетіли в зоні дії російських С-400, але жодна з них не була перехоплена.

Особливістю ракети Tomahawk є здатність летіти на висоті 30-50 м з оминанням рельєфу місцевості. В таких умовах її дуже важко вчасно виявити й збити. Тим часом, прикриваючи, наприклад, Дамаск, розташований у зоні дії С-400, росіяни зможуть розраховувати лише на можливості своїх ЗРК. Задіяти літаки для удару по есмінцях, що запускають ракети, не вийде, по-перше, тому що російське авіаугруповання в Сирії не має протикорабельних ракет, а по-друге, спроба вдарити по американських кораблях означатиме вже невмотивовану агресію проти військ США, які формально нічим не загрожували росіянам.

Але якщо США безкарно обстріляють столицю Сирії, це буде рівнозначним військовій поразці Росії, хоча при цьому вона не втратить жодного солдата. На такий ляпас доведеться чимось відповісти. Тому що якщо не відповісти, то наступний ляпас не змусить себе довго чекати. Світ скочується у війну. Поки лише холодну.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...