Авдіївка: ефективність – як на Майдані. Колонка Віктора Трегубова

Віктор Трегубовжурналіст, блогер

Майдан був чудовий. І не лише тому, що на ньому ми на власні очі бачили національне єднання, особисту самовідданість і боротьбу за свої ідеали. Серед його найяскравіших сторін була самоорганізація, небачена за мірками України. Пам'ятаєте приказку «якщо вийти на Майдан і розвести руки в сторони, в правій відразу з'явиться чай, а в лівій – бутерброд»?

Люди, зібравшись в одному місці, виявилися не натовпом, а Січчю. Всі якось були при ділі без якихось «вказівок» з боку. Зводилися намети та барикади, працювали польові кухні, рохдавалася їжа, поширювалася преса, дорога чистили краще, ніж будь-коли, кригу сколюють, прапори піднімалися. Люди готували глінтвейн і коктейлі Молотова, художники малювали, священики благословляли й сповідували, сотні Самооборони несли чергування, сисадміни тягнули сітку. Кожен, прийшовши на Майдан, за п'ять хвилин міг знайти собі заняття до снаги й навичок.

Люди зробили робочу систему. І ця робоча система своєї ефективністю заборола добре озброєне стадо худоби. Відбірним випещеним бикам у сірій формі не допомогли ані рушниці, ані водомети, ані сльозогінний газ, ані навіть бронетехніка – врізаючись у барикади й заклякши в них, БТРи спалахували, як сірники.

Організація рулить. Організація – те, що допомагає цивілізованим бити варварів навіть тоді, коли останніх багато більше.

Саме тому реакцією України на події в Авдіївці можна пишатися. Масований обстріл. Орки луплять так, як не лупили з 2014-го. Є загиблі. Знеструмлено коксохім, що живить теплом усе місто. Вражі «полководці», випивши глоду, загрожують атакою й посилають піхотні групи.

Півтора-два роки тому це викликало б в Україні суєту, крики камуфльованих коміків із парламентської трибуни й гарячкову «відповідь». Скоріш за все, вона була б успішною, але неефективною, з невідповідними витратами й зайвими втратами.

Якось все встигло змінитися. Зараз реакція зовсім інша. Немає паніки. Немає страху. Є робоча рішучість – проблема вирішується не в гарячковому режимі під завивання «людоньки!», а спокійно й своєчасно. Як на Майдані.

Військові з CIMIC організували польові кухні й одразу ж приступили до ремонту постраждалих будинків. Співробітники заводу разом із керівництвом області зуміли зберегти надходження тепла до будинків містян. На випадок загострення підготували можливість евакуації. Ремонтники, незважаючи на саботаж російської сторони в СЦКК і відсутність реального режиму тиші, зуміли відновити енергопостачання, й готуються полагодити ЛЕП за першої нагоди. СБУ вчасно вирахувала й затримала російського навідника. 72-а бригада методично відстрілює все зелене й смердюче, що повзе через лінію розмежування, проріджені «Схід» і «Сомалі». На місце подій вчасно підвезли ОБСЄшників. Журналісти та волонтери вирушили самі. Приїхав прем'єр. Нарешті не підвели навіть у питанні комунікацій: голова ОДА Жебрівський і його перший заступник Вілінський самі регулярно повідомляють через Фейсбук про те, що відбувається в місті та на його околицях.

Все працює, як за підручником. Чиновники та армія, волонтери та журналісти, спецслужби й прості громадяни діють як єдиний організм. Навіть у соцмережах уже немає звичних істерик: люди навчилися довіряти своїй армії й самим собі.

Від деяких народних депутатів лунали заклики негайно скликати засідання Ради. Мовляв, не можна ж просто сидіти, коли таке відбувається. Не вийшло – і добре. От, правда, не треба. Зрозуміло, що народні обранці міркують зі своєї дзвіниці, вважаючи, що будь-які важливі події в країні вимагають їхньої негайної реакції. Не цього разу. Допомогти Рада тут нічим не може. Просто не її сфера відповідальності. А ось зіпсувати враження від уже працюючого механізму –легко. Нікому не буде краще, якщо звіти Жебрівського та обличчя військових з ефіру виб'ють перекошені фізіономії «професійних патріотів», що драматично істерять перед камерами в спробі спокусити ще трохи виборців.

Експерт про загрозу техногенної катастрофи в Авдіївці: РФ зондує межі терпіння світуПрезидент Центру глобалістики «Стратегія XXI» оцінив ситуацію в Авдіївці та розповів про ризик техногенної катастрофи.

Ну, ви пам'ятаєте, як на Майдані час від часу весь настрій збивали виступи політиків зі сцени? Виливаючи на людей, які були справою зайняті, порції ось тих самих чергових фраз, які в ті дні здавалися особливо чужими й далекими?

Ні, хлопці, цього разу краще не переривати відпочинок. Давайте краще разом подивимося, як уміють працювати українці, коли працюють на результат, а не в дусі «треба ж щось робити». Або допоможемо, чим можемо. Я ось завтра кров піду здавати. Ви також можете.

Зараз Авдіївка показує приклад нової Україні. Гарну таку рольову модель, як подолати кризи та як поводитися в складних ситуаціяхю. Нам краще засвоїти цей урок.

Віктор Трегубов, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...