Дискусія між християнськими церквами в Україні, які в релігійних обрядах дотримуються так званого «старого літочислення», щодо перенесення святкування Різдва на 25 грудня триває вже не один рік. Річ у тім, що більшість християнських церков світу, серед яких і православні парафії, вже давно святкують Різдво саме наприкінці року – 25 грудня. Тоді як лише кілька православних Церков, діяльність яких поширюється і в Україні, досі зберігають традицію святкування Різдва Христового 7 січня.
Насправді, в останні роки така розбіжність у поглядах набуває рис дедалі більш ідеологічних, окрім суто здорового глузду. Щодо останнього, то і пересічні громадяни, і церковні діячі в світському житті користуються григоріанським календарем, а значить, послуговуючись логікою, дотримуватися недосконалих астрономічних норм юліанського календаря просто немає сенсу.
Крім того, дедалі частіше віряни українських православних церков висловлюють бажання до повного переходу на григоріанський календар у зв’язку з необхідністю послабити ідеологічну прив’язку до Російської православної церкви. Саме вона вже багато років дотримується принциповості в святкуванні Різдва та й Нового року за «старим звичаєм» – 7 та 14 січня відповідно. І саме вона є однією з ідеологічних опор Кремля в Україні.
Звісно, хоча більшість українців і полюбляють різноманітні святкування, проте й у цьому питанні прийшов час зробити вибір. Крім того, є ще один важливий аспект: 25 грудня, коли більшість християн католицького та православних обрядів, а також протестантських церков святкують день народження Христа, сама ця дата досі не є офіційним вихідним днем. Головне питання: хто має виступити арбітром у такому питанні? Держава, яка може призначити додатковий вихідний день рішеннями парламенту та уряду, чи більшість вірян, які зумовлять відповідне рішення ієрархів церков?
Різниця в календарях
Зрештою, варто додатково зупинитися на матчастині. Юліанський календар є найдавнішою системою літочислення західної цивілізації. Його запровадив Юлій Цезар ще до нашої ери, а з ІV століття ним користувалися майже всі християни на територіях тодішньої Римської імперії.
РПЦ ніколи не визнає незалежність Української церкви – патріарх КирилоРосійська православна церква ніколи не погодиться на відділення Української церкви від Московського патріархату.
Необхідність внести корективи в літочислення зумовила астрономічна та математична недосконалість юліанського календаря: за ним кожен рік отримував «зайві» 11 хвилин до справжнього сонячного астрономічного року. Тому згодом сумарно 11 хвилин за кожні 128 років утворювали один «додатковий» день. Зрештою, за півтора тисячоліття календар «набув ваги» та відставав уже на цілих десять реальних астрономічних днів.
Нібито це і є справжньою причиною, яка дозволила Папі Римському Григорію XIII 4 жовтня 1582 року запровадити новий календар. Відтоді григоріанський календар визнаний світом як міжнародний стандарт літочислення.
Не всі країни перейшли на новий формат календаря. Особливий супротив чинила Константинопольська церква й підпорядковані їй патріархати. І хоча спроби перейти на григоріанський календар були й у Середньовіччі, більшість православних церков визнали нове літочислення лише 1924 року після проведення Великого православного конгресу в Стамбулі. Але й тут не обійшлося без «обмовок»: нове літочислення хоча й майже повністю збігається із григоріанським календарем, але назване було «новоюліанським». Таким чином, Константинопольський, Александрійський, Антіохійський, Румунський патріархати, Болгарська православна церква, Польська та Грецька православна церква відзначають «нерухомі» свята за новоюліанським календарем, що збігатиметься з григоріанським до 2800 року.
Тоді як всього чотири церкви живуть за старим юліанським календарем: Російська, Єрусалимська, Сербська та Грузинська православні церкви, а також афонські монастирі й православні та греко-католики України.
Цікаво те, що з 2100 року всі православні, які дотримуються «старого літочислення», стануть свідками чергового зміщення дат на 1 добу вперед. Адже сама різниця між календарями зросте вже до 14 діб.
Протистояння світоглядів?
Насправді, якщо враховувати релігійний аспект, то жодних догматичних чи канонiчних правил щодо того, яким має бути церковний календар, немає. Українці – віруюча нація, що дуже важко сприймає зміни в традиціях, особливо якщо це стосується релігійних свят.
Російським школярам викладатимуть православну культуруМіністерство освіти РФ має намір ввести в російських школах предмет Православна культура для учнів 1-11 класів.
З іншого боку, релігія в наші дні – питання не лише традицій духовних, але й в багато в чому ідеологічних. Тобто таких, які не можуть не враховувати думки багатьох громадян, а значить, з’являється широке поле для дискусій, маніпуляцій та політики.
Так, у період з 1 вересня 2015 року до 27 грудня 2016 року на офіційному сайті Президента України було оприлюднено 10 електронних петицій з приводу святкування Різдва 25 грудня. 8 петицій не були підтримані через недостатню кількість підписів (необхідно зібрати 25 тисяч), ще 2 петиції мають достатній час для продовження збору підписів (зареєстровані 11 листопада та 27 грудня минулого року). В поясненнях до зареєстрованих петицій йдеться про мотивацію різного роду: «оскільки ми живемо за григоріанським календарем», «відмежуватися від подвійних радянських стандартів», «Україна має святкувати Різдво з Європою», «святкувати Різдво з усім християнським світом» та інші. Тобто, як бачимо, більшість петицій щодо перенесення дати святкування Різдва пов’язані саме з ідеологічним аспектом і здоровим глуздом, і меншою мірою – з релігійними обставинами.
Окрім Української православної церкви Московського патріархату, інші українські церкви (які, звісно, не визнаються Російською православною церквою як канонічні) не бачать умовних перешкод для перенесення дати святкування Різдва на 25 грудня. Так, схвально відгукнулися щодо такої ідеї в УГКЦ та УПЦ Київського патріархату, хоча з умовою про те, що ініціатива про реалізацію цього рішення має йти від самих вірян. Ну й, звісно, існує консенсус щодо того, що рiшення про перенесення святкування мають ухвалити одночасно всi конфесiї всерединi всiєї християнської спiльноти в Українi. Наприклад, це може вiдбутися на рiвнi Всеукраїнської Ради Церков та релiгiйних органiзацiй.
Політичний аспект
Звісно, політики не могли залишатися осторонь такого важливого ідеологічного питання. Так, ще минулого року секретар РНБО й протестант за своїм віросповіданням Олександр Турчинов на своїй сторінці у Facebook однозначно висловився за перенесення святкування Різдва на 25 грудня:
Наприкінці грудня минулого року 24 народних депутати від фракцій БПП, «Народного фронту», «Самопомочі» та РПЛ внесли на розгляд парламенту законопроект №5496 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів». Метою законопроекту є визнати 25 грудня офіційним святковим днем в Україні.
«Згідно зі статистичними даними департаменту в справах релігій та національностей Міністерства культури України (звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2016 р.), близько 23172 чинних релігійних православних, греко-католицьких і деяких інших християнських громад відзначають Різдво Христове 7 січня за юліанським календарем. Водночас на сьогодні в Україні нараховується близько 11 тисяч релігійних католицьких і протестантських громад, що складає біля 30% від усіх релігійних організацій України, які святкують Різдво Христове за григоріанським календарем, тобто 25 грудня. Таким чином, значна кількість вірян України відзначають це релігійне свято в інший день, ніж визначений на законодавчому рівні як вихідний. Крім цього, загалом у світі більшість християнських церков відзначають Різдво Христове саме 25 грудня», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Порошенко сподівається, що УПЦ стане незалежною від Московського патріархатуГлава держави сподівається, що Константинополь позитивно відповість на звернення Верховної Ради щодо надання автокефалії православній церкві в Україні.
Хоча законопроект так і не був розглянутий Верховною Радою в 2016 році, проте на державному рівні народні депутати пропонують українцям альтернативу – святкувати Різдво додатково 25 грудня. До слова, за таким сценарієм пішли в сусідніх Молдові та Білорусі, а також в Албанії, де віряни мають змогу відсвяткувати те Різдво, яке їм до вподоби. З одного боку, держава не втручається в церковно-релігійні справи, з іншого – враховує права всіх вірян згідно з їхніми обрядами. Звісно, ця практика повинна мати характер так званого «перехідного періоду», втім, у часових межах такі зміни можуть тривати десятиліттями.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»