Виборчі перегони на виживання: нові партії зі старими обличчями

Вже за 46 днів українці проголосують за новий склад Верховної Ради. За 6,5 тижнів кандидати у народні депутати та партії-учасниці виборчих перегонів використовуватимуть усі можливі й неможливі способи, аби сподобатися своєму виборцю.

Парламент ми обиратимемо за старою змішаною системою виборів (225 депутатів – на мажоритарних округах, ще 225 – за партійними списками). І якщо «мажоритарна» гарантує нам купу сюрпризів в кожному із округів, то розподіл депутатських мандатів серед учасників пропорційної складової можна приблизно визначити вже зараз.

Завдяки соціологічним опитуванням, можна приблизно визначити фаворитів виборчих перегонів та спрогнозувати майбутній склад парламенту за партійними списками. Згідно традиції проведення соцопитувань, останні серйозні заміри будуть оприлюднені десь за 4 тижні до дня голосування і вже матимуть статус близьких до показників остаточних результатів виборів.

Отже, згідно даних останніх соціологічних опитувань, що провели експерти Київського міжнародного інституту соціології протягом 23 серпня – 2 вересня, безумовним лідером є пропрезидентська партія Петра Порошенка – «Блок Петра Порошенка» (БПП), яку очолюватиме близький соратник Президента, екс-очільник МВС Юрій Луценко. БПП йтиме на вибори спільно із командою партії УДАР, лідер якої – мер столиці Віталій Кличко – може долучитися до першої п’ятірки списку. За таких обставин, соціологи прогнозують результат у понад 37% голосів виборців. Прямих конкурентів у БПП немає, однак рейтинг цієї політсили дуже сильно залежатиме від популярності і дій самого Президента. І весь негатив від дій Президента у повній мірі відчують і в БПП. В такому випадку – партійний рейтинг може «схуднути» на декілька відсотків і рівномірно перерозподілитися між іншими учасниками перегонів. Очевидно, так і станеться, адже під час виборчої кампанії конкуренти нещадно критикуватимуть дії Петра Порошенка на посаді очільника держави, а кожен крок його команди буде під пильним оком конкурентів. Невдоволення їхніми діями, а тим паче наслідки від помилкових рішень – кожного разу дошкулятимуть БПП і її електоральній привабливості.

Наступним фаворитом виборчих перегонів стане Радикальна партія Олега Ляшка. Зі значним відривом від пропрезидентської сили – із результатом у 13,1% соціологи віддають цій політсилі 2-ге місце електоральних вподобань. Рейтинг пана Ляшка невпинно зростав останні 2 роки, а кульмінацією цього процесу став його третій результат на дострокових президентських виборах у травні цього року – за нього віддали голоси більше 1,5 мільйонів виборців (8,32%). У Радикальної партії є один великий мінус – на тлі популярності самого лідера партії, решта учасників списку є маловідомими. Хто насправді пройде за списками цієї партії до ВР 8-го скликання – залишається лише гадати. Втім, згідно із даних соціологічних опитувань, рейтинг Радикальної партії поступово згасає - ще у липні соціологи фіксували 22,2% прихильності виборців. Найвірогідніше, команда Олега Ляшка на цих дострокових виборах здобуде не менше 10% голосів виборців. На жаль, прогнозувати верхню межу показників цієї політсили – важко: як бачимо, кількість прихильників «махрового» популізму не зменшилася, а лише «перетікає» від одного партійного проекту до іншого.

Згідно із соцопитувань, ще декілька політичних сил – гарантовано долають 5% виборчий бар’єр та мають усі шанси отримати власну фракцію у парламенті. Це «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка (9,7% за результатами соцопитування КМІСу), «Сильна Україна» Сергія Тігіпка (7,8%), та партія «Народний Фронт» очолювана нинішнім прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком та спікером ВРОлександром Турчиновим(6,4%). Самі Арсеній Яценюк та Олександр Турчинов вже декілька тижнів ведуть перемовини із пропрезидентською силою і цілком вірогідно – разом із частиною колишніх партійців з «Батьківщини» та «Фронту змін» - долучаться до списків БПП. Фактично, рейтинг «Народного Фронту» - це половина вкраденого рейтингу від партії «Батьківщина»: адже ще недавно і пан Турчинов, і пан Яценюк перебували в одній команді цієї політсили на чолі із її лідеркою Юлією Тимошенко. Втім, у них достатньо досвіду, аби розпочати власну політичну гру.

Стабільну зростаючу динаміку показує і політична сила Анатолія Гриценка «Громадянська позиція». Анатолій Степанович – один із небагатьох лідерів політсил, який оприлюднив список своїх спонсорів, а також запропонував йти на вибори «відкритими списками». Очевидно, об’єднання «Громадянської позиції» із партією «Демократичний Альянс» тільки додасть електоральних симпатій обом цим політичним силамі збільшить їх рейтинг.

Сергій Тігіпко на чолі партії «Сильна Україна» - ледь не єдиний із представників колишньої потужної команди «регіоналів», хто гарантовано потрапляє у парламент. Очевидно, він зумів акумулювати частину притомного електорату Партії регіонів із південних та східних областей України – особливо у Дніпропетровську, на Одещині, Миколаївщині та Запоріжжі. «Сильна Україна» зможе й поліпшити свій результат у випадку, якщо решта залишків прихильників ПР остаточно зневіряться у своїх колишніх кумирах та проголосують за політпроект пана Тігіпка.

Решта партійних списків – поки що демонструють результат на межі 5% бар’єру. Так, потрапити до парламенту має шанс партія «Батьківщина» - соціологи фіксують результат у 6,1%. Очевидно, Юлія Тимошенко докладе усіх зусиль, аби «проштовхнути» свою партію до парламенту, однак значно поліпшити результат вона зможе тільки за рахунок умовного електорату Олега Ляшка – практикуючись у популізмі та у разі серйозних помилок зі сторони пропрезидентської команди. Втім, часу на значний «форсаж» свого рейтингу – в «Батьківщини» обмаль.

Комуністи також мають шанс, хоча й досить примарний, отримати місця у парламенті за партійними списками – поки що соціологи зафіксували рівень підтримкиКПУна позначці 4,6%. Однак для КПУ є ще одна досить суттєва загроза – фактично, партія перебуває у статусі можливої примусової ліквідації, адже її активістів і партійців звинувачують у пособництві сепаратистам та терористам на сході країни.

Партія «Свобода» також не може похвалитися високими рейтингами підтримки серед громадян – поки що всього 4,4% виборців готові віддати свої голоси за цю політичну силу. На жаль, щоб не казали її очільники, за майже 3-річне перебування фракції ВО «Свобода» у парламенті, сама партія так і не стала впливовим загальнонаціональним політичним гравцем. Осердя прихильників партії – у західних областях України, очевидно, дещо зневірилася у своїх партійних кумирах. Справа в тім, що у 2012 році, результат «Свободи» на виборах – дійсно був значним проривом і «свіжою кров’ю» у Верховній Раді. Однак, не рахуючи участі в революційних подіях на Майдані і скандальних перфомансах в сесійній залі ВР- їх діяльність нічим примітним виборцям не запам'яталася.

І насамкінець, найкатастрофічніша ситуація із рейтингами склалася у колись потужноїПартії регіонів – на даний момент вона набирає 3,8% голосів виборців. Очевидно, що шанси потрапити до парламенту в неї примарні. Однак вже на цьому тижні стало відомо, що ПР збираєтьсяоб’єднати зусилля із ще одним уламком попередньої системи – екс-головою Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Сергієм Льовочкіним та його політичною силою «Партія розвитку України». Номінально такий союз може дати акумулятивний фінансовий ресурс, однак значної підтримки виборців очікувати не слід.

Спробує позмагатися за прихильність виборців і ще ряд нових політичних проектів – «Самопоміч» Андрія Садового та партія «Воля». Відомо, що вони вже об’єднали свої зусилля для походу у Верховну Раду, однак поки що рейтинг самої «Самопомочі» сягає 2,9%.

Слід зазначити, що на цих позачергових парламентських перегонах багато чого залежатиме від самого виборця. Саме на нього покладається значний масив роботи із аналізу і прийняттю відповідального рішення. Адже, не змінивши старої виборчої системи, тільки від розсудливості пересічного громадянина залежатиме, наскільки кількісно і якісно оновиться Верховна Рада. І чи дійсно ми здатні бодай частково провести люстрацію, відповідально поставившись до свого вибору.

Олександр Радчук, спеціально для СіД