Після резонансного теракту в Києві, внаслідок якого загинуло семеро людей, в Україні розгорілися дискусії про ефективність правоохоронних органів у подібних випадках. Керівник Департаменту патрульної поліції України, генерал Євгеній Жуков, подав у відставку, а президент Володимир Зеленський анонсував кадрові зміни в МВС. Напруги також додали непідтверджені повідомлення про стрілянину в Чернігові. Крім того, за два дні до теракту в Києві стрілянина сталася й у школі на Закарпатті. «Слово і діло» вирішило згадати інші теракти із захопленнями заручників, які набули розголосу в Україні за останні десять років.
Захоплення поштового відділення у Харкові, 2017 рік
30 грудня 2017 року озброєний чоловік захопив відділення Укрпошти в Харкові разом з дев’ятьма заручниками. Терорист по відеозв’язку показував, що має на собі вибухівку – однак згодом виявилося, що це був обман.
Група переговорників з «поліції діалогу» переконала зловмисника відпустити двох дітей і трьох жінок. Замість них у заручники хотів піти керівник кримінальної поліції Харківської області В'ячеслав Давиденко, але терорист відмовився приймати нового бранця.
Правоохоронці склали психологічний портрет нападника, і врешті організували штурм приміщення, який був ускладнений тим, що поштове відділення було захищене ґратами і міцними дверима. Були повідомлення про те, що зловмисник хотів пограбувати пошту, але сам він на суді повідомив, що зробив це для піару. Очевидці ж стверджують, що він був п’яним.
Захоплення автобуса в Луцьку, 2020 рік
21 липня 2020 року чоловік, озброєний автоматом АКС-74У, револьвером і кількома гранатами, захопив автобус з 13 пасажирами в Луцьку. На відміну від попереднього зловмисника, він був ідейним: терорист одразу пояснив свій злочин «боротьбою з системою» та заявив, що «держава – це перший терорист».
Поліція 12 годин вела перемовини зі злочинцем. Участь у них взяв і президент Зеленський, який виконав умову терориста – і виклав відео, де рекомендує подивитися запропонований тим документальний фільм.
Зрештою злочинець відпустив заручників і добровільно здався правоохоронцям. У вересні 2022 року Луцький міський суд оголосив йому вирок: 13 років за ґратами. Судово-психіатрична експертиза визнала злочинця осудним.
Захоплення поліцейського в Полтаві, 2020 рік
Буквально через два дні після теракту в Луцьку зловмисник у Полтаві, погрожуючи гранатою РГД-5, узяв у заручники поліцейського, працівника карного розшуку. Це сталося під час спроб затримати його за викрадення автомобіля. Під час перемовин терорист погодився обміняти бранця на начальника місцевого карного відділу, і вже з ним поїхав у напрямі Києва.
На Миргородщині зловмисник відпустив бранця і зник у невідомому напрямі зі зброєю. Операція з його пошуку тривала понад тиждень. 1 серпня його ліквідував снайпер на околиці селища Опішня, коли зловмисник намагався погрожувати поліцейським, які знайшли його.
Захоплення заручника в київському банку, 2020 рік
Ще через пару днів, 3 серпня 2020 року, теракт із взяттям заручника стався у Києві. Інцидент мав місце у відділенні «Універсал банк» у бізнес-центрі. Зловмисник відпустив усіх відвідувачів та працівників банку, залишивши в заручниках лише керівника відділення.
Терорист погрожував вибухівкою (якої в нього зрештою не виявили). Чоловік, громадянин Узбекистану 1988 року народження, вимагав зустрічі з медіа і хотів дати інтерв’ю. Зрештою його затримали; теракт обійшовся без жертв.
Захоплення урядової будівлі у Києві, 2021 рік
4 серпня 2021 року чоловік з гранатою в руках прорвався до будівлі Кабінету міністрів. Нападником виявився ветеран АТО Володимир Прохнич. Як заявив тодішній голова Нацполіції Ігор Клименко,
«Ситуація нестандартна, тому що це був учасник АТО, який пройшов горнило бойових дій, який був двічі поранений і мав черепно-мозкову травму. Він скоїв цей злочин, тому що в нього склалися так життєві обставини».
Поліція вела перемовини за участі волонтера і друга Прохнича, який зміг переконати його скласти зброю та здатися поліції. Теракт обійшовся без жертв. Пізніше Прохнич визнав свою вину та розкаявся. 5 листопада 2021 року його відпустили з-під варти на цілодобовий домашній арешт.
Після початку повномасштабного вторгнення Володимир Прохнич взяв участь в обороні рідного Ірпеня, а у вересні 2022 загинув у боях на Сході. Отримав посмертно звання почесного громадянина Ірпеня.
Захоплення заручників у київському супермаркеті, 2026 рік
Головною відмінністю останнього резонансного теракту з захопленням заручників стала велика кількість жертв: 7 загиблих і 13 травмованих, тоді як минулі теракти вдавалося розв’язати без постраждалих.
Як повідомляє поліція, причиною теракту став побутовий конфлікт з сусідом. Після нього зловмисник підпалив свою квартиру та рушив вулицею, стріляючи по перехожим з карабіну. Саме тоді він убив найбільшу кількість людей.
Під час затримання у супермаркеті, в якому забарикадувався зловмисник, його було ліквідовано. Чотирьох заручників вдалося врятувати.
Нагадаємо, двом співробітникам поліції, які втекли з місця стрілянини у Києві, повідомили про підозру. Прокуратура відкрила кримінальну справу щодо дій поліції, а голова МВС Ігор Клименко доручив провести службове розслідування.
Раніше «Слово і діло» розповідало про те, скільки поліцейських загинуло в тилу за чотири роки повномасштабної війни. Також після луцького теракту 2020 року «Слово і діло» випустило інфографіку про схожі, але менш резонансні випадки із захопленням заручників.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»