Подкаст «Словом» за 16 лютого: що буде, якщо Росія визнає ОРДЛО та активність партій в Україні

Про хакерські атаки на державні банки та сайти держустанов України. Про наслідки визнання Росією самопроголошених утворень в ОРДЛО. Про воєнний стан, для введення якого у Міноборони нині не бачать причин. А ще про кількість зареєстрованих партій в Україні та їхню активність на виборах. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Хакери знову атакували сайти державних установ

Невідомі хакери після атаки на державні банки взялися за «Дію». Близько 20 години вечора на портал почалася потужна DDoS-атака. Про це написав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у своєму Telegram.

За його словами, першим вектором атаки стали Росія і Китай, звідки «бомбили» портал - по 600 тисяч пакетів в секунду. Після того, як фахівці відбили атаку, хакери спробували вдарити по порталу через Чехію та Узбекистан, однак і цю атаку було відбито. Федоров додав, що для користувачів обидві атаки залишилися непомітними.

«Працюємо під постійним тиском і провокаціями, але максимально мобілізовані та сконцентровані. Зберігаємо спокій і рухаємося далі» - написав він.

Нагадаємо, ввечері 15 лютого в роботі сервісів державного Приватбанку спостерігалися збої. Пізніше стало відомо, що причиною стала масштабна кібератака. За даними Приватбанку, жодної загрози для коштів вкладників немає. Кібератака стосувалася виключно програми Приват24. Інші фінансові операції виконуються у звичайному режимі. Повідомлялося, що з аналогічними проблемами зіткнувся також Ощадбанк. Зазнали атаки сайти Міноборони та ЗСУ.

Про хакерські атаки та небезпеки, які вони несуть ми маємо на порталі окремий матеріал і відео на нашому YouTube-каналі.

Танці навкруги визнання бойовиків: чи визнає Путін псевдореспубліки на Донбасі

Депутати Держдуми Росії більшістю голосів ухвалили звернення до президента РФ Путіна щодо визнання самопроголошених «Л/ДНР». Водночас саме таке рішення не означає визнання незалежності цих утворень. Політолог Олег Лісний у розмові зі «Слово і діло» пояснив, що якщо Путін все-таки визнає самопроголошені «Л/ДНР», це може бути сценарієм, за яким президент Росії намагатиметься зберегти обличчя для тієї частини суспільства, яка його підтримує і яка перебуває в очікуванні якоїсь «побєдоносної війни».

Водночас на думку експерта, є один важливий нюанс – з того моменту, коли ці так звані республіки гіпотетично будуть визнані, з порядку денного зникнуть Мінські угоди як такі. «Це буде грубим порушенням і фактичний вихід Росії з Мінських угод. Тоді буде потреба напрацьовувати якісь інші варіанти повернення території», – наголосив Лісний.

У разі визнання Росією «Л/ДНР», завезенням туди зброї тощо - треба дивитися, як відреагує Захід – чи запровадить він санкції, чи буде вважати такі дії РФ елементом агресії, – зауважив політолог.

Прочитати повну версію коментаря експерта щодо можливих наслідків визнання РФ так званих «ЛДНРів» можна на нашому сайті в окремому матеріалі.

Між тим визнання Росією псевдореспублік на Донбасі, організованих представниками терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР», стане еквівалентом атаки на Україну і прямим ударом по її суверенітету. Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан, повідомляє AFP. «Якби це сталося, це стало б своєрідною атакою без зброї. Це стало б порушенням суверенітету України» - заявив міністр.

В Офісі президента України заклик Держдуми Росії до Путіна назвали «ескалаційною дією», яка ускладнить ситуацію в Європі.

Канцлер ФРН Олаф Шольц назвав можливе визнання псевдореспублік бойовиків на Донбасі з російської сторони політичною катастрофою і закликав всі сторони переговорів повернутися в мінський процес.

Воєнний стан в Україні: чи будуть його впроваджувати

Україна вже кілька місяців живе в умовах підвищеної загрози нападу з боку Росії. Попри те, що в західних ЗМІ буквально щодня називають можливі дати російського вторгнення, влада запевняє, що ситуація під контролем і приводу для паніки немає. Крім того, у Міністерстві оборони кажуть, що наразі немає причин і для введення воєнного стану в країні.

Воєнний стан – це особливий правовий режим, який запроваджується в Україні або в окремих місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державної незалежності України, її територіальній цілісності. На час дії воєнного стану органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування надаються повноваження, необхідні для запобігання загрози, відсічі збройної агресії та гарантування національної безпеки. Можливе також тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини.

Пропозицію щодо запровадження воєнного стану президенту подає Рада нацбезпеки та оборони. Президент, своєю чергою, видає указ про введення воєнного стану (загалом по країні або в окремих областях) та звертається до Верховної ради для його затвердження. Верховна рада має зібратися на засідання у дводенний термін без скликання та розглянути указ президента, в якому має бути зазначено:

  • обґрунтування потреби запровадження воєнного стану;
  • межі території, де вводиться воєнний стан, час введення і термін, на який він вводиться (обмеження щодо терміну дії воєнного стану у законі не прописані);
  • завдання військового командування, військових адміністрацій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  • перелік конституційних прав і свобод людини та громадянина, які будуть тимчасово обмежуватися.

Воєнний стан припиняється після закінчення терміну, на який він був введений. Або у разі усунення загрози президент може скасувати його достроково, теж видавши відповідний указ.

За всю історію незалежної України воєнний стан був запроваджений лише раз – з 26 листопада до 26 грудня 2018 року. Рішення було ухвалено після того, як у Керченській протоці Росія обстріляла три українські військові катери та захопила понад 20 наших моряків.

Воєнний стан діяв у десяти областях України. Проте права українців на час дії воєнного стану не обмежували. Петро Порошенко припускав лише проведення часткової мобілізації – у разі продовження агресії Росії проти України. Але цей захід не знадобився.

Докладніше про правовий режим «воєнного стану», зокрема про обмеження і заборони, які можуть під час його дії запроваджуватися - читайте докладніше у нашому спецматеріалі на порталі та в телеграм-каналі.

Політичні партії в Україні та їхня активність

Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, прохідний бар'єр під час виборів до парламенту можуть подолати до семи політичних сил. Водночас в Україні, принаймні на папері, існує понад три сотні партій. Якщо бути точними, то на початок року в Україні налічувалося 370 політичних партій. У середньому протягом року реєструється близько 11 нових об'єднань. Найбільше нових партій з'явилося у 2015 році – 75.

Минулого року в Україні з'явилося 12 нових партій: «Наше місто», «Гарант», «Дія», «Досвід», «Мова», «Народна ініціатива», «Рідна партія України», партія «Рішучих дій», «Сила єдності», «Соборність», «Центр», «Українці».

Деякі українські партії мають доволі кумедні назви. Наприклад, у 2015 році була зареєстрована партія «Добрий самарянин» та «Блок Дарта Вейдера», у 2014-му – зареєструвалася партія «Сам за себе», у 2011-му – «Бджола».

Попри таку велику кількість партій, не всі беруть активну участь у політичному житті. В останніх парламентських виборах у 2019 році брали участь 65, хоча зареєстрованих тоді було 342, тобто лише 19% від загальної кількості.

Більш охоче партії беруть участь у місцевих виборах: у 2020 році висунулися 192 з 358, а це вже більш ніж половина (53,6%) від загальної кількості зареєстрованих.

Про те, скільки партій реєструвалося в Україні щороку та скільки насправді беруть участь у виборах - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу з інфографікою на порталі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО