Двічі в одну річку: за яких умов можливий другий термін Зеленського

Олександр Радчукполітолог

Запитання про другий термін президентства було чи не найбільш очевидним на пресконференції президента Володимира Зеленського, присвяченій дворічним підсумкам роботи глави держави.

Усе менше сумнівів в експертів та спостерігачів лишається щодо самого факту рішення пропрезидентської команди – якщо не сам, то Володимиру Зеленському наполегливо радитимуть йти на другий термін президентства. Навіть для підсвідомості учасників заходу і для телевізійної «картинки» майоріло гасло «Президент 2.0», що вже наштовхує на цілком прогнозовану відповідь нинішнього глави держави щодо його політичного майбутнього.

І в даному разі, стаючи політиком-важковаговиком, вибір Володимира Зеленського очевидний: маючи масштабні плани та спираючись на досі найвищі серед усіх ймовірних суперників рейтинги, не сподіватися вдруге обратися на посаду президента було би вкрай недоречно. З іншого боку, наразі пропрезидентська команда не бачить особливих перепон на цьому шляху. А вони, наче той славнозвісний ховрах, якого на перший погляд, не видно, є.

За яких умов можливий другий термін Володимира Зеленського, і звідки можуть прилетіти політичні «чорні лебеді»?

Ні на кого не схожий

Порівнювати намір Володимира Зеленського піти на другий термін із його попередниками – справа вкрай невдячна. Адже сама поява у політичному житті та його обрання главою держави у 2019-му році стали неординарними подіями.

Є одна дуже суттєва відмінність Володимира Зеленського від його попередників – його рейтинг на другому році президентства тримається на гідному рівні, й попри відсоткові «втрати» вподобань серед українців, він досі залишається першим серед фаворитів інших ймовірних претендентів на цю посаду.

Є й цікаві особливості, які можуть як зіграти у плюс, так і у мінус його майбутньому балотуванню на другий термін. Передусім, Зеленський зараз повторює електоральний досвід єдиного з-поміж його попередників на посаді глави держави, якому вдалося переобратися на другий термін – Леоніда Кучми. Проте зараз Зеленський робить ще більш карколомний трюк: якщо із Кучмою в країні зберігалася умовна «тиша» у відносинах із олігархами, то нинішній очільник Банкової – намагається знайти реальні важелі та обмежити вплив великого капіталу.

Можливо, саме такі дії приведуть до ще одного умовного консенсусу у відносинах між владою та олігархами. А можливо навпаки – олігархи швидше порозуміються та змусять будь-якими способами рейтинги Зеленського поповзти донизу. В будь-якому разі, всі ці процеси активізуються у найближчий рік, тож чекати розв’язки недовго.

Ще однією особливістю Зеленського є те, що зараз в нього склалася унікальна ситуація у взаємовідносинах із США – Офіс президента, здається, знайшов необхідні ключики до порозуміння із Адміністрацією Джо Байдена, і зараз Володимир Зеленський отримав потужного союзника як у боротьбі із зовнішніми загрозами, так і з ймовірними «вибриками» олігархів. Щоправда, політики в США занадто досвідчені, аби грати «в одні ворота» й дуже ймовірно, що можуть за потреби швидко знайти нового фаворита для реалізації власних геополітичних цілей в Україні.

Оновлений Зеленський?

Із дуже багатьох причин конкурентів у Володимира Зеленського серед трійки опозиційних лідерів у нинішніх електоральних вподобаннях українців – немає. Ані Петро Порошенко, ані Юрій Бойко, ані Юлія Тимошенко – навіть після двох років поступового зниження рейтингів нового очільника Банкової – так і не знайшли власних політичних точок зростання.

Команда Володимира Зеленського впевнено крокує на захоплення умовно «правоцентристського» електорального поля, на якому ще так нещодавно впевнено почувався Петро Порошенко. Поступово із згасанням міфів про ринок землі – урветься й опозиційна риторика Юлії Тимошенко, яка на чолі своєї політсили щосили намагається осідлати цю тему. Із включенням у санкційний список каналів Віктора Медведчука й згасанням його впливу, непереливки доведеться й рейтингам Юрія Бойка. І хоча в арсеналі ексрегіоналів є ще потужні можливості телеканалу «Інтер», схоже, що в наступному сезоні їм доведеться поборотися із новим політичним проєктом, спонсорованим Рінатом Ахметовим та підкріпленими потужностями його медіа-імперії.

В будь-якому разі, політичні «чорні лебеді» Володимира Зеленського прилетять зовсім з іншого боку. І це точно буде не середовище традиційної української політики. Гідними суперниками планам чинного президента піти на другий термін можуть стати або політики нової генерації, які так само, як і Володимир Зеленський мають неймовірно добру впізнаваність серед українців, або виникнуть у середовищі провладної політичної партії – як опозиційне крило до дій влади. І поки що реальних загроз ані в першому, ані в другому випадках – для Офісу президента немає. Щоправда, саме у цю умовну пастку «контрольованості ситуації» потрапив попередник Зеленcького – політтехнологи якого ані у 2017-му, ані у 2018-му, ні навіть у доленосному 2019-му не могли намацати жодних реальних електоральних загроз тодішньому президенту. Хоча передчуття швидких змін, яких не помічав тільки ледачий, - відчувалися у повітрі.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО