Як змінився експорт зернових після початку великої війни

Попри регулярні російські удари по морській інфраструктурі, мінування полів та окупацію частини сільськогосподарських земель, зернові лишаються однією з найважливіших позицій українського експорту. Водночас обсяги експортованих зернових культур суттєво залежать від безпекової ситуації, погодних змін та особливостей міжнародного ринку. Як змінювався експорт зернових після початку великої війни в Україні – на інфографіці.

Як на експорт зернових вплинуло повномасштабне вторгнення

У перші місяці після початку великої війни у лютому 2022 року експорт зернових через порти практично впав до нуля, однак завдяки «зерновій угоді», що почала діяти з середини літа, вдалося налагодити експорт морем. Як наслідок, річний обсяг продажу деяких культур не лише зрівнявся з довоєнним, а й перевищив його.

Так, вдалося експортувати 24 мільйони 980 тисяч тонн кукурудзи, що на 310 тисяч тонн більше, ніж у 2021 році; насіння свиріпи та ріпаку – на 450 тисяч тонн більше; соєвих бобів – на 890 тисяч тонн більше, а експорт соняшникового насіння у 2022 році досяг піку за весь узятий період – 2,75 мільйона тонн проти 80 тисяч у 2021 році.

Водночас експорт інших культур у 2022 році впав – зокрема, пшениці (на 44%) та ячменю (на 62%), а також вівса (на 65%) та жита (на 62%).

Як змінювався експорт зернових у 2023–2024 роках

У наступні два роки експорт кукурудзи продовжив зростати, і за підсумками 2024 року він становив 29 мільйонів 620 тисяч тонн. Також відновилися довоєнні обсяги експорту пшениці: у 2023 році вивезли вже понад 16 мільйонів тонн культури, а в 2024 році – 20 мільйонів 660 тисяч тонн.

Експорт ячменю виріс до 3 мільйонів 380 тисяч тонн, але все одно не наблизився до показника 2021 року – 5 мільйонів 660 тисяч тонн. Експорт соєвих бобів у 2024 році склав 3 мільйони 430 тисяч тонн – більш ніж утричі більше, ніж у 2021 році. Збільшилися і обсяги насіння ріпаку та свиріпи – 3 мільйони 880 тисяч тонн.

Також виріс експорт вівса та жита – на 17 і 4 тисячі тонн відповідно. Натомість експорт соняшникового насіння спершу опустився до рівня 2021 року (800 тисяч тонн), а потім впав до 210 тисяч тонн у 2024 році.

Різке падіння експорту у 2025 році

На тлі зростання минулих років особливо контрастує падіння експорту зернових у 2025 році. Обсяг експортованої кукурудзи впав майже на 40% – до 17 мільйонів 960 тисяч тонн, а пшениці – на 34%, до 13 мільйонів 620 тисяч тонн.

Водночас експорт окремих культур постраждав ще більше. Експорт ячменю впав майже на 53%, а насіння соняшнику – більш ніж на 70%, до 60 тисяч тонн. Обсяги насіння свиріпи та ріпаку теж впали вдвічі – до 1 мільйона 680 тисяч тонн, а жита – у сто разів: зі 10 тисяч тонн до 100 тонн.

Винятком стала соя – експорт соєвих бобів фактично залишився на минулорічному рівні, та овес, експорт якого збільшився більш ніж удвічі – з 20 до 50 тисяч тонн.

Причиною падіння стало поєднання низки факторів: від нових ударів росії по морській інфраструктурі до посилення конкуренції на світовому ринку й нашестя сарани.

Також Державна митна служба України оприлюднила дані про експорт України за перший квартал 2026 року. Однак ці числа стосуються минулого аграрного сезону 2025/2026 року й відображають наслідки відповідних негативних тенденцій, через що висновок про успішність цьогорічного експорту зернових вдасться зробити вже влітку.

Нагадаємо, Україна просить Ізраїль арештувати російський корабель з краденим зерном. Тим часом, на думку експертів, війна в Ірані може спричинити не лише паливну кризу, а й продовольчу – адже Близький Схід є важливим виробником добрив.

Раніше «Слово і діло» розповідало про найбільші компанії, які займаються експортом українського зерна, а також про те, як росія цілеспрямовано зривала зернову угоду від самого початку її існування.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.