Україна в планах НАТО: щит чи меч у протистоянні з Росією?

Олександр Радчукполітолог

В останній декаді квітня відбулася знакова подія у сфері міжнародної безпеки: вперше за два роки засідала Рада представників НАТО та Росії. Йшлося про ситуацію на сході України, а також про необхідність подальшого виконання Мінських угод у повному обсязі.

Раніше МЗС Росії висловлювало позицію про те, що РФ готова повернутися до співробітництва з НАТО, коли до цього будуть готові в самому Альянсі. Схоже, на Заході вирішили зробити крок назустріч, втім, останній контакт у форматі Ради представників НАТО та Росії лише підтвердив факт суттєвих розбіжностей у позиціях двох сторін.

Так, керівництво Альянсу висловлює жорстку позицію щодо незаконної анексії Криму, а також занепокоєне порушеннями режиму припинення вогню на Донбасі. «НАТО й Росія мають глибокі та стійкі розбіжності. Союзники по НАТО залишаються впевненими, що повернення до практичної співпраці є неможливим, поки Росія не повернеться до виконання норм міжнародного права», – підкреслив генсек Альянсу Єнс Столтенберг.

У Пентагоні спрогнозували поведінку Росії на кілька років впередУ зв'язку з агресивними діями Росії Пентагон планує збільшити військову присутність в Європі.

Росія також не планує змінювати риторику, хоча сам факт проведення зустрічі з НАТО, вочевидь, є однією зі складових стратегії поступового зняття економічних санкцій. У Кремлі демонструють непоступливість, втім, вперше з червня 2014 року готові до діалогу в режимі обговорення можливих шляхів виходу із ситуації, що склалася навколо України.

Щоправда, офіційна Москва, як завжди, веде свою гру, в якій сподівається отримати віддразу кілька бонусів – остаточно схилити Захід на визнання анексії Криму, зняти із себе економічні санкції, із вигодою для власних позицій вирішити кризу на Донбасі (шляхом реінтеграції до України окупованих територій так званих «ДНР» та «ЛНР»). Крім того, в РФ ще й наголошують на неприпустимості будь-якого подальшого зближення України з безпековими програмами НАТО, а тим паче – вступу до Альянсу. «Ми спостерігаємо безпрецедентне з часів завершення холодної війни нарощування військової активності, присутності НАТО на так званому Східному фланзі Альянсу з метою надання військово-політичного тиску на Росію для її стримування», – наголосив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. У Кремлі вважають, що саме НАТО є головною зацікавленою силою в нинішній політичні та безпековій кризі в Україні, а тому не бачать перспектив у співпраці доти, доки на Заході не припинять своєї «наступальної» стратегії.

Напруга зростає

Боятися за свій суверенітет варто якраз сусідам Росії. Особливо б’ють на сполох у Балтійських країнах – Латвії, Литві та Естонії. Всі три країни є членами НАТО, однак навіть приналежність до безпекового Альянсу не є запобіжником можливих агресивних дій із боку Кремля.

Росія готує заходи проти нарощування сил НАТО у Східній ЄвропіРосійська Федерація створить три нові дивізії у відповідь на нарощування НАТО контингенту в Східній Європі.

У зв’язку із напруженою ситуацією в Україні, минулого року в Польщі та трьох балтійських країнах пройшли масштабні військові навчання НАТО Saber Strike. Цьогоріч у квітні в Латвії почалися щорічні навчання НАТО, в яких взяли участь понад 1,5 тисячі солдатів із балтійських країн, США, Канади, Фінляндії та Німеччини. А з початку цього тижня і до 19 травня на території Естонії триватимуть найбільші цього року військові навчання «Весняний шторм 2016». Останні тренування відбувалися у безпосередній близькості до кордонів із РФ, що було вкрай вороже сприйнято в Кремлі. Особливо небезпечною в Росії бачать ситуацію з антиросійськими настроями та загрозами власній безпеці з боку Литви. «З боку НАТО було зрозуміло, що Росія не є небезпечною для країн Балтії. Але якщо їх прийняти в НАТО, вони заспокояться. І ось вони в Альянсі, але спокою немає, особливо у нашого литовського сусіда. Литва є найбільш агресивною русофобською країною, яка штовхає НАТО на антиросійський курс», – наголосив очільник МЗС РФ, вкотре зауваживши про порушення прав російськомовних громадян у балтійських країнах.

Про свої наміри вступити до НАТО вже другий рік заявляють у Швеції. Для цього у скандинавській країні навіть готові на законодавчі зміни, щоб країна могла швидко отримати військову допомогу від Альянсу у випадку кризи. Піти на такий крок у Швеції були змушені після багаторазових порушень їхнього повітряного та водного просторів військовими літаками та субмаринами ЗС Росії. До цього часу Швеція дотримувалася нейтралітету і брала участь у спільних навчаннях із НАТО у форматі програми військової співпраці «Партнерство заради миру».

США збільшать військовий контингент у ЄвропіСполучені Штати Америки планують нарощувати військову присутність у Європі для створення противаги Росії.

Росія такі наміри Швеції не вітає. Зокрема, Сергій Лавров неодноразово наголошував на «військово-технічній» відповіді РФ у разі приєднання скандинавської країни до військової безпекової програми Альянсу. «Якщо Швеція вирішить вступити в НАТО, у нас не з'явиться думок, що шведи вирішать на нас нападати. Це я можу відразу сказати. Але оскільки шведська військова інфраструктура в тій ситуації буде вже підкорятися верховному головнокомандувачу НАТО, то звичайно, ми на наших північних кордонах будемо змушені вжити необхідних військово-технічних заходів, виходячи з того, що по той бік кордону розташований військово-політичний блок, який вважає Росію загрозою 1 хоче її всіляко стримувати», – заявив міністр закордонних справ РФ в нещодавньому інтерв’ю одній зі шведських газет.

Схоже, що протистояння лише посилюється. Вже цими днями міністр оборони РФ Сергій Шойгу оголосив про офіційні плани Кремля створити три нові дивізії на східних кордонах Росії. «Міністерством оборони вживається низка заходів із метою протидії нарощуванню сил НАТО в безпосередній близькості від російських кордонів. До кінця року дві нові дивізії будуть сформовані в Західному військовому окрузі, одна – в Південному військовому окрузі», – сказав Шойгу.

За фактом Росія вже давно розвиває військову інфраструктуру на своїх кордонах з Україною. Про це неодноразово заявляли і представники НАТО, і в США, і в Європі. Підтвердження цього факту є і в даних українських розвідників. Крім того, дані з військових супутників США вже давно зафіксували нечувану активність та скупчення російських військ у Криму. Військові аналітики припускають, що на півострів була доставлена і ядерна зброя.

Щит у планах Альянсу?

Вершбоу: НАТО поважає право України на членство в АльянсіЗаступник генерального секретаря НАТО заявив, що питання вступу України до Організації не стоїть на порядку денному.

Поки що роль України у стосунках із НАТО обмежується військовим співробітництвом у сфері навчання та технічної допомоги. В Альянсі не поспішають робити якихось різких заяв щодо вступу України до лав країн-членів НАТО. Втім, співпраця дедалі посилюється.

Ще в грудні 2015 року сторони задекларували свої наміри у документі «Дорожня карта НАТО-Україна у сфері оборонно-технічного співробітництва». Так, пріоритетні напрямки співпраці між Україною та НАТО у 2016 році включатимуть заходи із поліпшення оборонних можливостей Збройних сил України; співпрацю в галузі стандартизації та кодифікації; трансформації оборонної промисловості України; участь України в оборонній ініціативі НАТО Smart Defence; поглиблення співпраці між НАТО і Україною в оборонних наукових і технічних розробках; професійний розвиток українського персоналу, який бере участь в оборонно-технічній кооперації з Альянсом.

Крім того, до інтенсифікації співпраці з Україною закликають лідери Польщі та Румунії. Так, із першою Україна планує проводити та реалізовувати спільні оборонні програми. А уряд Румунії оголосив про намір надати військово-технічну допомогу в розмірі 250 тис. євро та ще 500 тис. євро на роботу Трастового фонду Україна-НАТО.

Експерт дав оцінку ініціативі створення Чорноморської флотилії під егідою НАТОЕксперт прокоментував заяву Президента України про те, що Україна, Румунія та Болгарія хочуть створити Чорноморську флотилію під керівництвом НАТО.

Своєю чергрю, українська сторона пообіцяла долучитися до ініціативи Румунії зі створення Чорноморської флотилії під егідою НАТО. Україна стане «хедлайнером» і майбутнього Варшавського саміту НАТО, який відбудеться на початку липня. Саме від рішень, ухвалених на саміті, можна буде прогнозувати подальшу стратегію дій Заходу у співпраці з Україною.

Поки що територія України сприймається Заходом радше як щит проти агресивних військових намірів Росії. Вочевидь, НАТО й надалі підтримуватиме наміри української сторони до модернізації Збройних сил та поступово розширювати оборонну співпрацю. Втім, очікувати більш рішучих дій, таких як надання Плану дій щодо членства, слід лише після зміни політичного керівництва в США.

Поки що настрої українців щодо можливого вступу до безпекового Альянсу свідчать про бажання якомога потужніше заручитися військовою підтримкою країн Заходу від агресивних дій Кремля. За останні 4 роки соціологи зафіксували неухильне зростання частки прихильників інтеграції до НАТО серед українців: якщо у 2012 році на НАТО як джерело безпеки покладалися лише 13% українців, то в травні 2014 року – вже 33%, у грудні 2014 року – 44%. Крім того, в разі проведення референдуму щодо членства в НАТО 75% учасників голосування готові були б підтримати приєднання України до Альянсу. Запорукою таких планів до інтеграції до структур Альянсу є спільне бачення з боку політиків: наразі і Президент, і прем’єр-міністр, і голова Верховної Ради, і більшість нардепів вбачають загальну безпекову стратегію України в побудові міцних стосунків із НАТО.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»