Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектів парламенту

Читать на русском
Експерти аналітичної групи Левіафан підготували традиційний огляд законопроектів поточного пленарного тижня Верховної Ради.

У Верховній Раді України розпочався черговий пленарний тиждень. Визначальним він стане, імовірно, завдяки проекту Бюджету на 2017 рік, що має бути ухвалений найближчим часом (принаймні на цьому наголошували і спікер парламенту Андрій Парубій, і прем’єр-міністр Володимир Гройсман), та ще низці важливих законодавчих актів. Про що саме йдеться – спеціально для «Слова і Діла» аналізували експерти групи «Левіафан».

Хвилинка лобізму

Законопроекти про внесення зміни до підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо постачання на митну територію України матеріалів (тканин) для виготовлення спеціальних засобів індивідуального захисту №5127 та про внесення зміни до пункту 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України щодо постачання на митну територію України матеріалів (тканин) для виготовлення спеціальних засобів індивідуального захисту №5128 пропонують звільнити від оподаткування податком на додану вартість імпорт пара-арамідні тканини. Автори законопроекту зазначають, що така тканина використовується при виготовленні бронежилетів та шоломів. Але слід зазначити, що пара-арамідна тканина використовується також і в автомобільній промисловості для посилення аеродинамічного обважування або ж силової конструкції. В цілому законопроект є необхідним для української промисловості, і, поряд зі збільшенням статків виробників касок і бронеавтомобілів, також посприяє посиленню обороноздатності української армії.

Чому Президент ігнорує Конституцію? Колонка Олександра МоскалюкаПолітичний експерт Олександр Москалюк вважає, що прогалини Конституції України 1996 року стали наслідком бажання тодішнього Президента України максимально сконцентрувати владу в своїх руках.

Проект Закону про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування митом продукції оборонного призначення №4592 та Проект Закону про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість продукції оборонного призначення №4915 пропонують звільнити від мита товарів категорій 8525, 8526, 8527, 8543 УКТ ЗЕД (тільки для засобів радіоелектронної боротьби, радіоподавлення, транкінгового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури у разі, коли постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення). Слід зазначити, що потреба в цих товарах відчувалася ще два роки тому, про що свідчить доручення прем’єр-міністра від 31 грудня 2014 року №36122/7/1-14, на підставі якого й був розроблений даний законопроект. Єдиним недоліком цього законопроекту є той факт, що державні замовники змушені закупляти таке обладнання через фірми-прокладки «Укроборонпрому», а не напряму у виробника.

Проект Закону про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо підтримки літакобудівної галузі) №3457 пропонує до 1 січня 2025 року звільнити від оподаткування прибуток підприємств літакобудування, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них і при цьому підпадають принаймні під один із критеріїв:

  • розробляють, виробляють чи ремонтують авіаційну техніку та авіаційні двигуни;

  • виконують державне чи оборонне замовлення з розробки, виробництва та ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

  • забезпечують виконання Україною міжнародних зобов'язань із реалізації міжнародних контрактів з розробки, постачання, виробництва та ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Основним вигодонабувачем в результаті ухвалення цього законопроекту є завод «Мотор Січ», а автором – його головний акціонер та почесний президент В’ячеслав Богуслаєв. Беззаперечно цей законопроект піде на користь не тільки літакобудівній галузі а й особисто пану Богуслаєву.

Бюджетна політика

Зазвичай Бюджет у нашій країні не приймається ухвалюється один, і разом з ним парламент голосує низку законопроектів, що так чи інакше впливають на доходно-видаткову частину Бюджету й на фіскальну політику. На розгляді в парламенті в рамках бюджетного проекту перебувають «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№5130), «Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів)» (№5131) та «Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (№5132). Детальний аналіз цих документів міститься в матеріалі «Слова і Діла» від 20 вересня цього року.

Спецконфіскація

Цього тижня коаліція знову спробує включити до порядку денного проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів (№ 5142) – так званий законопроект про спецконфіскацію.

Режим спецконфіскації щодо необґрунтованих активів планують застосовувати шляхом подачі позовної заяви від генерального прокурора (або виконувача обов’язків генпрокурора), заступника генпрокурора-керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури упродовж строку загальної позовної давності з дня накладення арешту на вказані в позовній заяві активи в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.

Звертає на себе увагу той факт, що позов має подаватися лише від високопосадовців великого рівня, що, з одного боку, звичайно, обмежить коло тих, хто гіпотетично може потрапити в око ГПУ та САП, а з іншого – підвищить роль та статки керівників цих структур.

Бойкот і саботаж у Раді: як отримувати бажане, блокуючи роботу парламентуВідмова від участі в голосуванні або навіть блокування трибуни парламенту – один із найпопулярніших способів «продавлювання» фракціями своїх інтересів.

Позов про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження, відповідно до законопроекту, пред’являється до власника активів, щодо якого є обґрунтовані підстави вважати, що він є номінальним власником таких активів, або який є підозрюваним у кримінальному провадженні, в якому виявлено такі активи. Власником активів також може бути юридична особа.

Що ж пропонується стягувати? Мова йде про кошти у готівковій та безготівковій формі в національній та іноземних валютах; цінни папери, платіжні документи, банківські метали та дорогоцінне каміння – за умови, якщо їх вартість перевищує тисячу розмірів мінімальної заробітної плати (тобто 1,5 млн грн).

Впадає в око той факт, що немає спеціального складу злочину, відносно якого може бути застосований режим спецконфіскації, тобто під санкцію може потрапити кожен (хоча й не в кожного на рахунку є півтора мільйона гривень).

Цікаво, що однією з підстав, які можуть вплинути на визнання активів необґрунтованими, є неможливість довести офіційність джерел отримання активів. Виходячи з того, що 80% українців отримують доходи в конвертах, рішення суду буде однозначно на користь прокуратури.

Виникає логічне питання: чому не можна стягувати незаконно отримані активи в порядку, передбаченому Главою 9 Цивільно-процесуального кодексу «Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування», адже, за великим рахунком, все що вимагається від прокуратури – це довести вину посадовця у вчинені корупційного злочину або легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 233). Відповідь на поверхні. Виходячи із змісту статті, обов’язок доведення, обґрунтованості чи не обґрунтованості активів лежить саме на власнику цих активів, а також відсутність необхідності доводити хоч якусь провину власника майна, яке будуть конфісковувати.

Хоча дана редакція законопроекту про спецконфіскацію, на відміну від проекту Тетяни Чорновол, принаймні б не суперечить Конституції, неможливість довести законність доходів отриманих власником майна, а також фактична відсутність необхідності органам прокурори доводити будь-яку провину власника активів однозначно призведе до зловживань з боку правоохоронців.

Також викликає занепокоєння той факт, що, якщо власником необґрунтованих активів може бути юридична особа, а в період позовного провадження щодо доведення необґрунтованості активів ці активи можуть бути арештовані, то, відповідно, генпрокурор та його заступники можуть зупинити діяльність будь-якого заводу чи підприємства, що навряд чи позитивно вплине на інвестиційну привабливість України.

Блок місцевого самоврядування

До дня місцево самоврядування, який в Україні святкується 7 грудня, парламент готує свого роду урочистий подарунок готує місцевим радам. Та, судячи з законопроектів із даного блоку питань, які вносяться до пленарної зали, відбудеться він без особливого азарту, пафосу та за відсутності церемоніальної конфетті.

Серед них особливу увагу варто зупинити на таких документах:

  • урядовому проекті Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування», внесеному до Верховної Ради ще навесні минулого року за підписом тодішнього прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка. До розгляду у другому читанні законопроект готувався майже півтора роки. А для його вдосконалення розробники спільно з народними обранцями, державними органами та громадськими інституціями, доклали значних зусиль. Законопроект спрямований на подальший розвиток та розбудову місцевого самоврядування. Ним впроваджується низка важливих положень Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої ще далекого 1997 року. Документ передбачає підвищення рівня організаційно-правової та політичної самостійності органів місцевого самоврядування, стабільності, професійності та престижності служби в них. Він також урегульовує статус службовця органу місцевого самоврядування, а завдяки новій моделі оплати праці – ще й змінює підхід і забезпечує їм самостійність при вирішенні питання грошової винагороди службовців з мінімізацією суб’єктивізму керівника. Проектом передбачається, що посадові оклади затверджуватиме не уряд (як зараз), а відповідна місцева рада. Звісно, вже традиційно робиться акцент на підвищенні рівня матеріального й соціального заохочення та, звичайно ж, на нових антикорупційних механізмах. На практиці це безумовно не викличе очікуваного кадрового буму, та, все ж таки, має дати певний поштовх цим застояним процесам. А за умови гарантування справді гідної заробітної плати – ще й привабить кваліфікованих працівників. Також позитивна нотка документу полягає в суттєвому звуженні можливостей впливу держави на порядок служби в цих органах;

  • законопроекті «Про внесення змін до деяких законів України щодо набуття повноважень сільських, селищних, міських голів», підготованому Комітетом з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування до розгляду ВРУ в другому читанні. Суть даного документу полягає в усуненні правових прогалин та покращенні нормативного регулювання процедури набуття повноважень сільського, селищного, міського голови. На думку авторів, повноваження місцевого голови мають починатися з моменту складання ним присяги на пленарному засіданні відповідної ради, в рамках котрого й будуть оголошені виборчою комісією рішення щодо його обрання та реєстрації;

  • законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)». Основна проблема, яка підштовхнула розробників законопроекту до його написання, полягає в прорахунках і неточностях розпочатої під гаслом децентралізації адміністративно-територіальної реформи. Автори стверджують, що абстрактно окреслені повноваження старости села як абсолютно нового інституту в системі органів місцевого самоврядування в результаті фактично позбавили його будь-якого принципового сенсу. У зв’язку з цим пропонується владнати це правове непорозуміння. Запропонованими змінами старости наділяються конкретнішими функціональними можливостями, унормовується просторове поширення їхніх повноважень, вони включаються до складу виконавчих комітетів місцевих рад. Староста позбавляється можливості мати інший представницький мандат, а також займатись іншою оплачуваною роботою за винятком стандартних зауважень щодо викладацької, наукової та творчої діяльності. Але, разом з тим, низка експертів продовжують вважати, що інститут старости – це злоякісна пухлина в правовому полі України та свідомості народних обранців, яка суперечить Конституції і, відповідно, має бути або видалена, або легітимізована шляхом внесення доповнень до Основного Закону. Поки ж це більше нагадує дитячі ігри в пісочниці в дощову погоду.

Інформаційний простір

До сесійної зали Парламенту вноситься терміново підготований до другого читання законопроект №5114 «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». Примітно, що ні текст законопроекту до другого читання, ні супутні документи на офіційному сайті Ради досі не опубліковані. Коли народні обранці ознайомляться та проаналізують його зміст, як і за що голосуватимуть – досі залишається незрозумілим. Спробуємо зробити короткий аналіз, відштовхуючись від попередньої редакції документу.

Так, основні новації законопроекту спрямовані, по-перше, на створення механізму контролю за імпортом видавничої продукції з метою протидії інформаційній агресії окупанта, а по-друге – на дотримання вимог законодавства України щодо заборони пропаганди ксенофобії, тероризму, сепаратизму тощо. Адже однією із загроз національній безпеці України є продовження інформаційно-психологічної війни, приниження української мови й культури, фальшування вітчизняної історії. Масштаб проблеми демонструє аналіз ринку друкованої продукції: за даними розробників законопроекту, на сьогодні понад 70% друкованої продукції, що реалізується в Україні, є продукцією РФ, при чому більшість – це контрафактна продукція. Для вирішення даної проблеми впроваджується ряд превентивних і заборонних заходів, започатковується система дозвільного характеру на ввезення видавничої продукції, що походить із держави-агресора та тимчасово окупованої території України.

Тарифи

Полторак заявив про недофінансування оборонного замовлення цього рокуУ Міністерстві оборони України заявляють, що оборонне замовлення цього року не буде виконане, проте відомство освоїть всі кошти, виділені на закупівлю озброєння й техніки.

На тлі хвилі занепокоєння сумами в рахунках за житлово-комунальні послуги та енергоносії, в порядок денний пленарної сесії Ради до другого читання вкорте включається законопроект №1581 «Про житлово-комунальні послуги». Як уже зазначалось, законопроект у більшій мірі, ніж чинний закон, розкриває поняття, зміст та наводить характеристики житлово-комунальних послуг, унормовує відносини, що виникають у процесі їх надання та споживання. Серед основних новацій проекту: автономне теплопостачання, комерційний облік послуг, принципова зміна механізму ціноутворення. Детальніше про законопроект – у нашому аналізі від 18 жовтня.

Нацбезпека й оборона

У цій сфері вкотре буде розглянутий проект №2504а-д авторства народних депутатів Сергія Пашинського, Тараса Пастуха та Івана Вінника «Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних», що передбачає створення єдиного реєстру військовозобов'язаних з метою ефективного виконання завдань оборонного характеру, в тому числі мобілізації. Проект уже був схвалений у першому читанні, допрацьований комітетом, тож очікуємо на його ухвалення в цілому.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...