Навіщо українцям звертатися до приватних детективів?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Майже рік знадобився народним депутатам, аби нарешті прийняти закон «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» у другому читанні й у цілому: за нормативний акт проголосував 261 народний обранець. Тож невдовзі українці зможуть офіційно наймати приватних детективів для виконання особливих доручень: пошуку зниклих боржників, стеження за своїми дружинами й чоловіками з метою виявлення подружньої зради, збору різноманітної інформації, необхідної для прийняття рішення перед укладенням угод, тощо.

При цьому, за задумом законодавців, діяльність приватних детективів не має перетинатися із оперативними заходами правоохоронних органів. Понад те, детектив має оформити свою діяльність як один з видів підприємництва, отримати спеціальну ліцензію у Мін’юсті. Чи стануть послуги детективів затребуваними в українському суспільстві? І навіщо взагалі потрібна така діяльність, зважаючи на велику кількість вже правоохоронних органів в Україні, що вже працюють?

Бути як всі

Розслідуваннями різного ґатунку, якими відтепер за ліцензією займатимуться детективи, раніше займалися на неофіційному рівні. Найпопулярніша послуга – пошук боржників, які вміють професійно «залягти на дно» разом із чималою позиченою сумою грошей. Раніше частково роботу детективів виконували колектори, які отримували відсоток з суми боргу, яку вдасться отримати з недобросовісного позичальника.

Рівень розкриття злочинів впав до 30% – генпрокурорГенеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що розкриття злочинів у 2016 році склало менш ніж 30%.

Насправді ж спектр діяльності та сфери відповідальності приватних детективів значно ширший. «Сполучені Штати Америки, Великобританія, Франція, Німеччина, Канада, Індія, Ізраїль, Японія, Норвегія, Іспанія, Італія, Португалія, Мексика, Російська Федерація та багато інших країн світу є тими регіонами планети, де запровадження інститутів приватних детективів, приватних детективних підприємств (агентств) і їхніх об’єднань стало свого часу наслідком реагування влади на нагальні соціальні виклики, і тому сьогодні існування і діяльність таких недержавних інституцій є у них явищем звичайним, усталеним і достатньо унормованим національним законодавством», - наголосили автори законопроекту у пояснювальній записці.

Зокрема, у Великобританії чисельність персоналу приватних охоронних і детективних фірм удвічі перевищує кількість співробітників поліції. Тоді як у США приватні служби безпеки мають бюджет, який на 50% перевищує бюджети всіх органів поліції країни разом узятих, і налічують понад 1,1 млн співробітників.

Метою легалізації інституту приватних детективів в Україні є й бажання розвантажити роботу правоохоронних органів від виконання незначних і невластивих їм функцій. Хтозна, можливо, саме детективи зможуть довести значно більшу ефективність, ніж їхні колеги з правоохоронних органів.

Справа часу і грошей

Справді, мотивації ефективно працювати у приватних детективів буде куди більшою, аніж у слідчих Нацполіції. Адже йдеться про комерційну за своєю суттю діяльність: і чим складніше завдання, тим більшої оплати можна вимагати за його виконання. Крім того, оплата за певні специфічні розслідування, як професійне стеження за дружиною чи чоловіком, може бути установлена за окремим тарифом.

Право прослуховування для НАБУ: зони ризику та претензії спецслужбПолітолог розповів, чи потрібно надавати НАБУ право на прослуховування, та які загрози можуть виникнути внаслідок цього.
Разом з тим, залишається не дуже зрозумілим, чи зможуть приватні детективи ефективно співпрацювати із правоохоронними органами, коли йтиметься про виявлення фактів серйозних злочинів. Тобто детективи можуть бути ефективними на якомусь рівні пошуку фактів чи доказів злочину, однак рішення про затримання чи передачу доказової бази до суду все одно має ухвалювати слідчий. Чи завжди співпадатиме мотивація тих та інших – залишається без відповіді. З одного боку, якісна робота детективів може допомогти з покращенням показників розкриття злочинів. З іншого – занадто багато ризиків того, що слідчі та інші правоохоронні органи опиняться в ситуації, коли їхню діяльність згодом визнають менш ефективною, аніж тих самих детективів.

Тим не менш, на відміну від колег, які, наприклад, працюють у Росії, українським «шерлокам» видавати вогнепальну зброю законодавець не наважився. Український приватний детектив для виконання своїх обов’язків офіційно може володіти та користуватися лише травматичною зброєю. Ще одна цікава опція, як наділили приватних детективів полягає у тому, що заходи із розшукової діяльності вони зможуть здійснювати і за кордоном.

«Профі» чи дилетанти?

За неофіційними даними, які наводять самі автори закону, в усіх регіонах України працюють кілька тисяч приватних детективів і приватних детективних агентств. Тож прийняття закону, за задумом, лише унормує ситуацію на цьому ринку послуг.

Професіоналізм та популізм. Колонка Валентина ГладкихПолітолог Валентин Гладких аналізує публічність поведінки правоохоронних органів і нагадує про їх первісне професійне призначення.

Експерти вказують і на ще одну суттєву обставину, яка зумовила необхідність прийняття окремого закону про діяльність детективів. Наразі в Україні через ті чи інші причини не пройшли атестацію до правоохоронних органів велике число колишніх чи ще діючих співробітників. Тому прийнятий закон сприятиме тому, аби учорашні правоохоронці не залишилися без засобів до існування.

Юристи ж акцентують увагу на кількох недоліках ухваленого закону. Головна претензія – відсутність установлених меж професійної діяльності детективів, що може призвести до порушення базової статті 3 Конституції України, в якій вищими соціальними цінностями визнаються людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека. Раніше Конституційний суд оприлюднив офіційне тлумачення деяких конституційних норм, окремо визначивши, що інформація про особисте і сімейне життя особи є конфіденційною. А збирання, зберігання, використання й поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте і сімейне життя. Тож для законного здійснення приватної детективної діяльності чинне законодавство України залишає досить обмежений простір.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.