Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектів парламенту

Читать на русском
Експерти аналітичної групи Левіафан підготували традиційний огляд законопроектів поточного пленарного тижня Верховної Ради.

Сьогодні розпочинається останній пленарний тиждень роботи Парламенту. Перед вами традиційний новорічний пакет подарунків для кожного українця від Верховної Ради.

Бюджет та фінансовий сектор

Найважливішою подією цього сесійного тижня має стати Бюджет України на 2017 рік, але до законопроекту про Держбюджет №5000 досі немає порівняльної таблиці. Тому, припускаємо, що навряд чи він суттєво відрізнятиметься від першого читання. Докладніше читайте статті від 18 жовтня.

Однак Верховна Рада планує розглянути ряд законопроектів у сфері зміни бюджетного та податкового законодавства, які можуть суттєво вплинути на життя країни у наступному році.

У продовження судової реформи Президент України Петро Порошенко планує посилити інституційну спроможність Вищої Ради правосуддя та Верховного Суду України у частині фінансування.

Проектом Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо уточнення розпорядників бюджетних коштів №5181 пропонується уточнити суб'єктний склад головних розпорядників бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Держбюджет, шляхом його доповнення Верховним Судом та Вищою радою правосуддя.

Бюджет України на 2017 рік: яким його бачать чиновники й депутати«Слово і Діло» зібрало всі актуальні обіцянки чиновників і депутатів щодо того, яким буде Бюджет України на 2017 рік.

Окремо закріплюється гарантія щодо неможливості зменшення бюджетних призначень на утримання судів та інших органів і установ системи правосуддя без погодження з Вищою радою правосуддя. Також пропонується зобов'язати Кабмін погоджувати видатки пов'язані із забезпеченням функціонування судів і діяльності суддів, органів та установ системи правосуддя з Вищою радою правосуддя.

Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів) №5131, який прийняли у першому читанні із скороченим терміном підготовки до другого є черговим етапом так званої «децентралізації від Гройсмана».

Уряд постійно наголошує, що передає на місця доходи від податків і зборів, які дають можливість останнім самостійно фінансувати свої потреби, і відповідно держава передає на місця видатки пов'язані із соціальною сферою.

Бюджетний пиріг: кому і скільки грошей Кабмін виділить у 2017 роціКомітет Верховної Ради з питань бюджету вчора, 19 жовтня, рекомендував парламенту прийняти проект державного бюджету на 2017 рік в першому читанні, розгляд якого відбудеться сьогодні.

Відповідно, цим законопроектом пропонується передати на місця видатки на: пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці та іншим.

У часи «злочинної влади» представники тогочасної опозиції, а сьогодні коаліції назвали б такі дії соціальним геноцидом, але тепер це «черговий етап децентралізації».

Щоб частково вирівняти соціальне напруження, яке може виникнути від попереднього законопроекту, Уряд пропонує прийняти проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №5132.

Ним пропонується підняти ставки акцизу, екологічного податку, рентної плати:

  • за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин
  • за користування частотним ресурсом
  • за спеціальне використання води
  • за спеціальне використання лісових ресурсів
  • за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Цікавим є той факт, що Кабмін навіть приблизно не зміг проаналізувати на скільки таке підвищення зможе наповнити місцеві бюджети і чи не спровокує це подальший відхід економіки в тінь. А тому українцям залишається лише сподіватись та слухати мантру Президента: «Зберігайте спокій».

«ПриватБанк»

Для правового регулювання ситуації із націоналізацією «ПриватБанку» Президент зареєстрував і, скоріш за все, наполягатиме на його голосуванні відразу в цілому - законопроект про внесення зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо гарантування державою вкладів фізичних осіб №5553.

Націоналізація «ПриватБанку»: хронологія подій«Слово і Діло» вирішило скласти хронологію подій, пов'язаних із рішенням Кабміну про націоналізацію найбільшого банку України.

Відповідно до законопроекту держава бере на себе зобов'язання по гарантуванню виплати вкладів фізичних осіб націоналізованого банку.

Прийняття цього законопроекту може дійсно зняти напругу в суспільстві, але не зрозуміло звідки в держави з'являться на це кошти. Відповідно є ризик включення друкарського станку та посилення інфляції у середньостроковій перспективі.

Націоналізація

Не коментуючи та не оцінюючи жодним чином питання, чому ж у цьому році приватизація провалилась, а держава всупереч всім рекомендаціям західних партнерів ще й збільшила свою частки на ринку націоналізувавши «ПриватБанк», уряд розробив та пропонує прийняти Проект Закону про демонополізацію та впровадження ринкових засад функціонування спиртової галузі №5445. Законопроект пропонує приватизувати цілісні майнові комплекси виробників спирту.

Кабмін ухвалив рішення приватизувати підприємства «Укрспирту» одним пакетомУряд України під час засідання в середу, 16 листопада, затвердив законопроект про приватизацію держпідприємства «Укрспирт».

Також пропонується до 1 січня 2023 року дозволити виробництво спиртів (окрім біоетанолу) лише державним або приватизованим відповідно до вищезазначеного законопроекту заводам, що робить сумнівним тезу про те що метою законопроекту є збільшення виробництва спирту та його експорту.

Виходячи із усталеної практики продажу державних ЦМК та заводів афільованими із ними комерційними структурами, то скоріш за все створюється ситуація, коли шляхом олігопольної змови вся інфраструктура по виробленню спирту буде розкуплена декількома українськими інвесторами, які фактично і так керують цими заводами. З іншого боку питання приватизації «Укрспирту» є таким самим токсичним як і приватизація Одеського припортового заводу, відповідно взаємні «розбірки» між учасниками ринку виробництва спирту можуть унеможливити його приватизацію не на один місяць.

Податки

В Україні з'явилась нова традиція, кожного Нового Року українці під ялинку отримують нову податкову реформу. Цей рік не виключення, урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» №5638 передбачає низку значних змін у фіскальній політиці держави.

З нового року для підприємців зростуть податкиДля більшості підприємців розмір Єдиного соціального внеску збільшиться вдвічі – з 352 грн до 704 грн або до 22% незалежно від доходів.

Планується запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків який дозволить повноцінно отримати доступ до всієї податкової інформації, провести звірку розрахунків з бюджетом, заповнити та подати податкову звітність, управління надміру сплаченими коштами, реєстрацію податкових та акцизних накладних, навіть інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, тощо.

Крім цього проектом заплановано:

  • ведення відкритого реєстру заяв про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу на сайті ДФС;

  • запровадження ведення єдиної бази індивідуальних податкових консультацій на веб-сайті ДФС;

  • встановлення пріоритетності узагальнюючих податкових роз'яснень над індивідуальними, скасування обмежень (консультації стосуються значної кількості платників або значної суми податкових зобов'язань) права Мінфіну на видачу узагальнюючих податкових консультацій;

  • встановлення 30-денного строку протягом якого може бути проведена камеральна перевірка (на сьогодні такий строк встановлений лише по податку на додану вартість);

  • збільшення контролюючим органам строку надсилання повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення до акту перевірки з 2 до 4 робочих днів до дня їх розгляду;

Ще закон передбачає зміну в кращу для бізнесу сторону правил сплати податку на додану вартість, податку на прибуток, тощо.

Також не забули і про фізичних осіб, загалом пропонується розширити перелік витрат, які несе фізична особа, що не будуть враховуватись при розрахунку бази оподаткування.

Хвилинка лобізму

В середу відбудеться голосування Постанов про присудження премій за визначні досягнення у різних сферах державної діяльності. І це правильно, адже найкращих слід заохочувати.

От тільки кращими народні обранці чомусь вважають лише своїх помічників.

Відповідно до Постанови про присудження у 2016 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування №5492 за «вагомий внесок» депутати окрім інших пропонують нагородити помічника-консультанта народного депутата України Миколи Величковича - Кішку Івана, та помічника-консультанта народного депутата України Дениса Силантьєва - Самелюка Любомира. І тут одне із двух, або нарешті наші народні обранці стали обирати собі в помічники дійсно найкращих, або в країні кадровий дефіцит і вже просто немає кому давати.

Також будуть проголосовані законопроекти щодо підтримки літакобудівної галузі про які ми вже писали у минулому огляді.

Правосуддя

У слід за ключовим трендом з бюджетних питань в поточному пленарному тижні роботи народних обранців не багатьом буде поступатись продовження судової реформи.

Загальновідомо, що судова влада - самостійна і повноцінна складова однієї з трьох гілок державної влади України.

У комедійних фільмах ще часів радянського періоду прививається повага до суду, а також чітко слідує крилате судження про те, що радянський суд – найгуманніший суд у світі. Однак, якщо абстрагуватись від романтизму і деякого комізму такого висновку, то в реаліях сьогоднішнього дня, з урахуванням прицільного уваги громадськості до представників судової вертикалі державної влади, ставлення до цього самого суду залишає бажати кращого.

Результати соціологічних досліджень, проведених ГО «Відкрита Україна», свідчать про те що 2 з 3 опитаних українця не довіряють суду, судовій владі і правосуддю.

Внесений Петром Порошенко до Парламенту та визначений як невідкладний законопроект №5180 «Про Вищу раду правосуддя» встановлює організаційні передумови діяльності Вищої ради правосуддя як нового органу в системі правосуддя. Створення Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) – власно передбачено змінами до Конституції України в частині правосуддя.

Судова реформа: які зміни внесла до системи правосуддя Верховна РадаСлово і Діло вирішило показати, які зміни в роботу вітчизняної системи правосуддя внесла Верховна Рада України.

У відповідності до зазначеного законопроекту ВРП визначається як колегіальний, незалежний конституційний орган суддівського врядування, який діятиме на постійній основі. Вища рада правосуддя буде головним органом в питаннях суддівської діяльності.

Серед іншого ВРП запропоновано наділити повноваженнями вносити Президенту подання про призначення суддів, приймати рішення про порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності, залучати їх до дисциплінарної відповідальності, тимчасово відсторонювати від посади та звільняти суддів. Вища рада правосуддя також вирішуватиме питання переведення суддів, їх відряджень, погоджуватиме кількість судів в суді.

Законопроектом визначено, що ВРП складатиметься з 21 члена, з яких 10 – обиратиме з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, а далі по дві кандидатури будуть внесені від – Президента України; - Верховної Ради України; - з'їзду адвокатів України; - всеукраїнської конференція прокурорів; - з'їзду представників профільних ВНЗ та наукових установ.

Голова Верховного Суду входитиме до складу ВРП за посадою. Члени ВРП обиратимуться на чотири роки, без можливості переобрання.

Нагадаємо, 3 листопада 2016 року даний законопроект був прийнятий у першому читанні. За відповідне рішення проголосувало 232 нардепів.

Також народні обранці пропонують у проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних) №5271 ввести в цивільне судочинство інститут присяжних засідателів. Ви скажете, що вони передивились американських фільмів, але ні, вони просто читали зміни до Конституції України в частині правосуддя, які ж самі і ухвалили.

Законопроект слушний не зважаючи на деякі техніко-юридичні недоліки і заслуговує на ухвалення.

Вибори

Також в порядку денному пленарного тижня фігурує законопроект №4843 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» щодо врегулювання процедури ухвалення рішення партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах».

Документ примітний тим, що спрямований на спрощення (а точніше більш продуманий підхід до) переліку документів, необхідних для участі місцевих організацій політичних партій в відповідних виборчих кампаніях на місцях.

Адже суб'єкти виборчого процесу знаходяться у ситуації, коли вони не завжди мають можливості брати участь у позачергових та перших місцевих виборах, які призначені на відповідній території.

Так як для реєстрації кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови або старости необхідно вносити до відповідної територіальної виборчої комісії рішення вищого керівного органу партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах. А оскільки позачергові та/або перші місцеві вибори відбуваються із завзятою стабільністю і періодичністю, і практично щонеділі, то прийняття такого рішення вищим керівним органом партії для кожних таких місцевих виборів є ускладненим. У зв'язку із чим запропоновано внести відповідні зміни до діючого Закону в частині переліку документів, що буде подаватись для реєстрації кандидатів при проведенні позачергових та/або перших місцевих виборів. Так, в таких виборчих кампаніях замість рішення про участь місцевих організацій політичної партії (що ухвалюється вищим керівним органом партії) подаватиметься рішення політичної партії, ухвалене керівним органом партії (згідно із статутом).

Бізнес

В черговий раз полоскочуть нерви ІТ–простору парламентські слухання з розгляду законопроекту №4302 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень».

Розробники документу пропонують внести зміни до Законів України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та «Про захист персональних даних» з метою врегулювання відносин щодо обробки певних видів інформації в системах хмарних обчислень.

Основна мета законопроекту полягає у створенні умов для більш ефективного використання державних ресурсів шляхом впровадження новітніх технологій, зокрема при обробці інформації, якою володіють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції.

Законопроект також має сприяти ефективнішій взаємодії держави та суспільства та створює додаткові передумови для подальшого розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій у різних сферах суспільного життя. Використання органами державної влади систем хмарних обчислень також сприятиме відкритості та прозорості діяльності органів державної влади, і в кінцевому підсумку має бути превентивним заходом з запобігання корупції.

Поза юрисдикцією, або Чому Україна досі пасе задніх на ринку IT-індустріїЧи все так просто з українським сегментом IT? Чи не пов'язані зайві емоції з прихованим небажанням встановити прозорі та чесні методи ведення бізнесу, аби залишити все як є?

Разом з тим, ряд експертів в числі принципових недоліків законопроекту називають закладену в ньому ідею інформаційного забезпечення державного управління за допомогою програмних засобів, власниками яких можуть виступати комерційні суб'єкти господарювання, в тому числі іноземного походження.

Також, в тексті законопроекту автори оперують термінами, які не мають юридичного визначення в законодавстві, наприклад «кібератака», «середній час безперебійної роботи» тощо. До речі, документ в цілому наповнений вузькопрофільною термінологією, що може бути складною для сприйняття громадянами, які реалізували себе за межами інформаційно-комп'ютерної індустрії.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.