Варшавський зашморг: як НАТО готується до гібридної війни

Олександр Радчукполітолог

Наприкінці цього тижня у Варшаві відбудеться знаковий саміт країн-членів НАТО. Символічно, що вперше подібний захід відбуватиметься на території Польщі – країни, яка колись у дружній радянській родині республік протистояла Північноатлантичному Альянсу й була членом Організації Варшавського договору.

Варшавський саміт – справді масштабна подія і за своїм значенням, і за рівнем представництва. В саміті візьмуть участь 18 глав держав, 21 очільник урядів, 41 міністр закордонних справ та 39 міністрів оборони, зареєстровано більше 2 тисяч учасників. Загалом це 27-й саміт НАТО, який відбувається за час існування Альянсу.

Не менш вирішальним є й порядок денний, який розглядатимуть країни-члени та учасники під час саміту. Передусім ідеться про посилення оборонних можливостей НАТО в Східній Європі: обговорюватиметься можливість розміщення сил швидкого реагування (патрульних груп) НАТО в Польщі та в трьох балтійських країнах – Латвії, Литві та Естонії. «На Варшавському саміті ми ухвалимо нові рішення щодо посилення нашої оборони та потенціалу стримування. Всі наші заходи є оборонними за своєю природою й разюче відрізняються від тривалих порушень міжнародного права з боку Росії. Ми продовжимо захищати та обороняти всіх наших союзників від будь-яких загроз із будь-якого боку», – зазначив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, підкресливши, що поточні плани НАТО є наймасштабнішими з часів холодної війни заходами посилення колективної оборони.

Чи стане саміт НАТО переломним у боротьбі проти агресії РФ в Україні?Експерт поділився міркуваннями щодо інформації про те, що НАТО на саміті в липні може ухвалити рішення, яке змусить Росію піти з України.

Крім того, йтиметься й про інші оборонні заходи для посилення можливостей у разі зовнішньої військової агресії, зокрема про тимчасову оперативну здатність системи протиракетної оборони Альянсу на території Польщі.

Під час саміту може бути ухвалене рішення й про розширення НАТО за рахунок вступу нових членів. Зокрема, йдеться про приєднання чотирьох країн-кандидатів, а саме: трьох балканських країн - Боснії і Герцеговини, Македонії, Чорногорії, а також Грузії. Всі чотири потенційні члени НАТО вже подали заявки на вступ та отримали більш ніж схвальні відгуки щодо посилення своєї обороноздатності та відповідності армій стандартам Альянсу.

Зручний запобіжник

Попри те, що військові експерти та аналітики не прогнозують рішучих заяв та гучних рішень під час саміту щодо більш тісної співпраці з НАТО, Україна й тема гібридної війни на Донбасі стануть чи не найголовнішими в порядку денному. Українську делегацію на Варшавському саміті очолить Президент Петро Порошенко. Очікується, що головні питання щодо ситуації на Донбасі та загрози національній безпеці будуть обговорені під час засідання комісії Україна-НАТО.

Попри обережність у заявах керівництва НАТО, говорити про те, що Альянс стоятиме осторонь тих процесів, які відбуваються на теренах України, було б наївно. Насправді, йдеться про зручний майданчик відпрацювання всіх можливих тактик і заходів із ведення так званої «гібридної війни», яку розв’язала Росія на сході України, спочатку анексувавши Крим, а потім спробувавши окупувати Донбас. І хоча військова тактика Кремля в останні роки зазнала значних змін, водночас досягти особливих успіхів у «гібридній війні» російській військовій машині поки що не вдалося. І не без зусиль української армії, витрати на утримання та розвиток якої є чи не найбільшими за всі часи незалежності й складають близько 5% ВВП. Так, згідно із розрахунками провідних економістів світу, такий рівень фінансування військово-промислового комплексу та армії свідчить про те, що країна набуває ознак мілітаризованої. У випадку з Україною, звісно, не із власної волі. Втім, уже зараз Збройні сили України за рівнем витрат із Бюджету входять до десятки країн-лідерів із фінансування своєї армії, серед яких США, Росія, ОАЕ, Іран та інші. Звісно, в грошовому вимірі суми, витрачені на модернізацію та розвиток ЗС, неможливо порівняти з подібними витратами більш потужних економік перелічених країн. Проте сам факт, що Україна лише за 2 роки зуміла швидкими темпами відновити свій військовий та оборонний потенціал є більш ніж красномовним фактом.

Про те, що Україна ретельно готувалася до саміту, свідчить низка зустрічей на найвищому рівні в Брюсселі, Вашингтоні та Варшаві. Польська влада є одним із найбільш потужних союзників у ЄС, який усіма можливими способами підтримує Україну на шляху до глибшої інтеграції у відносинах із НАТО. Український і польський президенти напередодні саміту узгодили низку спільних позицій, що, безумовно, є свідченням найтіснішої за багато десятиліть співпраці між двома країнами. При цьому сама Польща розраховує стати головним провайдером НАТО у східно-європейському регіоні. «Ми зможемо забути про страх, навіть незважаючи на те, що Росія робить кроки, які загрожують регіональному й більш широкому миру. На саміті буде вибудувана така стримуюча сила, яка змусить Росію забути про погрози щодо Польщі та інших країн», – запевнив міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич.

Українська сторона розраховує, що під час Варшавського саміту дасть старт загалом сорока новим напрямкам співпраці з Альянсом. Зокрема, Єнс Столтенберг уже підтвердив, що незважаючи на погрози з боку Москви, співпраця з Україною вийде на новий рівень. «Ми вже надаємо допомогу Україні через трастові фонди, що покривають такі сфери, як командування й контроль, логістику та кібернетичну безпеку. Ми додамо до цього нові проекти різноманітної діяльності через трастові фонди. Туди будуть долучені проекти, що, зокрема, стосуватимуться гібридної війни, знешкодження вибухових пристроїв і стратегічних комунікацій», - заявив генсек НАТО.

Які вимоги висуватиме Обама Порошенку на саміті в Польщі? ЕкспертЕксперт поділився міркуваннями, чи варто очікувати розв'язання ситуації на Донбасі після переговорів керівництва України та США на саміті НАТО у Варшаві.

Схоже, що в НАТО готуються до будь-яких сценаріїв. Проте думки експертів щодо ролі України в майбутніх планах Альянсу розділилися: одні вважають, що допомога з посилення обороноздатності вже триває й НАТО зможе захистити Україну в разі відкритої агресії з боку РФ, інші, навпаки, вважають, що східний кордон України – це своєрідний полігон для випробовування різноманітних тактик боротьби з «гібридними» загрозами, а найбільші країни ЄС взагалі дотримуються стратегії «умиротворення» Кремля. «Позиція НАТО на найближчому саміті буде дуже обережною. Будуть контраверсійні заяви. Серед таких країн, як Німечина, Франція, Італія, йде деморалізація. Глава МЗС Німеччини різко засудив навчання «Анаконда» й сказав, що НАТО має припинити бряцання зброєю. Путін розцінює це як перемогу, а НАТО навіть не вимагає вибачень від РФ за постійні провокації в територіальних водах Балтії. Тому для України точно не буде жодних практичних заходів, щоб Росія вийшла з Донбасу. Це більше схоже на фантастику», - вважає директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця.

Однак не слід забувати й про позицію США, які є чи не найголовнішими драйверами всіх стратегічних рішень НАТО. Наразі йдеться про поглиблення співпраці між Україною та Сполученими Штатами на всіх рівнях, зокрема й про можливе надання військової допомоги. Про плани передати Україні масштабну військово-технічну допомогу оголосив посол України в США Валерій Чалий. «Можу сказати, що найближчим часом ви почуєте новини про нову допомогу з боку США оборонним обладнанням. На нинішній фінансовий рік Конгрес США виділив нам більше 300 млн доларів на це, і я думаю, що сьогоднішню позицію Сенату про виділення не менше 500 млн доларів на наступний рік, яку ми намагаємося підштовхнути, буде максимально дотримано», - зазначив він.

Що ж, дійсно: 7 липня, напередодні саміту у Варшаві, Україну відвідає держсекретар Джон Керрі. До цього до Москви, а потім до Києва з метою узгодити низку питань щодо Мінських угод літала помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд. Під час Варшавського саміту американська делегація буде чи не найбільшою (близько 300 осіб), а в Адміністрації Президента вже повідомили, що Петро Порошенко матиме зустріч зі своїм американським колегою Бараком Обамою.

Про швидку інтеграцію українських Збройних сил до стандартів армій НАТО свідчать не лише посилена співпраця в навчаннях та надання допомоги та озброєння від західних партнерів. Навіть той факт, що днями Петро Порошенко затвердив нові зразки обмундирування та знаків розрізнення для українських військових, свідчить про неухильне прагнення швидкими темпами позбутися всіх символів радянського минулого та повністю перебудувати українську військову машину за кращими стандартами найрозвинутіших країн світу.

Альянс «країн між морями»?

Безумовно, головним завданням та викликом Варшавського саміту НАТО стане пошук форматів стримування агресивних намірів Росії в її планах щодо подальшої військової агресії щодо своїх сусідів. Головним у цій історії є те, що попри скупчення великої кількості військової техніки, будівництва нових військових баз на західних кордонах з Україною та збільшення військово-морської присутності в Чорному морі (зокрема й у Криму), найбільш вірогідним сценарієм наступу агресора залишається так звана «гібридна війна».

Серед можливих варіантів протидії планам супротивника розглядається розміщення нових баз протиракетної оборонної системи, а також створення мережі військових груп швидкого реагування шляхом об’єднання військових формувань під єдиною командною структурою тих східноєвропейських країн, які межують із Росією. Йдеться про створення ще одного потужного військового блоку вже в межах наявних структур НАТО. Саме ті країни, які можуть найбільше відчути загрозу з боку Росії, будуть краще розуміти всі виклики, які пов’язані із посиленням своєї обороноздатності та підготовкою до всіх можливих варіантів розвитку подій.

Це добре розуміють у США, й саме тому останнім часом все гучніше звучить ідея про створення так званого «альянсу країн між морями», в якому провідна роль належала б Польщі та Україні, а також балтійським країнам, Румунії, Болгарії та Туреччині. Останні розглядаються і як противага Росії в чорноморському регіоні. Очікується, що до оборонних планів приєднається Грузія, а на півночі Європи – до НАТО вступить Фінляндія, яка вже оголосила про такі наміри. До слова, президент РФ Володимир Путін під час нещодавньої зустрічі зі своїм фінським колегою Саулі Нііністе повідомив, що в разі вступу Фінляндії до НАТО Росія муситиме переглянути свою військову присутність на кордонах із цією країною.

Експерт: на саміті НАТО доведеться вибирати – відносини з РФ чи захист членів АльянсуПолітолог поділився міркуваннями щодо інформації про те, що НАТО має намір на Варшавському саміті ухвалити нові рішення щодо стримування агресії з боку РФ.

В контексті створення нової структури реагування варто згадати й значне розширення співпраці між НАТО та Румунією. Так, на початку липня в Бухаресті відбулося відкриття багатонаціонального командного пункту НАТО, що свідчить про серйозність намірів Румунії щодо посилення власної обороноздатності в регіоні. Так само, як і Польща, Румунія останнім часом демонструє більш ніж партнерське ставлення до України, особливо в питаннях посилення співпраці у військових безпекових заходах.

Так чи інакше, результати Варшавського саміту стануть визначальними в міжнародній безпековій політиці на найближчі роки. Адже від рішень, які ухвалять країни-члени НАТО, залежатиме доля всього європейського континенту. І передусім – майбутнє України та її громадян.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»