Перебіг розслідування вбивства правозахисниці Ірини Ноздровської коментували майже всі силовики, за винятком хіба що самих слідчих. З вуст високопосадовців звучали найрізноманітніші версії, навіть про неймовірне самогубство через нерозділене кохання. Але під тиском громадськості довелося шукати справжнього вбивцю. І тоді в Фейсбуці активізувалися ті, хто звик збирати політичні дивіденди.
Чи можуть радники міністра внутрішніх справ та інші високопосадовці коментувати гучні розслідування, повідомляти прізвища підозрюваних, стверджувати, що слідство має беззаперечні докази, «Слово і Діло» розпитало адвоката, експерта «Реанімаційного пакета реформ» Злату Симоненко.
«Нацполіція є відокремленим від МВС слідчим органом, який не звітує міністерству про перебіг того чи іншого розслідування. А пан Аваков не є представником досудового органу слідства. Щодо помічників міністра внутрішніх справ Антона Геращенка та Зоряна Шкіряка, то вони не залучені до роботи Нацполіції. Отже, єдине пояснення їхньої обізнаності в перебігу слідства резонансних справ – це те, що хтось зливає їм інформацію», – вважає Симоненко.
На її думку, розголошення слідчої інформації задля політичного піару або отримання лайків у соцмережах повинне мати правову оцінку.
«В Україні є 387 стаття Кримінального Кодексу «Про розголошення без дозволу прокурора даних досудового розслідування», згідно з якою відповідальність за розголошення такої інформації без дозволу слідчого, прокурора або особи, яка проводить досудове розслідування, карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами терміном до двох років. А покарання за звинувачення конкретної людини в злочині до вироку суду передбачає обмеження волі терміном від 3 до 5 років», – пояснила юрист.
Тобто людина, яку визнали невинуватою в досудовому порядку, може звернутися із заявою до прокуратури про притягнення до відповідальності тих, хто її публічно зганьбив.
«Але ця норма закону є мертвою й практично не діє на практиці. Я не знаю випадків, коли б хтось притягався до кримінальної відповідальності. Навпаки, в нас є досить поширеною практика, коли у Фейсбуці з’являються заяви генпрокурора або військового прокурора про те, що затримали суддю-хабарника, де вказане конкретне прізвище. Такі факти дуже сильно впливають на ефективність досудового розслідування. Бо коли найвищими посадовими особами вже сформована думка про затриману особу, потім дуже важко буде її реабілітувати й визнати невинуватою», – підкреслила експерт.
На переконання Симоненко, такі фейсбук-вкидання сильно впливають на суддів, які ухвалюють рішення щодо обрання запобіжного заходу затриманій особі.
«У законі йдеться про те, що людина вважається невинуватою, поки її діям не дали оцінку в суді. І прокурор, слідчий чи будь-яка інша особа має дотримуватися закону, а не просто висловлювати свою думку в соцмережах», – вважає вона.
Якщо говорити про розголошення інформації в таких резонансних справах, як убивство правозахисниці Ірини Ноздровської або журналіста Павла Шеремета, коли журналісти першими повідомляли про затримання підозрюваного або про проведення оперативно-розшукових заходів, то, на думку Симоненко, це зводить нанівець роботу слідчих.
«Немає сенсу проводити оперативно-розшукові дії, якщо злочинець уже знає про них», – зазначила експерт, додавши, що набагато частіше через ЗМІ відбувається витік інформації задля політичного піару.
«Справу Ноздровської прокоментували всі, хто хотів, отримуючи політичний піар. Насправді, в нас таких справ дуже багато, й вони не завжди розкриваються. Ніхто не заперечує проти того, щоб ЗМІ інформували суспільство про перебіг слідства, але спочатку правоохоронці мають затримати людину й оголосити їй підозру, а вже після цього робити офіційні заяви», – підкреслила Симоненко.
За її словами, кожен із нас може раптом стати підозрюваним і одночасно жертвою фейсбук-розслідувань. Оскільки інформаційну хвилю дуже важко зупинити, й людина, яку безпідставно звинувачують у злочині, переживає справжній шок, адже не може публічно захистити свою репутацію.
У кожному разі, розголошення порушує презумпцію невинуватості особи. А фейсбук-слідчі навіть не допускають можливості, що хтось у подальшому може бути визнаний невинуватим.
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» писало про подробиці розслідування резонансного вбивства Ноздровської. Про те, хто встиг пропіаритися на трагічній події в перші дні, писав у своїй колонці Максим Кречетов.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»