Реформа МВС (ніби є), безвізовий режим з ЄС (начебто буде) та боротьба з корупцією (ніби теж є). Ну, ще «закінчити АТО в лічені години» (а вже натікало більше 26 тисяч годин - чимало, але ж головне, що всі вони лічені) - ось майже повний комплект «життя по-новому». З усього перерахованого зупинимося в цій статті на боротьбі з корупцією. Проблему цю не просто можна порівняти з війною та окупацією, а вона й тісно пов'язана з ними - по-перше, не одна сотня чиновників всіх рівнів цинічно наживається на цій трагедії, а по-друге, всіх, хто критикує владу за глобальну корупцію, одразу ж оголошують «агентами Путіна». Хоч і не витончено, але дуже зручно, чи не так?
Між іншим, з «безвізом» і навіть з кредитами від МВФ боротьба з корупцією в Україні пов'язана безпосередньо - вона була обов'язковою умовою для першого і для другого. У МВС ліквідували управління по боротьбі з оргзлочинністю та корупцією, зате залишили управління «К» в СБУ; створили Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) і Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), але не створили антикорупційні суди; створили Національне агентство протидії корупції (НАЗК), але навіть за величезні гроші не змогли створити нормальний сайт для електронного декларування. Та й з самими деклараціями нормально не працюють - ось така «послідовна» у нас боротьба з корупцією. Це якщо коротко.
День народження - сумне свято
Хоч сьогодні у НАБУ і день народження - йому виповнюється два рочки - але хвалити іменинника особливо нема за що. У Держбюджеті на 2017-й збільшено фінансування Бюро з 482 до 774 мільйонів гривень на рік, майже півтора з яких піде на зарплату директору. При цьому, звітуючи взимку про результати 14 місяців реальної роботи, директор НАБУ Артем Ситник похвалився лише 115 мільйонами гривень, які були викрадені корупціонерами і які вдалося повернути до Бюджету. Але в той же час детективи НАБУ розслідують 319 кримінальних проваджень, сума збитку за якими складає 85 мільярдів гривень. Що ж, побажаємо, як то кажуть, нашому теляті вовка з'їсти. Поки ж, якщо перефразувати іншу приказку, і телята ситі, і вовки цілі. Зі згаданих мільярдів збитку 2 числяться за депутатом-утікачем (і ніби як вже політичним біженцем в одній з європейських країн) Олександром Онищенком, а 3 - за космополітом Романом Насіровим, відстороненим від посади головою Держфіскальної служби України з паспортами Великої британії та Угорщини. Кілька мільярдів ще значаться як незаконно виведені Нацбанком за кордон через австрійські банки, але ж Валерія Гонтарева все ще очолює НБУ - може тому НАБУ не називає прізвищ підозрюваних у цьому провадженні? Кажуть, у зв'язку з обшуками в офісі НБУ директора НАБУ викликали до Адміністрації Президента. Навіщо? Існуванню НАБУ загрожують «ключові політичні гравці», поскаржився після цього виклику на Банкову Артем Ситник і запропонував нам самим вгадати, про кого йдеться. Нескладна загадка, чи не так?
У НАБУ розповіли, скільки справ розслідують щодо е-деклараційУ Національному антикорупційному бюро України назвали кількість кримінальних проваджень щодо е-декларацій.
Але тут пригадується минулорічний день народження НАБУ: нам оголосили тоді, що з помпою відкрите кримінальне провадження стосовно голови НБУ Валерія Гонтаревої... закрито. А знаєте, що це була за справа? Директор Бюро тоді заявив, що глава НБУ Гонтарева, за їхніми даними, може бути причетна до виведення мільярдів гривень з української банківської системи. Дежавю: адже зараз Нацбанк обшукують у кримінальному провадженні з точно таким же формулюванням! Зате, заспокоювали нас тоді, триває інтенсивна перевірка заяв відставленого міністра економрозвитку України Айвараса Абромавичуса про те, що кращий друг Президента, його бізнес-партнер і заступник голови президентської фракції в парламенті Ігор Кононенко намагається пролобіювати призначення своїх людей заступниками міністра, а також керівниками окремих великих держпідприємств. Де кримінальні провадження? Їх немає. Тоді ж «іменинник» Ситник повідомив, що НАБУ перевіряє інформацію про наявність у мера Одеси Геннадія Труханова російського паспорта і двох десятків офшорних компаній: «Мер Одеси - суб'єкт, підслідний антикорупційному бюро. У його декларації зовсім не ті цифри, які мають офшорні компанії. Тому ми це будемо перевіряти». І? Нічого. А пам'ятаєте - тоді ж усім світом прокотився скандал під назвою «Панамський архів». Багатьох чиновників аж до прем'єр-міністрів він тоді змив з посад. Докотився і до нас, пошумів трохи в стінах НАБУ, та й вщух. Гучною тоді була й інша справа - як суддя Олексій Буран відстрілявся від хваленого спецназу НАБУ в шкарпетках на вагу золота і втік. Його потім таки затримали, але і це справа затихла. У всьому цьому хто винен, пане Ситник? Ті ж самі «ключові гравці»? Ох і витримка у вас: так довго терпіти цих гравців і навіть за два роки прізвищ прямо не назвати!
Загалом, на сьогоднішньому тортику пану Ситнику варто було б задувати не 2 свічки за кількістю років з моменту його призначення і створення НАБУ, а всього одну - за кількістю обвинувальних вердиктів судді щодо «клієнтів» НАБУ. Крім цього, в 12 процесах були угоди про визнання провини і ще в трьох випадках фігурантів звільнили від кримінальної відповідальності на підставі угоди зі слідством. Власне, це і все в сухому залишку. У стадії розгляду в судах сьогодні 23 справи. Виявляється, одних тільки дорогущих шкарпеток недостатньо для ефективної роботи НАБУ. А ось і вишенька на торт: ціла конституційна реформа в частині правосуддя відбулася в країні, новий закон про судоустрій прийнятий, а антикорупційні суди створити забули. Про рішучість політичного керівництва країни боротися з корупцією така «забудькуватість» явно не свідчить.
Розділяй і володарюй!
У чому ж головні проблеми боротьби з корупцією в Україні? Про лояльність українського суспільства до корупції загальновідомо (ну ось ви особисто хіба ніколи не давали нікому «на лапу»?), Питання в тому, чому так неефективно працюють численні антикорупційні відомства. Ми, звичайно ж, не будемо стверджувати, що хтось навмисне посварив главу САП Назара Холодницького і Артема Ситника. Зате очевидно те, наскільки це шкодить справі, адже відомства повинні доповнювати один одного, виконуючи кожен свою частину роботи, але аж ніяк не бути конкурентами й опонентами. А фактично так і є. З одного боку група грантових антикорупціонерів та їх медіа-рупори співають осанну своєму протеже Ситникові, возвеличуючи відсутні заслуги відомства і таврують владу (а заодно і Холодницького). Шкода, що спільна участь Ситника і Холодницького в будь-якому політичному ток-шоу поки тільки в мріях редакторів. Невдачі свої НАБУ і група підтримки Бюро списує то на підступи влади (і часто небезпідставно), то на відсутність антикорупційних судів, то на недосконале законодавство (право на самостійне прослуховування НАБУ мріє отримати, а їхні лобісти в ВР, натхненні послами західних країн, не втрачають надію проштовхнути необхідний закон). Натомість керівник САП дорікає НАБУ надмірну любові до PR, який шкодить слідству. Зокрема, Назар Холодницький як приклад розголошення таємниці слідства НАБУ навів публікацію на сайті Бюро листування у справі «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, в якій фігурував американський політтехнолог Пол Манафорт: «Тоді прокурор не давав дозволу розголошувати ці дані», - цитує Холодницького Інтерфакс-Україна. Прізвищем Манафорта на всіх кутах розмахував один з головних друзів НАБУ, нардеп Сергій Лещенко. Однак після перемоги на президентських виборах в США республіканця Дональда Трампа, якого консультував Манафорт, в нашій АП від таких гучних (і поки не доведених) викриттів з вуст прихильника демократки Хілларі Клінтон сильно здригаються. А все тому, що неясно тепер, коли вдасться організувати зустріч Порошенка з Трампом - до зустрічі того з Путіним або вже після, а це вже буде нашим серйозним дипломатичним фіаско. Поки ж фіаско терпить НАБУ: голову Центральної виборчої комісії України Михайла Охендовського оголосили потерпілим в кримінальному провадженні від дій детективів НАБУ щодо нього. Нагадаємо, непідкупному і незамінному очільнику ЦВК вручили в грудні минулого року підозра в рамках розслідування кримінального провадження все про ту ж «чорну бухгалтерію» ПР. Дивно, що той же Печерський суд не оголосив досі потерпілим заразом і Манафорта.
Тарута: Гонтарева небезпечний свідок, її можуть вбитиНародний депутат Сергій Тарута назвав Валерію Гонтареву небезпечним свідком і висловив думку про те, що її могуть вбити, як і Вороненкова.
Команда Артема Ситника вирішила відповісти Холодницькому вустами антикорупціонера-підприємця Віталія Шабуніна. Той опублікував якісь документи, що нібито свідчать про те, що олігарх-утікач Дмитро Фірташ узаконив свою частку в Запорізькому титаномагнієвому комбінаті (ЗТМК) завдяки помилкам, допущеним САП. Та й сам активіст-грантожер Шабунін активно лається з Холодницьким в соцмережах. Навряд чи у громадян, що спостерігають за постійною публічною гризнею борців з корупцією, збільшується оптимізм в очікуванні початку реальної ефективної роботи. Навряд чи навіть передбачений законом обов'язковий щорічний аудит діяльності НАБУ зможе об'єктивно оцінити результати роботи Бюро. Справа в тому, що комісія досі не сформована: спочатку лобісти Ситника в парламенті не змогли провести свого кандидата, американця Роберта Сторча від Верховної Ради. Тепер же він серед тих, кого пропонує затвердити від Кабміну «громадськість» - ті ж грантоїди, які опублікували списки бажаних кандидатів в своїй «Українській правді». Крім парламенту і уряду, свого члена комісії повинен призначити також і Президент. Але коли вона буде сформована, наскільки об'єктивною буде перевірка - питання, на які відповідь вам ніхто не дасть. Головне, що «наявність висновку комісії з проведення незалежної оцінки (аудиту) діяльності Національного бюро, передбаченої статтею 26 цього Закону, про неефективність діяльності Національного бюро та неналежне виконання обов'язків його директором» є підставою для звільнення керівника НАБУ. Саме в цьому бажанні звинувачують владу прихильники Ситника. І схоже, що так воно і є. Тим часом Національне антикорупційне бюро проводить досудове розслідування 39 кримінальні проваджень за електронними деклараціями українських чиновників. Це на кілька десятків тисяч декларантів. Скільки з них до наступного дня народження НАБУ конвертуються в обвинувальні вироки судів? Смію припустити, що жодне. Рівно за рік перевіримо.
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»