Примарний ефект: коли насправді запрацює система е-декларування?

Олександр Радчукполітолог

Сага з декларуванням майна та статків держслужбовців в Україні в 2017 році очікує на своє логічне продовження. Цього року відзвітувати в системі е-декларування мають ще більше чиновників.

Йдеться про більш ніж 700 тисяч держслужбовців. Минулого року відбулася так звана «перша хвиля» декларування, коли свої майнові звіти подали близько 100 тисяч чиновників, народних депутатів та суддів найвищого рівня. Враховуючи те, що в деклараціях потрібно зазначати майно та активи членів сімей, історія з е-декларуванням цьогоріч торкнеться мало не вдвічі більшої кількості громадян від запланованої. За оцінками експертів, йдеться щонайменше про 1,5 мільйона осіб. А враховуючи те, що в 2017-му декларанти-першопрохідці минулого року повинні будуть уже вдруге відзвітуватися, роботи в Національного агентства із запобігання корупції буде сила-силенна.

Саме на цьому етапі слід замислитися не про саму процедуру декларування, а про наступний крок – перевірку вказаних у деклараціях даних. Зрозуміло, що перевірити такий масив інформації «вручну» неможливо. Однак саме імплементація автоматичної системи перевірки даних декларацій наразі заклякла. Така ситуація генерує додаткову зневіру в тому, що за недостовірні дані хтось із декларантів таки отримає заслужене покарання, а хабарники та нечисті на руку держслужбовці будуть виявлені та покарані.

Хто ще декларуватиме статки?

По-перше, в «другу хвилю» подати свої декларації мають усі ті суб'єкти декларування, що звільнилися минулого року, навіть якщо це сталося до 1 вересня, коли була запущена система електронного декларування.

Новий скандал навколо е-декларацій: за що воюють НАЗК та Мін'юст?Експерт Центру політичних студій та аналітики оцінив ситуацію, яка виникла між НАЗК та Мін'юстом через перевірку е-декларацій.

По-друге, основна маса нових декларантів, які за законом прозвітують про свій майновий стан, це всі чиновники, які працюють в органах влади та місцевого самоврядування, в державних та комунальних установах, закладах і організаціях. Якщо деталізувати, то це: депутати всіх місцевих рад, державні службовці категорії «В», чиновники місцевого самоврядування 4-7 категорій (начальники управлінь, керівники виконкомів, сільські та селищні голови тощо), всі поліцейські, військові посадові особи, посадові та службові особи органів прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, керівники закладів охорони здоров’я (наприклад, головні лікарі), посадовці НАН України, керівників вищих навчальних закладів та їхні заступники (ректори, проректори), посадові особи державних та комунальних підприємств та інші.

Фактично, йдеться про всіх осіб, які так чи інакше мають стосунок до управління державними ресурсами в будь-якій сфері, чиновників виконавчої влади, всі виборні посади.

Крім того, вже повторно звітуватимуть народні депутати, члени уряду, Президент, керівники державних органів, близько 7 тисяч суддів, 10 тисяч прокурорів, 11 тисяч слідчих, державні службовці категорії «А» (близько 1300 осіб), державні службовці категорії «В» (близько 63 тисяч осіб).

Бюрократичні війни

Втім, задекларувати – ще півсправи. На необхідності перевірки даних е-декларацій неодноразово наголошували як всередині держави, так і поза її межами.

ГПУ вперше направила до суду справу про неподання е-деклараціїВперше до суду скерований обвинувальний акт щодо умисного неподання суб'єктом декларування е-декларації.

І поки що результати діяльності НАЗК у цьому напрямку невтішні. А точніше, досі не запущений сам механізм ефективної перевірки даних декларантів. Бездіяльність Агентства вже розкритикував прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду, на якому заслухали звіт очільниці НАЗК Наталії Корчак. Занепокоєння в глави уряду викликає ціла низка обставин, які можуть зірвати процес заповнення е-декларацій. Наприклад, за інформацією прем’єр-міністра, НАЗК не уклало жодної угоди щодо подальшої оренди серверів для е-декларацій.

Із більшим масивом критики на адресу НАЗК виступили в Мін’юсті та особисто міністр Павло Петренко. На його думку, НАЗК працює неефективно: він звинуватив чиновників у безвідповідальності, адже ті протягом тривалого часу не могли створити якісний Порядок перевірки е-декларацій. Мовляв, це довелося робити Мін'юсту, Секретаріату Кабміну та представникам громадськості. «Вони (НАЗК – Ред.) отримали величезне бюджетне фінансування, але не змогли розробити нормативну базу для своєї роботи», – зазначив Петренко.

Натомість у НАЗК вважають такі звинувачення надуманими. «Національне агентство – державний орган, який звітує за кожну копійку витрачених грошей. У цій ситуації міністр юстиції може маніпулювати цифрами в мільйони, але цього не можемо дозволити собі ми. Бюджет НАЗК у 2017 році – 162 млн 888,3 тис грн: оплата праці та нарахування на заробітну плату – 77 млн 736,4 тис. грн, капітальні видатки – 66 млн 200 тис. грн, оплата товарів, предметів і послуг – 16 млн 839,3 тис. грн, комунальні – 2 млн 112,6 тис. грн. Решта 442 млн 399,4 тис. грн – гроші партій або ж державне фінансування політичних партій на 2017 рік. Не треба шукати саботаж там, де його немає», – написала на своїй сторінці в Facebook очільниця Агентства Наталія Корчак.

Втім, на перший погляд, ситуацію начебто вдалося владнати. Днями в НАЗК повідомили про проходження державної реєстрації Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації, який вдалося узгодити і з Мін’юстом, і з Секретаріатом Кабміну. Та залишається ще одна важлива деталь – запуск програмного забезпечення для проведення автоматичного контролю Реєстру декларацій.

Вимушена затримка?

Відтепер, коли затверджений відповідний Порядок проведення контролю та повної перевірки декларацій, дані про невідповідності, які знайдуть у НАЗК, можна сміливо передавати на розгляд НАБУ. Адже до появи цього документу особи, щодо яких тривала перевірка, могли оскаржити її результати в судах. Чому так довго узгоджувався цей документ – питання риторичне.

ГПУ перевіряє Шуфрича за фактом ухилення від сплати податківУ Генеральній прокуратурі України ініціювали перевірку «опоблоківця» Нестора Шуфрича на сплату податків.

Крім того, невдовзі, як вказують експерти, постане ще одна проблема: перевірити дані всіх декларантів «у ручному режимі» неможливо, а значить, потрібно запустити відповідне програмне забезпечення для автоматичної перевірки Реєстру декларацій. Та в НАЗК уже начебто офіційно підтвердили, що грошей на розробку та запровадження такої автоматизованої системи в Бюджеті на 2017 рік передбачено не було.

Існує ще ціла низка питань щодо майбутньої співпраці НАЗК із Мін’юстом, адже останній, наприклад, має надати доступ до цілого переліку інформаційних баз даних державних органів.

Таким чином, повноцінна перевірка даних е-декларацій якщо й відбудеться, то не раніше ніж будуть вирішені всі вищезгадані проблеми. А значить, система ще довго не запрацює повноцінно. Так, наприклад, у НАБУ повідомили, що станом на 23 січня цього року розслідують лише 25 кримінальних проваджень за відомостями, вказаними в е-деклараціях. Йдеться про 14 суддів, 6 народних депутатів України, двох голів райдержадміністрацій, одного заступника голови обласної ради та одного керівника центрального органу виконавчої влади.

Якщо йдеться про такий низький ККД, то невдовзі в суспільства виникнуть цілком логічні запитання. Наприклад, навіщо щорічно виділяти сотні мільйонів гривень бюджетних коштів на таку кволу антикорупційну діяльність.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...