Більшість населення України (51%) не підтримує впровадження цифрового формату голосування в Україні, зокрема у додатку «Дія» через відсутність довіри до безпеки даних.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Основним бар'єром для цієї частини респондентів – є страх масштабних фальсифікацій. Через них переймається 31% опитаних. Кожен п'ятий респондент (20%) – займає консервативну позицію, наполягаючи виключно на фізичному форматі голосування.
Найкращий чи найгірший в історії: українці порівняли Зеленського з попередніми президентамиСоцопитування показало глибоку поляризацію суспільної думки щодо президентства Володимира Зеленського: 42,5% українців оцінюють його позитивно, тоді як 29,5% висловлюють критичні оцінки.
Однак інші 49% опитаних підтримують ідею виборів через цифрові платформи (зокрема «Дію»). При цьому більшість прихильників (28%) підтримують умову обов’язкового міжнародного аудиту системи. Таким чином бачимо, що думки респондентів хоч і розділилися, але не суттєво. Тож, ключовим фактором для потенційного впровадження цифрових інструментів є питання довіри до безпеки даних, а не лише технічна доступність.
Основні відмінності у ставленні до цифрового голосування були виявлені під час аналізу груп за віком, гендером та регіонами.
Опитування показало, що українці абсолютно полярні у підтримці цифрового формату у розрізі віку.
Найвищий рівень безумовної підтримки («повністю підтримую») демонструє молодь віком 18-29 років – 34%, що значно перевищує показники в інших вікових групах (де рівень підтримки коливається від 16% до 21%).
Водночас серед людей середнього віку (45-54 роки) зафіксовано пік побоювань щодо фальсифікацій – 41% не підтримують ідею саме через цей ризик.
Щодо гендеру: жінки виявляють дещо більшу прихильність до цифрового формату як засобу забезпечення інклюзивності голосування для всіх верств населення (24% проти 18% у чоловіків).
Регіональний розподіл
Захід виявився найбільш лояльним до ідеї цифровізації виборів: тут зафіксовано найвищий рівень безумовної підтримки (25%) та найнижчий рівень категоричного спротиву (13%).
Схід демонструє найвищий рівень скепсису: 41% респондентів регіону побоюються фальсифікацій (найвищий показник по країні).
Південь має найбільш радикальну позицію щодо традиційного формату: кожен четвертий (26%) категорично проти цифровізації, наполягаючи на фізичній присутності.
Тож, головним драйвером ідеї цифровізації виборів є молодь та мешканці Заходу. Водночас на Сході та в центральних вікових групах домінує недовіра до безпеки цифрових систем, що робить питання захисту даних ключовою передумовою для будь-яких змін у виборчому процесі.
Раніше ми публікували дослідження, присвячене соціальним індикаторам та етичним дилемам, які турбують українців під час повномасштабної війни.
Зокрема, українці розповіли, як ставляться до свободи критики влади під час війни та чи планують виїхати за кордон під час, або після завершення війни.
Також нещодавно в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповів, що проведення виборів через державний застосунок «Дія» неможливе, оскільки вона не гарантує таємницю голосування, що передбачено Конституцією України.
Окрім цього, «Слово і діло» з’ясувало, скільки українців вважають, що вибори мають відбутися до припинення вогню.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»