Парки, яких Київ не дочекався

Читать на русском

"Я багато бачив парків у містах, але тільки раз побачив місто в парку".

(Шарль де Голь)

Більше року «Слово і Діло» уважно слідкує за десятками обіцянок столичних керманичів зі створення нових та реконструкції старих парків міста. На жаль, позитивних зрушень в даному напрямку дуже мало. Згідно з нашими спостереженнями, максимум, що дістається Києву — це підтримка існуючих паркових зон. Нові зелені проекти в місті майже не реалізуються, натомість під різноманітну забудову активно знищуються старі насадження.

Зрідка небайдужим жителям вдається відстояти “острівки зелені” біля своїх будинків, однак частіше перемагають забудовники. Тим часом, в діючих паркових зонах процвітає незаконна торгівля, часом територія відверто заростає чагарниками, а засилля різноманітних кіосків та палаток породжує кучугури безгоспного сміття. В сьогоднішньому підсумковому матеріалі ми хочемо згадати всі нереалізовані проекти з облаштування паркових зон, які останніми роками столичні керманичі обіцяли киянам.

Створення нових парків

Три парки до Дня Незалежності

До Дня Незалежності минулого року в Києві мали б з’явитися три нові парки. Про це на початку серпня заявляв колишній перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко. Однак протягом зазначеного часу в столиці не було відкрито жодного нового парку і жодній території не надавався статус парку чи скверу. Лише 23 жовтня Київрада ухвалила рішення про створення двох нових скверів - на вулиці Депутатській 13-17 у Святошинському районі та на вулиці Столетова у Голосіївському районі.

Парк на місці будівництва на вулиці Маяковського, 40

Драматичною виявилася історія будівництва спортивного клубу за адресою проспект Маяковського, 40. Тривала боротьба жителів прилеглих будинків за збереження на цьому місці зелених насаджень не увінчалась успіхом. Олександр Попов запевняв киян, що міська влада планує створити на даному місці парк. Натомість 6 серпня 2013 року тут відкрився фітнес-клуб Sport Lifе. Попри те, що Попов обіцяв облаштувати біля нього парк розміром в 1,1 га, зеленої зони біля збудованого спорткомплексу так і не з'явилося. Було лише встановлено два дитячих майданчики, фонтан та лави для відпочинку.

Сквер на перетині проспекта Генерала Ватутіна і бульвару Перова

Ще один сквер мав з'явитися в районі перетину проспекту Генерала Ватутіна та бульвару Перова. Таку обіцянку киянам особисто давала колишній секретар Київради Галина Герега. Наприкінці квітня минулого року вона запевняла, що скоро на цій ділянці з’явиться “красивий та благоустроєний” сквер. Цікаво, що статус скверу цій ділянці надали ще в 2012 році, однак реальним облаштуванням зеленої зони, попри обіцянки Гереги, тут так і не займались.

Парк у ІТ-стилістиці на території НТУУ "КПІ"

Ще одним цікавим, але не втіленим проектом залишається створення парку у ІТ-стилістиці на території Київського політехнічного інституту. Ідея парку належить переможцю міського конкурсу СтратегіЯ Миколі Гілко, а обіцянку з реалізації проекту на території КПІ давав заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.

Школяр Микола Гілко пропонував викласти алею у формі «собачки» – емблеми електронної пошти @ - та встановити там фігури комп’ютерних геніїв ХХ сторіччя. Центром парку мав би стати пустий постамент з табличкою про те, що “це місце вільне для того, хто у ХХІ сторіччі створить проривну технологію”. Втім, з часу оголошення намірів зі створення парку про його реалізацію не надходить жодних звісток. За тодішніми словами Крамаренка, місту потрібно було знайти спонсорів для реалізації креативного задуму школяра.

Світова практика

Поки київські керманичі не можуть знайти коштів або спонсорів на реалізацію найпростіших намірів, в інших містах світу створюють зелені зони там, де їх, здавалося б, уявити не можливо. Так, в американському Нью-Йорку на Манхеттені був створений унікальний парк Хай-Лайн на висоті близько 10 метрів від поверхні землі. Парк розбитий на місці закинутої надземної залізниці. У 1980 році залізнична гілка була закрита. В 1990-х роках власники вирішували питання про демонтаж залізниці разом з естакадою, але було вирішено трансформувати об'єкт у паркову алею. Це диво архітектурної думки можна побачити на нашій інфографіці.

Іншим прикладом нестандартних паркових рішень, безумовно, є облаштування зеленої зони навколо річки Чхонгечхон у південнокорейському Сеулі, яку свого часу було забетоновано під естакаду. В 2003 році було прийнято рішення відновити річку. Проект був надскладним, однак був успішно реалізований. Сьогодні річка Чхонгечхон тягнеться на 6 кілометрів через центр Сеула між висотними офісними будівлями. Уздовж неї відновили пішохідну зону, яку поділили на кілька тематичних маршрутів. Тут влаштовують міські свята, паради і ринки у вихідні дні. Дивлячись на фото річки Чхонгечхон в Сеулі, особливо неприємно проходити повз занедбану річку Либідь в Києві, яку фактично забетонували в дороги та естакади і перетворили на екологічну загрозу.

Реконструкція старих парків

Повертаючись до Києва, продовжимо огляд тих паркових зон, які в місті існують, однак обіцянки з облаштування та реконструкції даних територій систематично порушуються.

Парк ім. Малишка

“Живої” площі для прогулянок та відпочинку поблизу метро Дарниця майже не залишилось. Останнім часом біля виходу з метро вирубують залишки парку імені Андрія Малишка, де ростуть старі довголітні сосни. Ймовірно, на даному місці хочуть звести черговий торговий центр.

В 2010 році забудовник вирубав частину парку навпроти «Дитячого світу», в результаті чого було знищено близько 150 дерев різних порід. На захист парку, окрім місцевих жителів, стали й очільники КМДА: заступник голови КМДА Михайло Кучук пообіцяв, що будівництва на даній ділянці не буде, а Олександр Пузанов запевнив, що парк ім. А. Малишка буде відновлено навесні 2012 року, також будуть висаджені нові дерева.

Втім, попри заявлені обіцянки, будівельні роботи в парку ім. А. Малишка починалися ще кілька разів - у червні 2012 року і в червні 2013 року, а також на початку поточного місяця. Депутат-«ударівець» Київради від Дніпровського району Анатолій Велімовский доводить, що винна у вирубці дерев власниця фірми «Галеон» Лідія Шевченко. Покарати винних за вирубку парку ім. Малишка пообіцяв і мер міста Віталій Кличко, який раніше особисто висаджував там дерева.

Що ж, ми будемо пильно слідкувати за виконанням даної заяви новим київським керманичем.

Читайте також: В Києві вчергове нещадно порубали парк

Сквер на Либідській площі

Справедливо зазначають кияни, що найбільші будівельні скандали в столиці розпочалися з приходом до влади “молодої команди” Леоніда Черновецького. Так, в 2012 році впритул до транспортної розв'язки на Либідській площі велося скандальне будівництво торгово-офісного центру. В розпал будівництва у справу втрутився колишній голова КМДА Олександр Попов, після чого ділянку в 0,62 га було повернуто у власність громади міста. Він також запевняв, що на місці скандальної забудови буде відновлено сквер. Натомість, після втручання вищого керівництва столиці, на місці колишньої забудови було облаштовано паркувальний майданчик на 100 машиномісць.

Власне парк. майданчик там знаходився ще до початку будівництва та навіть у радянські часи. Разом з тим, це не усуває жалю від втрати ще однієї перспективної зеленої зони. Невеличкий сквер, що знаходиться поблизу, ніхто не оновлював. Тут як і раніше знаходяться пам'ятник чекістам, напівзруйновані лавочки, сміттєві баки і т.п.

Читайте також: Либідська площа: парковка замість скверу

Озеро Тельбін

Стабільно критичною та майже аварійною залишається ситуація навколо озера Тельбін. Колишній голова КМДА Олександр Попов обіцяв облаштувати територію навколо озера ще до Дня Києва 2012 року, згодом - навесні 2013 року. Його заступник - Руслан Крамаренко - обіцяв облаштувати зону відпочинку навколо озера до кінця 2013 року (витратити 3,3 млн грн на реконструкцію парку та ще 2 млн грн - на облаштування зони організованого відпочинку).

Станом на жовтень минулого року, коли ми навідувались до озера, проблема благоустрою залишалась актуальною. По всій території зони була розкидана величезна кількість будівельних та побутових відходів, бетонних плит, сміття, залишків зруйнованих будівель тощо. Доріжки та лавочки напівзруйновані.

Читайте також: Парки, яких кияни не дочекалися: озеро Тельбін

«Вербовий гай»

В Києві свого часу було облаштовано парк “Вербовий гай” на Дніпровській набережній. В цілому парк перебуває в хорошому стані, однак великого амбітного проекту зі створення на його базі унікального ландшафтного дизайну ніхто не реалізовував. Колишній голова КМДА Олександр Попов обіцяв поставити в парку, схожі на староруські шоломи, оглядові майданчики, обвиті плющами і трояндами, альтанки, викласти 6-метровий мозаїчний променад уздовж пляжу. Родзинкою парку мав стати 50-метровий світломузичний фонтан, який би створював хмари з крапель. Всю цю красу мали створити до Дня Києва 2013 року.

На практиці, роботи з благоустрою парку проводились лише в 2011 році. Було облаштовано дитячі майданчики та облагороджено зелену зону. Ніяких масштабних перетворень тут не сталося, чудо-фонтан не встановлювався, променади не викладалися. Єдине, що втілено з вищезгаданого проекту – встановлено одну альтанку у вигляді шолому. Разом з тим, в листопаді минулого року набережна вздовж парку виглядала плачевно, тут було багато сміття, залишки бетонних плит, не було встановлено нормального паркану тощо. Не знайшли ми тоді в парку й обіцяних велодоріжок.

Читайте також: Парки, яких кияни не дочекались: «Вербовий гай»

Парк «Нивки»

Колишній перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак в серпні 2012 року заявляв, що у 2013 році планується розпочати реконструкцію одного з найбільших парків столиці – парку "Нивки". Однак в 2013 році реконструкція парку "Нивки" не проводилась. Місцеві жителі скаржаться на поганий стан парку та його засміченість, особливо східної частини. Разом з тим, у парку восени 2013 року було встановлено один новий дитячий майданчик. Крім того, комунальні служби Шевченківського району спільно з волонтерами здійснювали прибирання парку, чого, звичайно ж, недостатньо для повноцінного його відновлення.

Гідропарк

Особливий біль викликає в літній період часу столичний Гідропарк. Нещодавня коротка пробіжка київською Венецією в журналіста “Слова і Діла” залишила гнітюче враження. Тут ми побачили засилля стихійної торгівлі, ресторанних комплексів (за якими не прогледіти пляжів), зарослі кущів, звалища сміття, запахи фаст-фудів та гуркіт музики.

Читайте також: Хто почистить Гідропарк?

Здійснити комплексний благоустрій Гідропарку обіцяв знову ж таки Олександр Попов. Він же став ідейним натхненником облаштування на території Гідропарку так званого “Міста спорту”. Головним спонсором проекту стала компанія ДТЕК Ріната Ахметова.

Різні спортивні майданчики в рамках проекту “Місто спорту” в Гідропарку таки створили, однак картина навколо них надихає менше. Уздовж всієї пляжної лінії встановлені “наливайки”, територія катастрофічно засмічена, автівки паркують де завгодно, прилегла територія поросла бур'янами. Сміттєві пакети видно по всьому пляжу. Очевидно, що потенціалу сміттєвих урн не вистачає для всього асортименту сезонної торгівлі. На території столичної Венеції знаходяться, здається, сотні різноманітних МАФів, кіосків, палаток, просто розкладок, “наливайок” і т.д.

Такі невтішні висновки з роботи столичних комунальних служб та чиновницького апарату в сфері облаштування парків та зелених зон нам доводиться констатувати з року в рік. Врешті решт, багато обіцянок з благоустрою зелених зон Києва чиновники таки виконують. Однак тут справа найчастіше йде про проведення поточних робіт, підтримку в належному стані наявного паркового господарства, висадження квітів тощо.

Так, минулого року Попов виконав обіцянку про облаштування семи парків, колишній очільник ДСНС взяв “під шефство” два сквери поблизу будівлі відомства, гендиректор “Київзеленбуду” Михайло Царенко таки оновив сквер вулиці на Артема, 89, депутат Київради від партії “УДАР” Андрій Странніков посприяв припиненню будівництв по вулиці Серфимовича, 6а тощо. Проте ці “косметичні” заходи не допоможуть повернути місту колишню славу найзеленішої столиці Європи, а звичайним киянам — комфортний простір для життя.

Ілона Македон, “Слово і Діло”


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...