Результати соціологічного опитування на тeму «Оцінка політичних діячів та окремих ініціатив влади»

«Слово і діло» продовжує публікувати результати чергового онлайн-опитування, присвяченого темі адаптації українців до повномасштабної війни і мобілізації, мирним переговорам, сценаріям завершення війни, етичним дилемам, ставленню до діяльності уряду та президента, довіри до державних лідерів. Третя частина, присвячена оцінці політичних діячів та окремих ініціатив влади, представлена нижче. Дослідження ініційовано аналітичним порталом «Слово і діло».

Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.

Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).

Терміни проведення польового етапу: 25-30 квітня 2026.

Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.

Склад регіонів:

• Київ;
• Центр: Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська;
• Північ: Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська;
• ⁠Південь: Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська; ⁠- Схід: Донецька, Харківська; ⁠- Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька.

Основні результати дослідження: «Оцінка політичних діячів та окремих ініціатив влади»

Діяльність Юлії Свириденко на чолі уряду характеризується дефіцитом суб'єктивної результативності: 42% громадян (найпопулярніша відповідь) заявляють, що не відчувають жодного впливу Кабінету Міністрів на своє життя, тому не можуть оцінити діяльність прем’єрки, а кожен восьмий українець взагалі не ідентифікує очільницю Уряду. Найвищий рівень критичності демонструє Київ, тоді як регіональна периферія та молодь залишаються переважно дезорієнтованими або байдужими до роботи виконавчої влади, сприймаючи її як малопомітну або інерційну.

Програма компенсації на пальне сприймається суспільством переважно як малоефективний напівзахід або політичний популізм: рівень скепсису удвічі перевищує частку реальної підтримки. Найбільш критичну позицію займають чоловіки та мешканці Півдня, які вбачають в ініціативі маніпуляцію на тлі підвищення податків, тоді як молодь залишається єдиною віковою групою з відносно високим рівнем схвалення цієї ініціативи.

Суспільне сприйняття чинного президента характеризується глибокою поляризацією та відсутністю байдужості: 42,5% респондентів оцінюють його позитивно, тоді як майже третина налаштована критично, причому кожен п’ятий вважає його найгіршим лідером в історії. Найбільшу лояльність до постаті Президента демонструють жінки та мешканці Півночі, у той час як чоловіки, кияни та жителі Сходу виявляють найбільш радикальне неприйняття або схильність прирівнювати його діяльність до інерційного рівня попередників.

Українське суспільство розділилося майже порівну в питанні цифровізації виборів: 49% підтримують онлайн-голосування (переважно за умови міжнародного аудиту), тоді як 51% виступають проти, побоюючись фальсифікацій або відстоюючи традиційний формат. Головним драйвером ідеї є молодь та мешканці Заходу, водночас на Сході та в центральних вікових групах домінує недовіра до безпеки цифрових систем, що робить питання захисту даних ключовою передумовою для будь-яких змін у виборчому процесі.

Загальні результати дослідження: «Оцінка політичних діячів та окремих ініціатив влади»

Оцінка діяльності Юлії Свириденко на посаді прем’єр-міністра свідчить про глибоку кризу публічної комунікації та низьку впізнаваність результатів роботи уряду: 42% респондентів (найпопулярніша відповідь) заявляє, що не відчуває жодного впливу її діяльності/діяльності уряду, а кожен восьмий (12%) взагалі не знає, хто очолює Кабінет міністрів. Лише 7% опитаних вважають її роботу більш ефективною за попередників, тоді як основна частина тих, хто зміг надати оцінку, вважає її фахівцем того ж рівня (21%) або менш професійною (9%).

Таким чином, загальний суспільний запит на результативність виконавчої влади залишається незадоволеним, а діяльність прем'єрки сприймається як малопомітна або інерційна.

Аналіз ставлення до діяльності Юлії Свириденко виявив глибокий розрив у впізнаваності прем'єрки між різними поколіннями та регіонами. Ключові відмінності:

Гендерні відмінності – чоловіки виявляються більш поінформованими та критичними: вони на 5% частіше за жінок називають роботу прем'єрки менш ефективною (12% проти 7%). Жінки ж частіше схиляються до варіанту «мені важко оцінити її роботу, я не відчуваю впливу діяльності Уряду» (45% у жінок проти 38% у чоловіків).

Вікові особливості – найбільш полярні групи: молодь (18-29 років) та люди старшого віку (55 років і старше). Молодь демонструє найвищий рівень необізнаності (21% не знають, хто це) та неспроможності порівняти з попередниками (21%), проте водночас дещо частіше за інших вважає її роботу ефективнішою (10%). Старше покоління, навпаки, майже повністю знає прем'єрку, але 56% із них (рекордний показник) констатують, що їм важко оцінити її роботу, так як не відчувають жодного впливу Уряду на своє життя.

Регіональний зріз – Київ виступає найбільш критичним регіоном: тут зафіксовано найвищий рівень негативної оцінки (16% вважають її менш ефективною) та майже повну впізнаваність (лише 5% не знають, хто це). Схід та Захід демонструють низьку залученість: на Сході кожен другий (51%) не відчуває роботи уряду, а на Заході зафіксовано найнижчий рівень підтримки професійності прем'єрки (4%) та високий рівень незнання (19% не знають Ю. Свириденко). Південь більше за інших схильний вважати її діяльність інерційною – чверть опитаних (25%) зазначають, що вона діє на тому ж рівні, що й попередники.

Ставлення суспільства до програми компенсації витрат на пальне є переважно скептичним: сумарна частка негативних оцінок (36%) суттєво перевищує рівень однозначної підтримки (15%). Більшість респондентів сприймають ініціативу або як малоефективний напівзахід (33% обрали варіант «Нейтрально: це не вирішить проблему, але зайвим не буде»), або як суперечливий крок влади, що поєднує популізм із попереднім підвищенням податкового навантаження (21% категоричного негативу). Високий відсоток тих, хто не зміг визначитися з відповіддю (16%), у поєднанні з переважаючою недовірою свідчить про те, що програма не сприймається як вагома соціальна допомога, а радше розглядається як інструмент політичного маневрування.

Аналіз результатів опитування виявив суттєві розбіжності у ставленні до програми компенсації витрат на пальне, де сприйняття програми компенсації коливається від активної підтримки молоддю до вираженого скепсису серед чоловіків та мешканців південних регіонів.

Основні відмінності за ключовими групами:

Гендерний аспект – чоловіки налаштовані більш критично і вдвічі частіше за жінок називають програму популізмом (20% проти 11%), тоді як жінки дещо частіше схильні до обережного нейтралітету або частіше не можуть надати однозначну оцінку.

Вікова диференціація – найбільшу прихильність до ініціативи виявляє молодь до 29 років (24% позитивних оцінок), тоді як представники старшого покоління (55 років і старше) є лідерами за рівнем категоричного негативу (24%), розцінюючи програму як маніпуляцію з податками.

Регіональна специфіка – респонденти з Півдня демонструють найвищий рівень протестного ставлення до ініціативи (28% категоричного негативу), тоді як на Сході спостерігається дещо вищий рівень позитивного ставлення.

Оцінка історичної ролі чинного президента демонструє глибоку поляризацію суспільної думки: сумарно 42,5% респондентів оцінюють його позитивно (вважаючи найкращим або кращим за більшість попередників), тоді як майже третина опитаних (29,5%) налаштована критично, причому 19% з них обирають радикально негативну характеристику – «найгірший президент в історії України».

Показник тих, хто ставить лідера держави в один ряд із попередниками (15%), є відносно невисоким, що свідчить про відсутність байдужості до його постаті та переважання чітко визначених, хоча й протилежних поглядів. Достатньо висока частка тих, хто вагається з відповіддю (13%), підкреслює складність однозначної оцінки діяльності в умовах безпрецедентних викликів, де особисте сприйняття лідера часто залежить від поточної ситуації на фронті та в економіці.

Аналіз сприйняття постаті Володимира Зеленського в історичному контексті демонструє суттєву полярність поглядів, яка корелює зі статтю, віком та географічним розташуванням респондентів. Ключові відмінності в оцінках:

Гендерний розрив – жінки налаштовані значно прихильніше: загалом 48% опитаних жінок вважають Зеленського найкращим президентом/кращим за попередників, тоді як серед чоловіків цей показник становить 37%. Чоловіки натомість демонструють вищий рівень радикального неприйняття: кожен четвертий (25%) називає його найгіршим Президентом в історії, серед жінок таку відповідь обрали 13%.

Вікові особливості – найбільш лояльною групою виявилися люди віком 45-54 роки (22% вважають його «найкращим»), тоді як молодь (18-29 років) частіше схиляється до стриманої оцінки, вважаючи його діяльність такою, що відповідає рівню попередників (24%). Група старшого віку (55 років і старше) найбільш виражено вказує на регрес у порівнянні з минулим (14% вважають його «гіршим за більшість»).

Регіональна специфіка – найвищу підтримку чинний президент має на Півночі (загалом 52% позитивних оцінок), тоді як Схід та Київ демонструють найвищі показники негативного ставлення (24% назвали його найгіршим). Схід також вирізняється найбільшою часткою тих, хто не бачить особливої різниці між Зеленським та його попередниками (21%), а Південь демонструє найменшу кількість тих, хто вагається з відповіддю (лише 7%).

Думки респондентів щодо впровадження цифрового голосування розділилися майже порівну з невеликою перевагою опонентів ідеї: сумарна підтримка виборів через цифрові платформи (зокрема «Дію») становить 49%, при цьому більшість прихильників (28%) підтримують умову обов’язкового міжнародного аудиту системи.

Водночас половина опитаних (51%) виступає проти такої ініціативи, де основним бар'єром є страх масштабних фальсифікацій (31%), а кожен п'ятий респондент (20%) займає консервативну позицію, наполягаючи виключно на фізичному форматі голосування. Таким чином, ключовим фактором для потенційного впровадження цифрових інструментів є питання довіри до безпеки даних, а не лише технічна доступність.

Основні відмінності у ставленні до цифрового голосування, виявлені під час аналізу груп:

Вікова полярність – найвищий рівень безумовної підтримки («повністю підтримую») демонструє молодь віком 18-29 років – 34%, що значно перевищує показники в інших вікових групах (де рівень підтримки коливається від 16% до 21%). Водночас серед людей середнього віку (45-54 роки) зафіксовано пік побоювань щодо фальсифікацій – 41% не підтримують ідею саме через цей ризик.

Гендерний аспект – жінки виявляють дещо більшу прихильність до цифрового формату як засобу забезпечення інклюзивності голосування для всіх верств населення (24% проти 18% у чоловіків).

Регіональні особливості:

Захід виявився найбільш лояльним до ідеї цифровізації виборів: тут зафіксовано найвищий рівень безумовної підтримки (25%) та найнижчий рівень категоричного спротиву (13%).

Схід демонструє найвищий рівень скепсису: 41% респондентів регіону побоюються фальсифікацій (найвищий показник по країні).

Південь має найбільш радикальну позицію щодо традиційного формату: кожен четвертий (26%) категорично проти цифровізації, наполягаючи на фізичній присутності.

Нагадаємо, «Слово і діло» у квітні відновило постійний моніторинг обіцянок політиків у режимі реального часу. Аналітики продемонстрували, зокрема, скільки обіцянок дав президент Зеленський з початку великої війни та скільки з них за цей час було виконано. Також на нашій інфографіці – як уряд Юлії Свириденко виконує зобов’язання, передбачені програмою діяльності уряду.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.