Президентський законопроект про антикорупційний суд значно обмежує кількість претендентів на посаду судді ВАС.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт із конституційного права Олександр Москалюк.
«Згідно з проектом закону, запропонованого президентом, право бути суддею антикорупційного суду може належати лише особам, які мають досвід діяльності в міжнародних урядових організаціях з питань боротьби з корупцією. Але таким чином заздалегідь обмежується велика кількість осіб, які можуть претендувати на посаду судді Вищого антикорупційного суду. Також прописуються критерії, за якими не можуть бути обрані на посуду судді, зокрема ті, хто останні 10 років працював у органах прокуратури. При цьому не вказуються інші змістовні характеристики. Наприклад, людина може працювати останнім часом у прокуратурі але це не означає, що вона обов’язково скоїла якість злочини, через що її мають усувати від конкурсу на посаду судді ВАС», – пояснив експерт.
За його словами, було б зрозуміло, якби претендент на посаду судді перед конкурсом був люстрований. А так пояснення, чому встановлюються такі вимоги, не зовсім зрозумілі, й на це звертають увагу більшість експертів.
Другий дискусійний момент у законопроекті стосується Громадської ради міжнародних експертів, які, з точки зору МВС, повинні мати можливість визначального голосу щодо кандидатів на посаду суддів ВАС .
«У проекті закону, навпаки, вказується, що Громадська рада міжнародних експертів не має можливості ухвалювати остаточне рішення щодо кандидатів, які хочуть обійняти посади судді ВАС. Тобто її рішення може бути подолане Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Така ж модель застосовувалася під час конкурсу до Верховного суду, коли рішення Громадської ради доброчесності могло бути подолане Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Тоді значна частина претендентів, проти яких виступала Громадська рада доброчесності, стали суддями. Тому міжнародні міжурядові організації хотіли б мати право вирішального голосу у випадку з обранням суддів ВАС. Але це фактично означає, що Україна поступається частиною свого суверенітету. І це є найбільшою проблемою й підставою для дискусій», – вважає Москалюк.
Ще одним каменем спотикання стала норма про те, що касаційною інстанцією проект закону визначає Касаційний кримінальний суд. Тобто той суд, який був створений згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів».
«І міжнародні експерти, і представники громадськості заявляють, що вони не довіряють конкурсу, який відбувся до Верховного суду. Не хочуть, щоб так було. Хоча мало хто заглиблюється в законодавство, щоб дослідити компетенцію Касаційного кримінального суду, яка насправді достатньо обмежена. Наприклад, ВКС не може змінювати покарання», – зазначив він.
Окрім того, за словами Москалюка, в проекті закону не визначені чіткі терміни проходження кожного з етапів процедури відбору. «Це є значною проблемою, тому що створює правову невизначеність», – додав він.
Раніше повідомлялося, що антикорупційний суд в Україні розпочне роботу в 2018 році.
Як виконує обіцянки глава держави – в його досьє за посиланням].
Також {embe.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»