Україна-НАТО: нове партнерство без майбутнього?

Олександр Радчукполітолог

Загострення ситуації на східному фронті та бої в Авдіївці змусили весь світ вже вкотре «серйозно занепокоїтися» ситуацією на Донбасі. Європейські лідери знову заговорили про неприпустимість порушення Мінських угод, у Держдепі США «глибоко стурбовані недавнім сплеском насильства на сході України в районі Авдіївки-Ясинуватої», а Радбез ООН оголосив про чергове засідання з приводу «української кризи».

Водночас у Кремлі вже не приховують: бої в Авдіївці не що інше, як привід для «відновлення діалогу й співпраці між Росією та Америкою». Напередодні ескалації ситуації на Донбасі між новообраним президентом США Дональдом Трампом та главою РФ Володимиром Путіним відбулася перша офіційна телефонна розмова, під час якої, за свідченням обох сторін, не оминули увагою й вирішення конфлікту на сході України. Втім, яких результатів досягли сторони під час обговорення найболючіших проблем між двома державами, поки невідомо.

Натомість очевидним є факт: загострення ситуації в Авдіївці – лише ланка в ланцюжку стратегічних задумів Кремля щодо вирішення «українського питання» на користь власних інтересів. Передусім, як показує досвід, обстріли українських позиції та населених пунктів посилювалися напередодні важливих перемовин – чи то в рамках зустрічей у «нормандському форматі», чи то засідань Тристоронньої контактної групи в Мінську.

Ше однією важливою деталлю залишається й фактор тиску Кремля на Україну та країни Заходу з метою не допустити зближення з НАТО. Останнім часом Північноатлантичний альянс значно посилив присутність у Східній Європі. При цьому в НАТО роблять обережні заяви щодо подій в Україні та її можливого вступу до військового блоку.

Захист із позиції сили

Українська влада вже на початку 2017 року встигла довести на практичних кроках – нікуди зі шляху інтеграції до структур НАТО Україна звертати не збирається.

У Чорному морі стартували навчання НАТО за участю УкраїниВійськово-морські сили семи країн-членів Північноатлантичного альянсу та України почали навчання в Чорному морі.

Так, наприкінці січня Президент Петро Порошенко підписав указ, яким затвердив план проведення багатонаціональних навчань на 2017 рік за участю підрозділів ЗСУ як на території України, так і участі наших солдат у багатонаціональних навчаннях поза межами нашої держави. Зокрема, йдеться й про допуск на українські території підрозділів збройних сил інших держав у рамках українсько-американських навчань «Сі Бриз-2017», які відбудуться наприкінці літа.

Перебуваючи на економічному форумі в Давосі, Петро Порошенко неодноразово підкреслював, що саме НАТО є найбільш ефективною системою безпеки для попередження та протидії агресивним планам загарбників. «НАТО – питання не грошей, а безпеки. Російська агресія продемонструвала, що немає іншої системи безпеки, яка ефективно може зупинити агресію», – наголосив Порошенко.

Та все-таки поки що НАТО всіляко демонструє свою силу, не перетинаючи дозволених меж. Йдеться про масштабні навчання, а також суттєве підсилення баз військового блоку в Польщі, Латвії, Литві, Румунії, Болгарії та Угорщині. Так уже в січні до цих країн прибули американські солдати та військова техніка. Передбачається, що в країнах Східної та Центральної Європи будуть розміщені 4 тисячі військовослужбовців 3-ї бронетанкової бригади та 4-ї піхотної дивізії США, які матимуть на озброєнні 87 танків. Усе це робиться в рамках зусиль країн НАТО щодо попередження агресивних планів саме Росії.

А вже з 1 до 10 лютого в Чорному морі проходитимуть масштабні навчання країн НАТО «Морський щит-2017». У цих навчаннях будуть задіяні 2,8 тисячі військовослужбовців із Болгарії, Канади, Греції, Румунії, Іспанії, США, Туреччини та України, 16 надводних кораблів, один підводний човен і десять літаків. Така взаємодія покликана напрацювати черговий пакет заходів щодо посилення військової присутності в регіоні Чорного моря. «НАТО реагує. Ми реагуємо, збільшуючи свою присутність у південно-східній частині та в країнах Балтії й Польщі. Ми посилюємо свою присутність у регіоні Чорного моря комплексом заходів на суші, на морі та в повітрі», – заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Варто зазначити, що для України таке брязкання зброєю з боку НАТО виглядає дещо штучно на тлі наявного конфлікту на Донбасі, коли тисячі українських солдат на ділі стримують справжні атаки російських найманців та регулярних частин ЗС РФ. Це ще раз підтверджує, що Україна хоч начебто й не залишилася сам на сам із ворогом, втім, реальної допомоги у вигляді військової сили нам чекати немає звідки.

Фактор Трампа

Під час своєї передвиборчої кампанії Дональд Трамп висловлював скептичне ставлення до більшості міжнародних організацій і договорів та участі в них США. Найбільше критики лунало в бік ООН і НАТО: мовляв, ці організації потребують докорінного реформування.

Попереду планети всієї. Віктор Трегубов про Трампа й запит на популізмСьогодні американці урочисто відсвяткують саджання в найбільш значне на планеті крісло масштабованого Ляшка. Свої думки про те, чому так сталося і чи триватиме це довго, висловив блогер Віктор Трегубов.

Критика Трампа на адресу НАТО стосувалася передусім бездіяльності організації на шляху до протидії проявам тероризму. Саме через таку неефективність він назвав організацію «застарілою». Крім того, на думку новообраного президента США, лише п'ять країн Альянсу виділяють достатню кількість коштів на його функціонування, що є недостатнім. Справді, за розрахунками експертів, нині США несе ледь не до 70% усіх витрат військового блоку. Раніше передбачалося, що 50% фінансування візьмуть на себе США та Канада, решту 50% – країни ЄС.

Звісно, такі заяви 45-го президента США прийшлися до душі в Кремлі. Там встигли заявити про те, що НАТО було створене як противага військовій машині СРСР. Тож після його розпаду потреба у таких військових блоках давно відсутня.

Занепокоїлись рішучими заявами Трампа і в Європі. Особливо нервово сприйняли його заяви лідери Німеччини – однієї з найвпливовіших держав-членів НАТО в Західній Європі. Втім, уже після його інавгурації стало цілком зрозуміло, що такими зухвалими заявами Дональд Трамп лише підбурював увагу до власної персони. Щодо НАТО, то наразі організація продовжує функціонувати в звичному режимі й поки суттєвих змін не зазнаватиме.

Втім, це не означає, що організації не доведеться зазнати їх у майбутньому. Так, у новій адміністрації американського президента дедалі частіше лунає думка про необхідність змусити всіх членів Альянсу виділяти на його потреби не менш ніж 2% ВВП кожної з країн. Звісно, суми будуть відрізнятися, але вже зараз деякі з членів військового блоку не надто переймаються достатнім фінансуванням військових потреб, вважаючи що саме участь США в НАТО є запорукою їхньої безпеки.

Марні очікування

Та цікаво й інше: офіційна позиція НАТО щодо можливого вступу України до військового блоку залишається неоднозначною. З одного боку, в самому військовому блоці декларують співпрацю зі Збройними силами на всіх рівнях, засуджують анексію Криму Росією та військову агресію на Донбасі, гарантуючи, що така позиція залишиться сталою й після зміни адміністрації у Вашингтоні.

Спільні навчання України з іншими країнами в 2014-2017 роках«Слово і Діло» підготувало інфографіку про спільні військові навчання Збройних сил України з арміями інших країн протягом останніх трьох років.

З іншого – з вуст генсека організації лунають обережні заяви в бік Кремля. Єнс Столтенберг неоднозначно прокоментував результати своїх перемовин із новою адміністрацією Білого дому. «Ми не хочемо протистояння, ми не хочемо нової холодної війни, тож тримаємо відкритими канали для політичного діалогу з Росією. Повідомлення від нової адміністрації США полягає в тому, що вони також хочуть діалогу з Росією, але з позиції сили, і я думаю, що це точно таке ж послання, яке ми передаємо від усього Альянсу й про яке домовилися у Варшаві на саміті, що потрібен сильний захист, але також і політичний діалог з РФ», – сказав Столтенберг в ефірі британського телеканалу ВВС, додавши, що «з Росією можна мати практичні відносини й бути сусідами, якщо ви сильні, тверді та передбачувані».

«Позиція сили» – це, скоріш за все, не миттєва реакція на загрози, які повною мірою вже відчула на собі Україна. Радше йдеться про посилення власної безпеки, свідками чого ми й стали в останні місяці – військовий контингент у країнах Східної Європи планують суттєво збільшити. Тоді як на неофіційному рівні в НАТО в найближчій перспективі не бачать Україну серед своїх постійних держав-членів.

Регіональне лідерство замість Альянсу?

І хоч питання реформування НАТО та самої місії військового блоку в світі підлягатиме суттєвому перегляду, проте поки що в ЄС немає альтернативи. Як бачимо, країни, які найбільше відчувають загрозу з боку Росії, вже укріплюють свою обороноздатність: саме Польща, Литва, Латвія та Естонія найбільше виступають за посилення оборонних позиції на східних кордонах.

Росія готова до повномасштабного вторгнення в Україну – КлімкінРосійська Федерація постійно демонструє готовність до повномасштабного вторгнення в Україну, дестабілізуючи обстановку уздовж кордону з Україною.

Це ще раз змушує замислитися над тим, що загрози нападу РФ на сусідні країни з будь-якого приводу є більш ніж реальними. І саме уряди країн, які межують із Росією, є найбільшими лобістами в НАТО щодо збільшення фінансування й посилення присутності військових підрозділів союзників на їхній території. Так, наприклад, влада Польщі повідомляє про триразове збільшення фінансування на військові потреби з боку НАТО в 2017 році. Та чи достатніми є ці заходи?

Насправді, поки що невідомо, яке рішення ухвалять у керівництві НАТО в разі реального нападу на одного з її членів. І чи буде відповідь рішучою, з огляду на такі обставини. Особливо, якщо йдеться про так звану «гібридну» війну. Якщо зміни у функціонуванні військового блоку й відбудуться, то підставою для них буде об’єднання регіональних зусиль у протидії агресору та потреба в реальній безпеці.

Наразі найбільш зацікавленими в такій стратегії є Україна, Польща та країни Балтії, які безпосередньо мають кордони з Росією й можуть стати жертвами агресивних намірів Кремля. І якщо Польща може стати реальною фінансовою основою прототипу нового безпекового регіонального союзу та його лобістом на рівні ЄС, то роль України полягатиме саме у знешкодженні найбільш зухвалих намірів військової машини РФ. Уже зараз на наших теренах відбуваються події, які тектонічно змінять усю архітектуру безпекових відносин не лише в Європі, але й у світі. І схоже, гегемонія НАТО в цих процесах поступово згасатиме.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...