Після обстрілів урядовими військами Башара Асада цивільного населення із застосуванням хімічної зброї ситуація в Сирії загострилася. Несподівано для всіх у США вирішили дати рішучу відповідь на такі дії, із ювелірною точністю відповівши ракетними ударами по позиціях авіабази урядових військ, попередивши про це російських військових. Останні відверто підтримують режим Асада у начебто боротьбі з повстанцями з «Ісламської держави».
Ракетні удари США не на жарт здивували й розізлили керівництво Кремля. Яким буде наступний крок Росії – залишається лише здогадуватися. Однак залишити таку зухвалість з боку США без відповіді в Кремлі просто не можуть, адже Росія живе в режимі підготовки до президентських виборів у 2018 році, і важливо не допустити жодного зниження рейтингів нинішнього керівництва країни.
Боротьба відбуватиметься як у дипломатичній площині, так і методами інформаційних та кібер-атак. Цілком ймовірно, що в Європі можуть активізуватися дії терористів, а на Донбасі –посилитися протистояння з елементами наступальних дій.
Югославський сценарій у Сирії?
На відміну від свого попередника Барака Обами, Дональд Трамп не став обирати між сценаріями «домовитися з Росією» чи «висловити глибоку стурбованість», а просто вирішив «дати в пику». Тим паче, що усі передумови для цього були створені раніше. Йдеться про використання режимом Асада хімічної зброї проти власного населення ще в серпні 2013 року: точна кількість загиблих не встановлена, але йдеться про понад тисячу осіб. Тоді американська армія могла знищити ключові позиції урядових військ, але в Кремлі запропонували хитрий план – під наглядом міжнародної спільноти вивезти всю хімічну зброю з Сирії й таким чином не доводити до подальшої ескалації конфлікту та нових смертей.
Втім, як виявилося, хімічна зброя у Асада таки залишилася, й у Вашингтоні вирішили більше не церемонитися зі злочинними намірами сирійського режиму й його союзниками. Тим паче, що Росія одразу ж заблокувала резолюцію Радбезу ООН стосовно хімічних атак у Сирії, позбавивши будь-яких дипломатичних важелів вплинути на режим Башара Асада.
В такому контексті конфлікт усе більше набуває обрисів ситуації довкола бомбардування Югославії силами НАТО в 1999 році. Тоді довготривала дипломатична частина, яка передувала вторгненню сил НАТО, не вирішила конфлікту, а лише відтягнула його розв’язання в часі. Мандату зі сторони ООН операція так і не отримала. Тож повторення подібної ситуації в Сирії може вкотре поставити під загрозу існування та саму архітектуру всіх дипломатичних відносин у світі, сформовану після Другої світової війни.
Межі протистояння
На жаль, передбачення експертів щодо «Холодної війни 2.0» справджуються. Так, ще в жовтні минулого року Росія вийшла з угоди зі США щодо співробітництва в галузі ядерних досліджень і енергетики.
Після обрання президентом США Дональда Трампа в Кремлі сподівалися знайти порозуміння з новою адміністрацією Білого дому, метою якого було встановити нові межі впливу та геополітичної ваги. Втім, процедура «контрольного зважування» зірвалася: у Вашингтоні після гучних викривальних політичних скандалів, в яких «засвітилися» російські спецслужби, вирішили не йти на жодні поступки російському керівництву. Адже йшлося про репутацію та рейтинг нового очільника Білого дому. Дональд Трамп виявив більшу рішучість і щодо позиції по Донбасу, і щодо конфлікту в Сирії. Попри це, Кремль продовжує вдавати дурника, застосовуючи тактику «нас там немає». І в той же час – продовжувати замасковано брати участь у всіх конфліктах.
Тепер криза лише поглиблюється. На черзі – черговий санкційний удар по Росії. Так, Великобританія вже заявила про намір вимагати від партнерів по G7 ухвалення нових санкцій проти Росії за підтримку сирійського режиму в злочинних діях з ознаками геноциду проти власного народу. Таку саму думку висловлюють і у Вашингтоні.
Зі свого боку в спільному командному центрі, створеному силами Росії, Ірану та союзних збройних формувань, що підтримують президента Сирії Асада, заявили, що реагуватимуть на будь-яку нову агресію, а також підвищать рівень підтримки свого союзника. У Кремлі ракетний удар США назвали «атакою проти суверенної держави».
Український контекст
Усі фази протистояння між США та Росією матимуть прямі наслідки й на Україну. Особливо в питанні вирішення конфлікту на Донбасі. Це значно прискорить агонію Мінських угод, яких із боку ОРДЛО за підтримки Кремля навіть не намагаються починати виконувати. Це стосується базового пункту з припиненням обстрілів української сторони зброєю заборонених калібрів. І як одна із передумов цих обстрілів – продовження постачання боєприпасів й озброєння бойовикам із Росії.
Так, попри те, що Президент України Петро Порошенко дав доручення Генеральному штабу ЗСУ та Міноборони припинити будь-який вогонь з українського боку на Донбасі з 1 квітня, бойовики не стали вдаватись до симетричних дії у відповідь, лише посиливши обстріли. Це означає, що команди з Кремля про припинення ескалації конфлікту на Сході України не було.
Більше того, агресія лише зростатиме. Підтвердженням цього є зростаюча істерія в самій Росії з приводу ситуації на Донбасі. Наприклад, цілком серйозно російська пропаганда запустила в роботу тезу про те, що у відповідь на удар США по Сирії Росія могла би пустити ракети по українських установках залпового вогню на Донбасі.
До слова, з точки зору військової готовності українська влада більше схиляється до найгіршого варіанту перебігу подій, про це свідчать слова Головнокомандувача. «Кремль готується до президентських виборів в 2018 році і стає все більш агресивним у приховуванні своїх слабкостей. Росія змінила свою тактику як у Криму, так і на Донбасі, піднявши ставки шляхом створення своїх квазідержав. Росія продовжує наполягати на абсолютно неконструктивних позиціях і її основне завдання - дестабілізувати Україну», - зазначив Петро Порошенко під час свого виступу на форумі з безпеки в Києві.
Ще одним сигналом щодо неспроможності Мінських угод є остання інформація з приводу роботи Тристоронньої контактної групи. Так, за словами представника України в робочій підгрупі з гуманітарних питань Тристоронньої контактної групи, першого заступника голови Верховної Ради України Ірини Геращенко, Росія виступає проти створення робочої підгрупи з питань кордону в рамках Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі. Ще в лютому російська сторона повідомляла про те, що Україна «систематично намагається зірвати» Мінські угоди.
З огляду на обставини, в разі загострення військових подій на Донбасі, США таки можуть надати дозвіл на додаткове оснащення летальною зброєю українських ЗС.
Сприятиме вирішенню конфлікту й запровадження додаткових санкцій щодо Росії. Вірогідно, наступним завданням української влади буде переконати Захід змінити формат мирних перемовин і таки запустити в дію сценарій врегулювання конфлікту на Донбасі шляхом введення миротворчої місії – чи то ООН, чи то ОБСЄ. Так чи інакше, формат мирних перемовин потрібно переглянути вже давно, адже ані Нормандський формат, ані ініційовані ним Мінські угоди за 2,5 роки так і не впоралися з цим завданням.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
