Політичні тренди-2018: рік напередодні виборів

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Новий політичний сезон-2018 обіцяє бути насиченим на події. У порядку денному в політиків та урядовців купа невирішених завдань та невиконаних обіцянок, які залишились «у спадок» із минулих років. Кризові ситуації не вдасться більше вирішувати методами точкового гасіння пожеж, тож доведеться мати справи з наслідками власних системних помилок.

Усі економічні та соціальні негаразди накладуться в часі із періодом підготовки до виборів, які відбудуться в 2019 році. Саме впродовж нинішнього року політики обиратимуть стратегії, тактики, конкуруватимуть за електорат, набиратимуть команди передвиборчих штабів, шукатимуть спонсорів, оприлюднюватимуть ретельно зібраний роками компромат на конкурентів. Уникнути навмисних та випадкових конфліктів не вдасться, що, знову ж таки, впливатиме на стан українського суспільства в 2018 році.

Передбачити всі події, які відбудуться цього року, просто неможливо. Втім, існує низка тенденцій, які варто враховувати для аналізу майбутніх подій та їхнього впливу на політичне життя України. Звісно, всі вони мають як ризики, так і можливості для всіх українців. Більш-менш однозначно можна передбачити лиш одне: 2018 рік стане роком протистоянь та посилить деякі негативні тенденції у вітчизняних політичних реаліях.

Конфлікт на Донбасі: три варіанти розвитку подій

У президента та парламенту залишається дедалі менше часу для виходу з глухого кута щодо питання з конфліктом на Донбасі. Річ у тім, що це було однією з передвиборчих обіцянок чинного глави держави та одним із наріжних каменів у діяльності його політичної сили – БПП. Іти на наступні вибори з невиконаними обіцянками – справа невдячна, адже цим неодмінно скористаються конкуренти.

Деокупація Донбасу-2018: чого очікувати від РФ та до чого готуватись УкраїніМіністр із питань тимчасово окупованих територій переконаний, що Росія піде з Донбасу наступного року. Про перспективи деокупації розповіли експерти.

Свої рецепти вирішення конфлікту та програми з реінтеграції тимчасово окупованих територій пропонуватимуть опозиційні партії й нові партійні проекти. В кожному разі, вирішення цього питання – справа тривалого часу, що має дуже багато зовнішніх чинників, прогнозувати наслідки яких вкрай складно. Однак українцям потрібно буде продемонструвати бодай проміжний результат.

Є три найбільш імовірні сценарії щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Перший – збереження ситуації на тому ж рівні, що й зараз. Для України це фактично ще один рік позиційної війни із непередбачуваними наслідками. Другий – це виконання Мінських угод та введення миротворчого контингенту. Не всі пункти Мінських угод є прийнятними для України і несуть у собі купу ризиків. Третій – підписання нової угоди, яка справді може стати початком для мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Мабуть, це найбільш амбітне завдання, з яким буде дуже важко впоратися. Втім, ніколи не відомо, що саме може стати справжнім предметом домовленостей, якщо йдеться про політиків і такі високі ставки.

Розквіт нових політичних проектів

Тотальна недовіра громадян як до представників влади, так і опозиції чи не вперше в історії сучасної України може стати трампліном для появи нових політичних проектів. Цікаво, що попри високі протестні настрої, виходити на політичні акції українці не поспішають.

А от хто найбільш ефективно попрацює з такими настроями українців – питання відкрите. Новим політикам і партіям доведеться долати не лише бар’єр зневіри, але й супротиву з боку більш досвідчених конкурентів. Утім, високий запит на нові політичні проекти стане суттєвим чинником у політичному житті 2018 року, ігнорувати який було б великою помилкою.

Хто кому антикорупціонер?

Девальвація всієї системи боротьби з корупцією стане ще одним політичним трендом цього року. Протистояння нових антикорупційних органів із представниками старої правоохоронної системи лише набирає обертів.

Обіцянки року: хто з чиновників є лідером зобов'язань-2017Як відомо, українські політики щедрі на слова. Аналітики Слова і Діла підрахували, хто з чиновників найбільше наобіцяв у 2017 році.

Звісно, бажання звести всю реформу боротьби з корупцією нанівець буде вигідно низці політичних гравців. Інші ж намагатимуться будь-що продемонструвати власну ефективність на ниві боротьби з корупцією: якщо не можеш подолати якесь явище, очоль його.

Нарешті, вся ця колотнеча між НАБУ, ГПУ, САП, НАЗК та іншими абревіатурами, за якими дедалі важче зрозуміти зміст пересічним українцям, і є головною небезпекою для всієї антикорупційної реформи. Адже втрачається сам зміст ефективної та системної боротьби з корупцією, що тягне за собою зневіру в суспільстві. А там, де зароджується зневіра, з’являється поле для маніпуляцій або симуляцій.

Акумуляція ресурсів перед виборами

Скоріш за все, дострокових перевиборів парламенту чи президента в 2018 році не буде. Поки що позиції Петра Порошенка доволі міцні, хоча рейтингові втрати не менш серйозні. Щодо парламенту, то фракції більшості БПП та «Народного фронту» зберігатимуть умовний нейтралітет, щоб формально зберегти коаліцію. Втім, як завжди не виключений сценарій із блокуванням роботи Верховної Ради тією чи іншою політичною силою. Зрештою, глава держави, попри найгірші сценарії щодо розпуску парламенту, має лише право, а не обов’язок оголошувати про позачергові вибори до Ради.

А от чим займатимуться політики, то це пошуком фінансового та кадрового ресурсу для підготовки передвиборчих перегонів. Партії проводитимуть з’їзди, мажоритарники намагатимуться частіше з’являтися в округах, від яких вони обиралися. Тоді як нові потенційні кандидати вже восени розпочнуть активну підготовку до власного позиціонування на окрузі. Звісно, якщо Верховна Рада таки не змінить виборчий закон та спосіб обрання нардепів.

Рік розчарувань у реформах

Найважче в поточному році втримати ситуацію під контролем буде чинному прем’єр-міністру. Адже доведеться показувати реальні результати реформ, які були запущені у минулі роки. Відверто кажучи, відчутних успіхів не так і багато, однак у Володимира Гройсмана буде можливість впродовж року зважитися на серйозні кадрові рішення та виграти час до початку активного виборчого сезону 2019 року.

Стало відомо, скільки обіцянок упродовж року виконав і провалив Кабмін ГройсманаЛедь не щодня глава уряду Володимир Гройсман запевняє, що він людина слова. Перевірити, чи так це насправді, може лише Слово і Діло. Ми підбили підсумки виконання обіцянок у 2017 році не лише Гройсманом, але й усіма міністрами його Кабінету.

З огляду на останні соціологічні дослідження, українці мають серйозні питання до дій уряду. Більш-менш позитивно громадяни оцінюють зміни в системі освіти, але ані медична, ані пенсійна реформи не мають необхідної кількості прихильників для майбутнього вдалого втілення в життя. До того ж, як свідчать опитування, уряд слабко комунікує з громадянами саме в питанні пояснення змісту та поточних кроків у здійсненні реформ. Однозначно, таку тенденцію потрібно змінювати.

Політичні скандали та викриття

Напередодні виборчого сезону активізуються всі можливі методи передвиборчої боротьби. І не всі вони завжди чесні. Перш за все, щоб «потопити» реальних та потенційних опонентів, політичні гравці можуть розпочати ігри в оприлюднення компроматів.

Зацікавлених гравців у таких діях більш ніж достатньо. Джерела «інформаційних бомб» можуть бути як внутрішні, так і зовнішні. Серед внутрішніх не варто скидати з рахунків політичні баталії між олігархічними групами. Серед невдоволених опинилися занадто потужні гравці, які за допомогою політичних інструментів намагатимуться отримати реванш. Одним з ефективних методів в українських реаліях є вкидання компромату.

Крім того, активізуються й спецслужби Росії. Вочевидь, у Кремля є власний розрахунок і план, в який спосіб і коли можна задіяти такі інформаційні технології, що можуть суттєво вдарити по іміджу того чи іншого політика. Безумовно, першим під ударом буде Петро Порошенко – саме на чинного президента мають зуб як деякі олігархи, так і російська владна верхівка.

Некеровані протести

Якщо політичні лозунги таки не збирають достатньої кількості протестувальників, то незадоволення громадян може актуалізуватися в стихійних акціях протесту. Найсумніше, що саме такі методи, скоріш за все, ставатимуть найбільш дієвими у вирішенні певних проблем. Наприклад, у 2018 році вибуховою хвилею для активізації громадян можуть стати підвищення тарифів, зростання безробіття, нерозкриті резонансні злочини чи будь-яка інша несправедливість.

Яскравий приклад – останні події довкола вбивства адвоката Ірини Ноздровської, коли в імпровізованому мітингу біля управління поліції в Київській області зібралися кілька сотень небайдужих активістів. Такі ситуації можуть перерости у вибухові акції протесту з непрогнозованими наслідками. І саме подібні приводи, як показують події чотирирічної давнини, можуть дати старт новим революційним потрясінням.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...