За два кроки від втрати недоторканності: як Савченко виконує обіцянки

Читать на русском
Надію Савченко можуть позбавити депутатської недоторканності. Слово і Діло аналізувало, як нардеп виконує свої обіцянки.
Надія СавченкоСлово і Діло

Народний депутат України Надія Савченко в останні дні стала героєм усіх новинних стрічок. Спочатку Служба безпеки ніяк не могла дочекатися нардепа на допит, Савченко полетіла до Європи буквально напередодні. Головні сюрпризи чекали відразу після повернення депутата в Україну: сьогодні генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Савченко планувала влаштувати теракт у Верховній Раді.

«Слідство має неспростовні докази, що Савченко особисто планувала й давала вказівки, як провести теракт тут, у залі ВР, мінометами обрушивши купол ВР і добиваючи нардепів автоматами», – повідомив Луценко. Через деякий час у парламенті з'явилося подання на зняття недоторканності та арешт Савченко.

Сама Савченко в цей час робила суперечливі заяви із серії «хто не думав підірвати Банкову чи Верховну Раду», а також сплутала Андрій Парубія та Сергія Пашинського, якого звинуватила в тому, що він привіз снайперів на Майдан.

До того, як парламентський комітет розгляне подання на Савченко, є ще п'ять днів, тому найцікавіше чекає попереду: голосування в Раді, а там можливе затримання й суд над нардепом. Поки «Слово і Діло» вирішило проаналізувати, як Савченко виконує свої обіцянки.

Відзначимо, що більшість обіцянок депутата – програмні, ще 2014 року. Наприклад, обіцянка домогтися скасування недоторканності суддів, яку Савченко провалила. Влітку 2016 року Верховна Рада голосувала за законопроект «Про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя», який містив цей пункт, але Савченко в парламенті була відсутня. Крім того, нардеп у січні цього року утрималася при голосуванні за законопроект про деокупацію Донбасу, яким Росія визнається країною-агресором. Хоча такий пункт у передвиборчій програмі Савченко був.

Програмну обіцянку домагатися ухвалення закону про проведення виборів до Ради за пропорційною системою з відкритими списками Савченко виконала. 7 листопада минулого року нардеп проголосувала «за» проект Виборчого кодексу України, яким запроваджується відповідний механізм.

Після звільнення з російського полону в 2016 році Савченко пообіцяла ініціювати створення міжнародного комітету зі звільнення українських в'язнів: «Я створюю комітет із питання звільнення українських політв'язнів із Росії. До нього я запропоную вступити світовим політикам. Він діятиме на громадських засадах». Однак уже за кілька місяців Савченко від своєї обіцянки відмовилася. За її словами, комітетом вона займатися не стала, тому що проводить аналогічну роботу, спілкуючись із дипломатами інших країн і розповідаючи про власне бачення вирішення цього питання.

Питанням полонених нардеп займалася й минулого року. Зокрема, оприлюднила списки військовополонених і зниклих безвісти. Щоправда, в Службі безпеки України заявили, що вони не зовсім коректні: там є прізвища вже померлих людей, а також уже звільнених.

У серпні 2016 року нардеп пообіцяла поїхати на переговори з главами так званих «Донецької та Луганської народних республік» Ігорем Плотницьким і Олександром Захарченком. «Я вже тисячу разів заявляла про це, без всякого піару, я готова туди їхати. З прикриттям, без прикриття, я готова їхати туди, щоб був результат», – підкреслила вона. Уже в жовтні під час сесії ПАРЄ Савченко заявила, що була на окупованій території, а в грудні в Мінську зустрілася із Захарченком та Плотницьким.

Крім того, нещодавно депутат заявила, що готова зустрітися з російськими військовими Єрофеєвим та Александровим (яких обміняли на Савченко), якщо їй організують зустріч.

У 2016 році Савченко обіцяла внести до Ради цікавий законопроект: про скасування поправки про кримінальну відповідальність за невизнання УПА героями України. «Я хочу, щоб не було таких речей як, наприклад, ухвалення закону про покарання тих, хто не вважає УПА героями. Ми маємо право вважати їх героями, вони для нас герої. Але ми не маємо переслідувати когось, хто так не думає», – зазначила вона. Але слова так і залишилися словами, відповідних ініціатив до парламенту Савченко не вносила.

Минулого року депутат також забула звернутися до правоохоронних органів із доказами того, що голова Донецької ВЦА Павло Жебрівський і голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль покривають контрабанду. «Матеріали, докази збираю, буде все готово подам до органів», – говорила Савченко у вересні, але в Нацполіції, СБУ та НАБУ повідомили, що звернень від нардепа не отримували.

Нагадаємо, Верховна Рада виключила Надію Савченко з комітету національної безпеки і оборони.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: