Випадки з насильством або корупцією у процесі мобілізації (а інколи і першим, і другим водночас) завжди привертають велику суспільну увагу. Правоохоронні органи нерідко супроводжують пресрелізи про затримання відповідних підозрюваних фотографіями в кайданках та великими сумами грошей на підлозі – але потім ці справи зникають з медійного поля. «Слово і діло» вирішило показати на інфографіці теперішній стан найгучніших справ із працівниками ТЦК і МСЕК.
Доля гучних справ із працівниками ТЦК
Основну роль у розслідуванні зловживань у ТЦК відіграє ДБР, яке й передає ці справи до суду. У деяких випадках у ході слідства підозрювані самі зрештою визнають свою провину.
Так сталося у справі заступника начальника Рівненського обласного ТЦК та СП, який брав хабарі у розмірі 10–12 тисяч доларів за створення фіктивної відстрочки від мобілізації. В одному з випадків військовозобов'язаний навіть придбав для посадовця автомобіль Toyota Highlander 2013 року.
Однак більшість гучних випадків наразі перебуває на етапі обвинувального акта в суді – наприклад, справа чергового на тимчасовому мобілізаційному пункті в Закарпатській області. За версією слідства, у березні 2026 року він прикував чоловіка на ніч до драбини. За статтею 127 КК йому тепер загрожує до 6 років позбавлення волі.
Також направлено обвинувальний акт до суду у двох резонансних справах про корупцію: одного з голів ТЦК Волині звинувачують у фіктивній відстрочці на основі підробленого медичного звіту за 7 тисяч доларів США хабаря – що загрожує 10 роками за ґратами. Затримали його у червні 2026 року.
Своєю чергою СБУ за матеріалами НАЗК направила до суду обвинувальний акт проти Леоніда Викочки, начальника Бучанського РТЦК. Його звинувачують у набутті неправомірної вигоди в обсязі 21 мільйона гривень. Викочка очолював РТЦК у 2022–2024 роках.
- Аналогічно триває судовий процес проти керівництва РТЦК і СП з Миколаївщини. Згідно з матеріалами ДБР, наприкінці 2025 року вони намагалися мобілізувати багатодітного батька, який до того ж мав проблеми зі здоров’ям. Коли чоловіка відмовилися приймати два військові підрозділи, його продовжили насильно утримувати ще протягом дев’яти днів. Тепер співробітникам ТЦК загрожує до 12 років за ґратами.
У травні 2025-го працівники ТЦК Подільського району Києва перевозили мобілізованих із навчальних центрів на заході країни до Києва. Під час транспортування між одним із чоловіків, який мав проблеми зі здоров’ям, і військовослужбовцями ТЦК виник конфлікт – до мобілізованого застосували фізичну силу та електрошокер, і по прибуттю до Києва стало відомо, що чоловік помер. Наразі над співробітником ТЦК і керівником, який не спинив його, триває судовий процес.
Однією з наймасштабніших стала справа колишнього начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова. Точніше, не одна – а цілих чотири справи. Борисова звинувачують у неправомірному збагаченні на 142,9 мільйона гривень, спробах легалізувати ці кошти, ухиленні від несення обов’язків військової служби та перешкоджанні діяльності ЗСУ з підробкою документів. Усі чотири справи перебувають на розгляді суду. По всіх них за Борисова внесли застави й наразі він не перебуває під вартою.
- З Одещиною пов’язано декілька нещодавніх гучних справ зі зловживаннями з боку ТЦК. Лише влітку 2026 року ДБР повідомило про підозри у двох великих провадженнях: у червні ДБР викрило шістьох працівників районного ТЦК і трьох представників місцевої ГО, а у серпні – ще чотирьох співучасників. Їх підозрюють у протиправному утриманні осіб, а також побиттях і залякуваннях. Наразі дев’ятеро фігурантів перебувають під вартою;
- 18 серпня в ході операції «Чесний призов» підозри отримали десятеро працівників з двох інших груп оповіщення Одеси, яких звинувачують у 15 епізодах насильства: побиттях, використанні сльозогінного газу та катуваннях. Чотирьох співробітників ТЦК залишили під вартою, ще шістьох – під домашнім арештом.
Доля гучних справ із працівниками МСЕК
Справа колишньої голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи – одна з найрезонансніших у своєму роді. У жовтні 2024 року ДБР провело обшуки в неї та її родини, де знайшло 6 мільйонів доларів готівкою. За версією слідства НАБУ і САП, Крупа незаконно збагатилася на понад 160 мільйонів гривень. Одним із джерел їхнього надходження стало надання фейкових інвалідностей десяткам прокурорів області.
- НАБУ і САП завершили досудове слідство – і у вересні 2026 року передадуть справу до суду. Поки що ж Тетяні Крупі заборонено залишати Хмельницьку і Тернопільську області без дозволу слідчого.
Частина справ із МСЕК уже завершилася судовим вироком. Голові Первомайської МСЕК присудили 68 тисяч гривень штрафу та трирічну заборону обіймати посади у закладах охорони здоров’я. Підставою для вироку стало виявлення недостовірних відомостей у декларації на 2,7 мільйона гривень.
Визнала свою провину колишня очільниця Миколаївської МСЕК Віра Бєлякова, у якої під час обшуку виявили 450 тисяч доларів США готівкою. Суд затвердив її угоду з прокуратурою, яка передбачає 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном та донат на ЗСУ в розмірі 220 тисяч доларів.
- Ще дві гучні справи, з працівниками Хустського та Львівського МСЕК, перебувають на судовому розгляді. У МСЕК у Львові сприяли отриманню 56 фіктивних відстрочок. Завдяки їм 36 військовозобов’язаних чоловіків виїхали за кордон, з яких 26 не повернулися до України.
Нагадаємо, ВАКС продовжив строк дії обов’язків Тетяни Крупи до 7 жовтня, задовольнивши клопотання прокурора.
Тим часом частина прокурорів Хмельниччини, яким скасували ступінь інвалідності після перевірок рішень МСЕК, поновила її через суди. Підставою більшості скасувань стали не медичні, а процесуальні особливості справ.
Про розмір отриманих хабарів посадовців МСЕК по всій країні «Слово і діло» писало в окремій інфографіці ще на початку масштабних викриттів.
Також ми розбирали, які доходи задекларували керівники обласних центрів МСЕК.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»