1 липня 2021 року припинив діяти мораторій на продаж землі, запроваджений у 2001 році. Два десятиліття держава болісно (і з довгими паузами) розробляла земельну реформу. Зрештою оновлений Земельний кодекс України дозволив купувати сільськогосподарські землі українським громадянам, які мають аграрний досвід чи освіту, проте обмежив площу продажу 100 гектарами. З 1 січня 2024 року стартував другий етап земельної реформи: право купівлі отримали юридичні особи з України, а розмір ділянок виріс до 10 тисяч гектарів. «Слово і діло» підсумовує на інфографіці п’ять років ринку землі у двох графіках: середньої вартості гектара – і площі відчуженої землі.
Ринок землі під час першого етапу земельної реформи
У перший місяць після скасування мораторію – у липні 2021 року – було укладено більше ніж три тисячі угод і придбано 4,7 тисячі гектарів. Середня ціна за один гектар становила рекордні 87,9 тисячі гривень – аж до січня 2026 року це буде найбільша ціна за аграрну землю.
Упродовж наступних місяців ринок стабілізувався: вартість гектара в серпні впала вдвічі, до 43,6 тисячі гривень, і надалі продовжила опускатися аж до 33,2 тисячі у лютому 2022 року. Водночас зростала площа відчужених с/г територій, яка в грудні 2021 року сягнула найбільшого значення за весь час існування ринку землі: 56,5 тисячі гектарів.
У березні та квітні 2022 року ринок землі не функціонував. Після відновлення продажів у травні ціна одного гектара встановилась на рівні 38,1 тисячі гривень – близько до вартості напередодні вторгнення. Площа купленої землі у другій половині 2022 року трималась в районі 10 тисяч гектарів, а у грудні виросла до 15,5 тисячі га.
Всього за 2022 рік було продано 137 тисяч гектарів сільськогосподарських земель – найменше річне значення за весь час реформи. У 2023 році ринок продовжив відновлення після шоку перших місяців вторгнення – угоди торкнулися 229,8 тисячі гектарів аграрних земель.
Середня ціна одного гектара впродовж 2023 року коливалася у діапазоні від 36,9 (січень) до 43,8 (липень) тисячі гривень, без суттєвих стрибків. Починаючи з 2023 року помітна тенденція: у січні площа проданих земель різко падає, а навесні та восени стає найбільшою, що вказує на сезонність попиту на ринку землі.
Ринок землі під час другого етапу земельної реформи
З 1 січня 2024 року земельний ринок відкрився й для юридичних осіб з України. Це майже одразу вплинуло як на вартість землі, так і на активність продажів. Протягом року середня ціна гектара не опускалась нижче 42,4 тисячі гривень, а здебільшого наближалась до позначки у 50 тисяч гривень. Площа відчуженої землі за підсумками 2024 року становила 317,2 тисячі гектарів.
У 2025 році продовжились обидві тенденції – і зростання вартості сільськогосподарської землі через інфляцію та більший попит, і зростання площі відчуженої землі. Середня ціна одного гектара не опускалась нижче 53,6 тисячі гривень з піковим значенням у 69,4 тисячі гривень у квітні. Продажі землі традиційно впали у січні та виросли весною. Усього ж протягом 2025 року на ринку продали рекордну площу землі – 350,8 тисячі гектарів.
За 2026 рік поки доступні дані лише за перші три місяці. Найцікавішим є рекорд вартості сільськогосподарської землі у січні: 92,9 тисячі гривень за гектар. Ціни за лютий та березень також рекордно високі. Усього ж за перший квартал було відчужено 70,7 тисячі гектарів.
Таким чином, усього майже за 5 років функціонування ринку землі було відчужено понад 1 мільйон 285 тисяч гектарів та укладено угоди щодо купівлі-продажу 596 тисяч земельних ділянок.
Нагадаємо, через повномасштабне вторгнення ринок землі в Україні зіткнувся з безпрецедентними викликами: експорт аграрної продукції ускладнений через російські атаки, а сільськогосподарські землі у прифронтових територіях потребують розмінування, чия вартість становить 60–65 тисяч гривень за гектар.
Фермери можуть отримати компенсацію вартості розмінування – проте механізм її отримання не до кінця опрацьований. Про це, а також про інші проблеми очищення аграрних територій від мін «Слово і діло» говорило в інтерв’ю з головою Національної асоціації з гуманітарного розмінування Олексієм Ботнаренком.
Раніше «Слово і діло» показувало на інфографіці оцінку родючості українських ґрунтів: у лідерах за вмістом гумусу і корисних речовин – Харківщина і Кіровоградщина, тоді як Сумська, Житомирська і Волинська області мають найменш сприятливі для аграріїв землі.
Також на окремих інфографіках – як за роки повномасштабного вторгнення змінювався експорт і вартість фруктів та зернових – зокрема українського суперфуду, гречки.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»