Реінтеграція ветеранів – один з найбільших соціально-економічних викликів перед українським суспільством не лише у майбутньому, а й тут і зараз. Наразі в Україні діє стратегія ветеранської політики до 2030 року, а також може з’явитися Ветеранський кодекс, який систематизує державне законодавство про ветеранів. Проте реінтеграція – це відповідальність не лише Кабміну, а й місцевої влади. На інфографіці «Слово і діло» – готовність українських громад до повернення ветеранів з погляду самих військових та їхніх сімей.
Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою «Рейтинг» у співпраці з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) та Міністерством у справах ветеранів, населення громад оцінює свою готовність до реінтеграції ветеранів дещо краще, ніж вони самі та їхні родини – 3,2 бала з 5 проти 3,1 бала.
І самі громади, і ветерани з сім’ями, які у них мешкають, більш позитивно оцінюють рівень соціальної підтримки та побутової взаємодії. Більше проблем виникає зі сферами, які передбачають активну діяльність – пошуком роботи, веденням бізнесу, інклюзією.
- Також результати дослідження вказують на те, що ветерани вище за решту мешканців громад оцінюють умови ведення бізнесу та побутової взаємодії, але критичніше ставляться до того, як реалізуються меморіалізація та соціальна справедливість;
- Своєю чергою родини ветеранів демонструють найбільшу критичність – зокрема щодо інклюзивності просторів і надання медичних послуг, оскільки вони найбільше залучені до супроводу ветеранів.
Крім того, ветерани та їхні сім’ї негативно оцінюють підтримку місцевої влади та залученість до ухвалення рішень – 2,7 бала з 5. Ще гірше оцінюється реалізація державної ветеранської політики – 2,6 бала.
Попри загалом високу оцінку ставлення до себе, ветерани та їхні сім’ї вказують на погіршення ставлення порівняно з 2022 роком: почастішали випадки зневаги або ж байдужості чи стереотипізації з боку пересічних громадян і держслужбовців. Разом з тим представники місцевого бізнесу та влади, навпаки, схильні ідеалізувати ставлення до ветеранів у своїх громадах.
Дані опитування свідчать, що загальна готовність громад до реінтеграції ветеранів найвища на Заході України, а найнижча – у прифронтових і прикордонних громадах. Зокрема, родини ветеранів на заході та півдні більш задовільним бачать економічне становище, а у Центрі та на Сході – дещо гіршим.
- Є різниця і між різними типами населених пунктів: так, обласні центри отримали кращі оцінки працевлаштування, інклюзії, медицини і дозвілля, а сільські громади мають сприятливіший соціально-психологічний клімат – зокрема вищі оцінки безконфліктної взаємодії, соціальної справедливості та меморіалізації.
Нагадаємо, про розробку Ветеранського кодексу повідомляла ще прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у листопаді 2025 року. Він має об'єднати всі норми щодо статусу, гарантій і підтримки ветеранів.
Раніше «Слово і діло» розповідало про нову програму медико-психологічного супроводу для ветеранів із залежностями, яку запустили на початку 2026 року. Ініціатива передбачає повністю оплачуваний курс лікування та реабілітації.
На іншій інфографіці від «Слово і діло» – пояснення механізму виплати компенсацій за житло ветеранам-переселенцям.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»