Послуги найкращих аудиторських компаній коштують досить дорого навіть за міжнародними мірками.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів аналітик банківського сектора групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Михайло Демків, аналізуючи заяву НБУ про те, що міжнародна аудиторська компанія PwC оцінювала застави в «ПриватБанку» набагато більше за їхню реальну вартість.
«Причиною дороговизни аудиторських послуг є не лише фаховість та накопичений досвід, яким володіють працівники, а й високі етичні стандарти аудиторів. В підсумку користувачі фінансової інформації, для підтвердження якої й наймають аудиторські компанії, чи то інвестори, фінансові аналітики, журналісти, чи регулятор, отримують запевнення в її достовірності», – констатував Демків.
Крім того, за його словами, дотримання високих стандартів забезпечується й завдяки постійним перевіркам якості роботи аудиторських компаній, де відстежується ретельність проведених аудиторських процедур та правильність отриманих висновків.
«На жаль, інколи й у топ-компаній бувають серйозні промахи, коли підтверджена аудиторами звітність кардинально відрізняється від реальної, а компанії, що проходили аудит, нерідко банкрутували. Аудиторські компанії, включаючи PwC, KPMG, Deloitte та EY, своєю чергою, отримували мільйонні штрафи від регуляторів», – говорить експерт.
«Аудиторська компанія Arthur Andersen, яка на той момент входила до топ-5 аудиторських компаній, багато років поспіль здійснювала аудит Enron і не помічала жодних проблем із фінансовою звітністю компанії. Скандал, що слідував за банкрутством, фактично поховав обидві компанії – як Enron, так і Arthur Andersen, клієнти якого більше не довіряли професійному судженню компанії. Так «велика п’ятірка» перетворилася на «велику четвірку», – нагадав спеціаліст.
На його думку, ситуація зі звітністю «ПриватБанку» та оцінкою застав за його позиками – це фактичне продовження чистки в банківській системі, що триває з 2014 року.
«В Україні надто багато років існували банки, яким не місце в здоровій банківській системі. Це так звані пилососи, які залучали депозити населення під фантастичні відсоткові ставки й спрямовували на фінансування бізнесу їх власників чи просто виводили за кордон. Були на цьому ринку й так звані обнальні банки та банки-мийки», – розповідає він.
Оскільки кожен банк має проходити аудит, сформувалася ціла низка невеликих аудиторських компаній, які за символічну плату в кілька тисяч доларів могли підтвердити потрібні цифри.
З початком активної фази виведення банків з ринку Нацбанк також вжив заходів впливу проти таких аудиторських компаній, заборонивши їм здійснювати аудит банків у майбутньому.
Із введенням тимчасової адміністрації в найбільший банк України стали публічними й суттєві помилки, яких, на думку НБУ, припустилися представники PwC під час аудиту та оцінки застав «ПриватБанку».
Нагадаємо, НБУ очікує, що філіал компанії PwC в Україні буде закритий.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»